подати
оголошення

25.08.2005, 02:27

Дай лапу, Джиме!

У “Legion-dog” тренування серйозні

Від власного песика кожен господар вимагає, щоб “слухався і кусався”. Навіщо звертатись до кінологів, коли сусід Петро без проблем навчить собаку тих двох поширених в Україні команд: “дай лапу!” і “до буди!”. А за допомогою палиці привчить чотириногого кусати всіх, хто до нього наблизиться, мовляв, для самозахисту. Після таких “тренінгів” господар приводить собаку додому й намагається добитись від улюбленця виконання засвоєних команд, однак швидко переконується, що із “буди” пес практично не виходить, а кусає чомусь тільки його самого — рідного годувальника. Тоді приходять думки про те, що собака непутящий, або ж сусідові мало заплатив, а може, справа у тонкощах виховання…
На солідного і розумного чотирилапого охоронця не шкода ні грошей, ані часу. Якому ж навчанню надати перевагу і чи кожного песика можна навчити — нерідко цікавляться власники чотирилапих друзів. Враховуючи те, що собака вміє віддано любити, пристосовуватись до різних умов та засвоювати уроки — його радо приймають у колі сім’ї. А пес, у свою чергу, сприймає сім’ю як власну зграю, де господар — вожак. Ціна такої дружби — довіра, а щоденні терпеливі заняття із собакою виховують не лише справжнього друга, а й надійного охоронця.
Сучасне дресирування собак має значно складнішу методику, аніж примітивне вироблення умовного рефлексу на певні команди, сигнали та подразники. Сам процес виховання та дресирування вимагає творчого підходу до взаємного навчання господаря та собаки, яке забирає масу часу та терпіння.
Існує чимало систем підготовки захисних та охоронних собак. Сучасні програми прикладної підготовки: “Собака-супроводжувач”, “Дог-патруль”, “Охоронна собака”, готують справжніх, а не спортивних охоронців та захисників. А окремої захисно-караульної служби вчать переважно для потреб війська та міліції.
У Рівному є можливість дресирувати собак за курсами базового підкоряння, окремо готувати собаку для потреб безпеки (особиста охорона, охорона територій, об’єктів та приміщень, супровід VIP-персон та цінних вантажів). Крім того, перед виставкою чотириногих навчають правильно себе “подати” і показати зуби. Разом з тим, у спеціалізованих кінологічних спілках та школах завжди можна отримати пораду спеціаліста при купівлі собак службових та бійцівських порід, а коли немає де лишити улюбленця, приміром, на час відрядження — скористатися тимчасовим доглядом собак у домашньому пансіонат.
— Принципово навчання собак ділиться на прикладе та спортивне, — розповідає директор школи охоронних собак “Legion-dog”, професійний дресирувальник та суддя ТСОУ регіональної категорії Андрій Лисенко. — Дресируючи собаку, господар не лише закріплює і розвиває її робочі якості, а й намагається досягти конкретних завдань. У нашому місті можна скористатись кількома програмами спеціальної підготовки собак: “охоронний собака”, “собака супроводу” та “собака-компаньйон”.
Так, прикладне дресирування допомагає господарю уникнути проблем із приборканням собаки, його адаптацією до різних умов існування. У якому напрямку готувати собаку, вирішує лише господар.
Існує думка, ніби дрібним породам собак зовсім не потрібні тренування, а дехто впевнений, що й без особливої підготовки та вміння можна виставляти на показ свого улюбленця. Але такий варіант не проходить. Хелдінгу (вміння себе показати) потребує пес будь-якої породи, а господар собаки, котрий не має певного досвіду і знань, ніколи не представить собаку так, як це зробить професіональний тренер, від якого залежить до 30 відсотків успіху. Разом з тим, не варто забувати, що кожна порода має свої індивідуальні особливості, і до кожного песика потрібен індивідуальний підхід, враховувати необхідно не лише особливості породи, а й темперамент. Так, курс навчання “собака-компаньйон” розрахований на 25 годин, а заняття проходять не частіше, аніж через день по одній годині. За власними спостереженнями, охоронних вмінь легше навчити кавказьку, німецьку та середньоазіатську вівчарку. Швидко навчається таких премудростей і ротвейлер. А ось добряк сенбернар аж ніяк не має охоронних задатків. Такі породи як “чау-чау”, “шарпей” та “афганська борза” не піддаються тренуванню, а лише виховуються.
Навчання краще проводити у присутності господаря, бо без нього це займе більше часу і вимагатиме окремої підготовки власника до правильної поведінки. Починати роботу із собакою найкраще із самого раннього віку — з трьох-чотирьох місяців. Бо після трьох років змінити щось у поведінці складно. Майже неможливо, — запевняє дресирувальник.
Як стверджують кінологи, тренування мають бути поступовими — для того, щоб не травмувати собаку і не викликати відразу до занять. Хоча, собаки бійцівських порід працюють із задоволенням і часто “на зношення”, саме тому варто уважно слідкувати за їх станом. Стимулом у роботі можуть служити іграшки, якась смакота або похвала господаря. Деякі собаки включаються до роботи лише при сильних подразниках: бажання охороняти господаря або ж задоволення мисливських чи бійцівських інстинктів.
У період тренувань варто звернути особливу увагу на харчування. Воно має бути збагачене білками та жирами, перші з яких йдуть на ріст м’язів, а інші — додають енергії.
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук