Ми у Facebook
26.08.2015, 10:03

Олег Червонюк: Я міг би бути міським головою Рівного [+Відео]

Співрозмовник ведучого програми "Думки вголос" Віталія Голубєва - власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк.
ДИВИТИСЬ ВІДЕО

У черговому випуску програми “Думки вголос” власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк розповів про умови своєї участі у виборах міського голови Рівного, перспективи розвитку підприємства та корупцію як головну перешкоду розвитку України.

- Олеже Казимировичу, працівники Рівненського льонокомбінату не раз виходили на захист підприємства на вулиці і майдани Рівного, під стіни державних установ. Останнім часом про такі акції не доводилось чути. Колектив льонокомбінату розчарувався в їх дієвості чи, можливо, справді зажив по-новому?
- Історія різних країн показує, що кожна нація має такий досвід: відстоювати свої інтереси потрібно кожен день, годину, хвилину. Ми не повинні думати, що ось, мовляв, відбулась Революція Гідності — і все наступного дня стане дуже добре. Ні, за це треба боротися і боротися постійно. І прикладом цього справді може бути боротьба нашого підприємства з тими проблемами, які існують у нашій країні — корупцією, хабарництвом, контрабандою, тиском на бізнес. Можна говорити сьогодні, що цих проблем насправді поменшало, тому що для цього урядом були вжиті певні дії. Але не можна говорити про те, що вони зникли взагалі. І починати тут треба із філософії звичайного держслужбовця — у випадку нашої країни це на 99,9% корупціонери. Це люди, які прийшли на роботу не заробляти свої 2 тисячі гривень, які складає їхня зарплата, а вкрасти кожну годину по 2 тисячі. Їхня психологія — це знищувати слабших. Якщо підприємство сильніше, може за себе постояти — вони не будуть з ним воювати. Тому що перша їхня задача, головна задача будь-якого корупціонера-держслужбовця — залишитись на своїй посаді. Якщо він не залишиться на посаді — то не матиме змоги брати хабарі, ще й на роботу ніде не влаштується. Тому ми навмисно використовуємо психологію цих людей і доводимо, що якщо вони будуть тиснути на підприємство — вони реально можуть позбутися посади. І це головний принцип — примушувати держслужбовців не те, що працювати на нашу державу і на нашу економіку, а як мінімум не заважати. І така боротьба проводиться постійно, щодня.

- Тобто, можливо, це просто відбувається не завжди так наочно...
- Так, не завжди у вигляді масових акцій. Дуже часто відбувається просто розмова — попередження про те, щоб чиновники працювали у рамках чинного законодавства. Часто просто телефоную і попереджаю, що дурниць робити не потрібно. Якби в нас таких підприємств було більше, якби люди могли відстоювати свої інтереси саме в такому правовому полі — можливо, наша країна була би більш розвиненою і ми швидше добилися таких результатів, як в Європі.

Ми не повинні бути мовчазними. Часто-густо серед наших громадян є думка: краще дати 20 чи 50 гривень і вирішити питання в цю хвилину, аніж створювати проблеми, втрачати час... А хтось хай потім бореться з корупцією. Такого не буває. Ми всі повинні боротися з корупцією — і ті, хто має можливість давати хабарі, і хто немає, і правоохоронні органи. Це проблема всього нашого суспільства. Ми як нація повинні вибудувати таку систему, щоб кожен українець, кожен громадянин України мав можливість вільно працювати в нашій державі. На цьому шляху стоїть тільки одна величезна проблема — корупція.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

- Якщо ми вже заговорили про вимоги до влади, то багато в цьому плані залежить від прийдешніх місцевих виборів. Чи будете брати в них участь?
- Це достатньо широке питання. З одного боку, в суспільстві існує певний негативний стереотип щодо звання депутата — просто тільки тому, що ти депутат. На мій погляд, це не дуже добре. Насправді я переконаний, що більшість людей, які стають депутатами, щиро хочуть змінити щось у суспільстві на краще. Але маємо ситуацію, коли частина депутатів хоче змінити щось на краще, а інша частина, яка представляє інтереси наших державних органів управління, - лобіює тільки корупційні схеми, які існують до сьогоднішнього дня. На жаль, більшість серед депутатів становлять чиновники, які ніколи не будуть боротися з корупцією, тому що вони жили за рахунок цієї корупції. Власне кажучи, на сьогоднішній день бути причетним до цієї ситуації — в мене зовсім небагато є бажання. Я не бачу себе сьогодні депутатом обласної чи міської ради, поки саме суспільство не зрозуміє і не зміниться в тому плані, що боротьба з корупцією повинна виходити з середини суспільства.



