Кредитні спілки Рівненщини оговтались від кризи

Криза пройшлася не лише по банківському сектору, а й зачепила і рух кредитних спілок. До нестабільної фінансової ситуації на ринку, яка й так не сприяла роботі установ, долучилася негативна інформація щодо спілок, які, як банки, активно нарощували мережу відділень, а потім — мали проблеми.

— Весь той негатив зі ЗМІ значно ускладнював нам роботу і підривав довіру громадян до кредитних спілок,— розповідає голова правління КС "Захід Капітал" Олександр БАХМАНЧУК. — Не обійшлося без втрат. Криза добре потрусила великі некласичні спілки в Україні. У кредитних спілках, що мали проблеми, зараз працює ліквідаційна комісія, що, на зразок тимчасової адміністрації у банках, або відновлює платоспроможність кредитної спілки, або стягує кредитну заборгованість та повертає депозитні вклади. Були на ринку і не зовсім порядні гравці. Зараз кредитні спілки, які виявились непорядними, виключені із реєстру фінансових установ, а дія їхніх ліцензій призупинена.

За його словами, на Рівненщині все відбувалось спокійніше. Зараз ситуація на ринку покращується — нових "жертв" уже не має бути.

Олександр Бахманчук звертає увагу громадян, що кредитні спілки працюють за тією ж системою, що і банки: приймають депозити й видають споживчі кредити за класичною схемою. Спочатку позичальник отримує кошти — а потім починає їх повертати з відсотками.

— І жодних кредитів на товари у групах класичні кредитні спілки не видають, — наголошує він. — Громадян повинна насторожувати організація, де позичальник, перш ніж отримати кредит, мусить почати його гасити. Повірте, це не кредитна спілка. Рекомендую також уважно читати договір, щоб знати свої права та обов’язки. Якщо з кредитного договору випливає, що ви маєте лише обов’язки і незрозуміло, коли отримаєте кредитні кошти, — ви прийшли не в кредитну спілку.

Стабільність на фінансових ринках та відсутність негативної інформації сприяє розвитку кредитних спілок. — Як відомо, кредитні спілки кредитували своїх членів навіть під час кризи, — розповідає голова правління КС "Довіра" Ольга ІГНАТЬЄВА. — Ми до кризи не видавали валютних та довгострокових іпотечних кредитів, тому почувалися краще, ніж банки. Наші відсотки майже не відрізнялися від докризових, але несприятлива ситуація вимагала убезпечити діяльність кредитспілок, тому відсоткові ставки за кредитами дещо підвищились.

За її словами, споживче кредитування завжди було дорогим. Проте зараз споживчий кредит у кредитній спілці на Рівненщині можна отримати, переплачуючи лише 35% в рік, тоді як переплата за споживчим кредитом у деяких банках складає 70%.

— Ставки за депозитами у кредитних спілках області коливаються від 18-25%, — наголошує Ольга Ігнатьєва, — це досить вигідна пропозиція. По-іншому ми працювати не можемо, бо нам невигідно заробляти на своїх. Як відомо, послуги кредитних спілок можуть отримувати лише їхні члени.

Через поліпшення ситуації на ринку кредитні спілки почали розростатися, відкриваючи відділення в інших містах.

— Ми планували відкрити перше відділення кредитної спілки "Рівненщина" у Кузнецовську ще до кризи, —розповідає голова правління КС "Рівненшина" Микола КОТНЮК. — Добре, що цього не зробили, бо довелося б закрити. Проте зараз, коли у повітрі вже відчуваються сигнали, що ситуація на ринку кращає — ми його відкрили.