Відповідальність за нашу сьогоднішню ситуацію несе вся громада, а не тільки Президент чи Прем'єр-міністр. Нація є тільки тоді, коли ми всі працюємо разом над однією метою. Дуже добре, що сьогодні ми як нація готові відстоювати свою незалежність, боротися з труднощами і переживати їх. Але ми чомусь не йдемо далі, а далі потрібно на кожному місці, в кожному районі, селищі, будинку, подвір'ї — будувати цю нашу Україну, європейську Україну. Адже інколи заходиш у багатоповерхові будинки і бачиш цю різницю — одні люди живуть більш охайно, інші — зовсім неохайно, хоча будинки стоять поряд...

Ми не повинні жити, ніби колись буде краще. Ми сьогодні повинні робити це “краще”.

- Якщо говорити про посаду міського голови Рівного — чи бачите Ви себе на ній? Якщо ні, то кого вважаєте найбільш підходящим кандидатом для рівнян?
- Це питання виходить із попереднього. Я міг би бути міським головою, я міг би балотуватись за однієї умови — чіткого розуміння по вертикалі, до самого Президента, що ми робимо в нашій країні, куди ми рухаємось і які зміни намагаємось зробити. Повинен бути чіткий зрозумілий план. Я не хочу отримати посаду міського голови просто для того, щоб красти гроші з бюджету. Я знаю, як їх заробляти.

В мене є дуже великі сумніви в тому, що будь-який міський голова може прожити за 5 тисяч гривень — це його зарплата на сьогоднішній день. На виборчу кампанію будь-який кандидат витрачає щонайменше 300 тисяч доларів. Я думаю, якщо скласти всю зарплату за 4 чи 5 років — ми не отримуємо цю суму. Отже, є якийсь інший інтерес.

Я міг би працювати взагалі безкоштовно, тому що я досягнув певного рівня економічної незалежності. Я би хотів попрацювати на свою державу, але для того, щоб це відбулось, потрібна, знову ж таки, чітка вертикаль, чіткий план, що ми робимо, а не просто: виграли вибори — а далі якось воно буде. На мій погляд, якщо міський голова повинен нести відповідальність за все, що відбувається в місті — а він повинен її нести — потрібні певні важелі впливу. Тобто призначення на такі посади як начальник міліції, прокурор міста, начальник податкової, повинні так чи інакше залежати від міського голови, причому не формально, а продумано, щоб потім можна було з нього спитати.

Ось чому я кажу: якщо Президент звернеться до мене, щоб я ішов на посаду міського голови, - я піду. За певних умов — якщо будуть певні інструменти, з якими можна дійсно працювати і досягати результату.

Те, що відбувається сьогодні — якась кулуарна політична боротьба, якісь розмови, що хтось комусь дав гроші чи не дав — це знову ж таки повернення до того, що в нас було. І на сьогодні я не бачу, як можна досягнути результату за таких умов. Тут повинен бути чіткий прагматизм діючої влади, діючої партії, діючого Президента. Або він закачує рукави і наводить порядок, і в мене ще є надія, що так і буде — або ми граємо знову в ту гру, в яку граємо дуже багато часу, і вона не є результативною.

Уявіть собі, сьогодні рівняни обирають найкращого міського голову, не корупціонера. Міського голову, який працює на місто. Що робити з тими держслужбовцями, які не такі чесні й прозорі? Звільнити їх одним розчерком пера він не може, тому що є законодавство. Він не може вплинути на те, щоб міліція знайшла приклади корупції, а вони є, і давала до суду — якщо не звільняються самостійно. Маючи абсолютно чистого прозорого міського голову окремо взятого міста — маємо ситуацію, коли він потрапляє у середовище держслужбовців, які все кругом крадуть і розтягують. Він повинен зробити вибір — або він звідти взагалі іде, або він стає частиною цієї корупційної схеми. Ті гроші, які сьогодні може вкрасти міський голова, - я їх можу з величезним задоволенням просто заробити. І при цьому залишатись самодостатньою людиною і сам себе поважати.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

- Якщо повернутись до розмови про льонокомбінат — знаю, що останнім часом ви активно працюєте і на зовнішніх ринках, зокрема, зареєстрували європейську торгову марку Goldi, і на вітчизняному. Який напрямок вважаєте пріоритетним?
- Боротьба за незалежність окремо взятого підприємства — це як боротьба за незалежність окремо взятої держави. І підприємство, і країна — вони не повинні залежати тільки від одного ринку. Чим більше ринків — тим більш незалежним є підприємство.

Нині ми збільшуємо торговельну мережу в Україні, і до кінця року будемо представлені у більшості обласних центрів. І в той же час ми працюємо і знаходимо шляхи, щоб працювати на європейському ринку. Тому що це величезний ринок, і для нас це цікавий досвід і цікавий рівень розвитку підприємства.

- Чи нарощуються на підприємстві обсяги виробництва у зв'язку з тим, що збільшуються торговельні обсяги?
- Безумовно. Ми зараз зробили невеличкий філіал у Шепетівці, там є швейне виробництво і плануємо робити фабрику. І в інших райцентрах зараз теж займаємось пошуком приміщень приміщень під швейні виробництва.
Маємо дуже потужні плани розвитку льонокомбінату. Зараз на швейному виробництві працює близько 200 швачок — ми заклали фабрику, де на першому етапі працюватиме близько 400 швачок, а в перспективі — до півтори тисячі. Тільки на швейній фабриці, яка знаходиться на території льонокомбінату! Взагалі, є гарні перспективи для розвитку за всіма напрямками — і виробництва тканини, і трикотажного. Я взагалі не бачу перешкод для того, щоб в Україні розвивалась легка промисловість. У нас гарне географічне розташування, є людський потенціал, є можливість навчати людей. Звісно, в нас немає певних технологій, певних коштів, щоб вони були — але з часом все це можна отримати. Єдине, що стоїть на заваді — це корупція і контрабанда. Якщо ці два питання вирішити — я переконаний, що розвиток в Україні повинен бути просто шаленими темпами.

- Складовою незалежності — і держави, і підприємства — є незалежність енергетична. Зважаючи на наближення осені, а далі й зими, запитаю: чи працюєте над використанням альтернативних джерел опалення?
- Безумовно, ми вже близько 2-3 років працюємо над цими питаннями. В мене є колосальний досвід, адже вивчав, як вирішуються ці питання у Фінляндії, Німеччині, Австрії. Ми зупинились на австрійській технології. Поставили твердопаливну котельню, яка працюватиме на мокрій щепі. Вологість цієї щепи складає близько 50-60%. І ми це питання вирішимо, думаю, за 2-3 місяці.

Хотілося б, щоб і в нашій державі таким самим чином вирішувались питання. Останнім часом ми взяли багатомільярдні кредити. Якби вони були інвестовані саме в будівництво подібних котелень, думаю, ми за півроку відсотків на 50 скоротили б споживання російського газу. Що стосується нових технологій і обладнання, то часто-густо європейські компанії готові поставляти їх у кредит, причому навіть не потрібно брати кредит, потрібні лише гарантії уряду на те, що ці кошти буде повернуто. Цю роботу потрібно робити вже. Чому її не роблять? Думаю, в тому числі й через те, що в нас насправді небагато професіоналів у цьому напрямку.

До теми:

Лідер громадського руху “Народний контроль Рівненщини” Дмитро Сільман: Разом зробимо більше [+Відео]

Народний депутат України Василь ЯНІЦЬКИЙ: Відповідальність за долю краю має бути взаємною

Лідер рівненської “Батьківщини” Микола Кучерук: Ідемо на вибори під гаслом: порядок і справедливість [+Відео]





На правах реклами