Ми у Facebook
05.01.2006, 08:05

Усіх звільнити!

Звільнення працівника з підприємства — звичний процес у житті підприємства. Важливо, щоб дії роботодавця та працівника, який звільняється, були максимально коректними. Адже звільнення — це не стільки крапка на колишньому спільному минулому, скільки початок нового, й можливо, більш успішного періоду в житті компанії та працівника.
Коли працівник бажає піти
Існує безліч причин, через які працівники подають заяву про звільнення. Відсутність можливості професійного чи кар’єрного росту, невідповідність рівня навантаження та рівня заробітної плати, несприятливий психологічний клімат у колективі, переїзд на інше місце проживання тощо — все це може стати причиною звільнення, ініційованого працівником. Після написання заяви роботодавець зобов’язаний звільнити людину впродовж 14 днів, якщо вона йде “за власним бажанням”, та у вказаний працівником термін, якщо за “згодою сторін” чи “за власним бажанням у зв’язку з переїздом на нове місце проживання”.
Працівник, який йде, не повинен забувати, що світ дуже тісний, і не виключено, що зі своїм роботодавцем доведеться ще зустрітись. Існує також варіант, що майбутній бос захоче отримати позитивні рекомендації від колишнього особисто. Тому фахівці радять новину про звільнення повідомити своєму керівнику заздалегідь, пояснивши причини виникнення бажання залишити роботу. Буває, що роботодавці, бажаючи втримати фахівця, підвищують йому заробітну плату, поліпшують умови праці тощо. Благородним кроком з боку того, хто йде, буде дати час підприємству для пошуків нового працівника і при потребі ввести свого наступника у курс справ. Також важливо обмінятися номерами телефонів з колишніми співробітниками. Адже існує велика ймовірність майбутньої зустрічі у діловому світі. А організована вечірка в останній робочий день залишить приємні спогади про колишню роботу та забезпечить хороше враження про екс-колегу в колективі.

Як реагувати керівнику
— Не секрет, що під традиційним звільненням “за згодою двох сторін” чи “за власним бажанням” часто стоять інші причини, — каже керівник відділу управління персоналом ЗАТ “РЕНОМЕ” Олена Могилевська. — Коли людина звільняється, вона більш відкрито може розповісти про недоліки підприємства, які, можливо, бачила, а керівництво компанії не помічало. Тому було би добре провести анкетування та інтерв’ю з колишнім працівником, яке допомогло б виявити справжні причини звільнення й надало підприємству можливість виправити вказані недоліки. Буває, люди залишають роботу через якесь непорозуміння чи конфлікт. Тому з кожним працівником, що звільняється, необхідно провести бесіду для зняття негативу. Адже носій негативної інформації підриватиме імідж компанії як роботодавця, що у майбутньому може відлякати хороших фахівців. Але головне завдання організації — не створювати причин для незадоволення персоналу. Останнім часом успішність підприємства все більше залежить від людського фактора, тому утримання потрібного працівника є великим досягненням. Для цього існують різноманітні програми: соціальні пільги, система мотивації персоналу, гідна заробітна плата.

Звільнення
з ініціативи адміністрації
Таке звільнення відбувається з багатьох причин: при скороченні штату працівників, реорганізації підприємства, у випадку певних дисциплінарних порушень, при невідповідному рівні кваліфікації працівника тощо.
При звільненні у перших двох випадках працівник попереджається за два місяці, що дає йому можливість завершити свої справи на підприємстві та знайти нову роботу. Нерідко за таких обставин роботодавці допомагають працевлаштуванню своїх колишніх підлеглих та дають їм рекомендаційні листи.
— Звільнення з інших причин ніколи не буває простим ні для роботодавця, ні для працівника, — зауважує начальник відділу по роботі з персоналом “Ей-І-ЕС Рівнеенерго” Ірина Олійник. — Звільнення працівника — це не спонтанне рішення, і, як правило, для цього існує серйозне підґрунтя: порушення трудової дисципліни або невідповідність певним кваліфікаційним вимогам чи вимогам ринку. Адже зрозуміло, що людині, яка справляється зі своїми обов’язками, виконує певний обсяг робіт, не порушує дисциплінарні норми, звільнення не загрожує.
Відповідному наказу на підприємстві передують бесіди з порушником чи невстигаючим, якого планують звільнити; адміністрація дає можливість працівнику виправитись. Але якщо цього не відбувається — проводяться відповідні до закону процедури та готується наказ про звільнення. Для людини сам процес звільнення, як правило, дуже важкий урок, тому зазвичай роботодавець йде на поступки та пропонує працівникові написати заяву про звільнення та звільнитися без дисциплінарних стягнень, тобто “за власним бажанням” чи “за згодою сторін”. І тільки зі злісними порушниками розривають трудові відносини за відповідними дисциплінарним статтями.

Які наслідки
це матиме
для працівника
— З людиною, в якої у трудовій книжці є запис, скажімо, про “появу на роботі в нетверезому стані”, жоден поважаючий себе роботодавець не захоче мати справу, — каже директор кадрового агентства “Консалт Партнер” Людмила Кушнір. — І тому, намагаючись не зіпсувати людині майбутнє, колишні роботодавці вказують “нейтральні” причини, обминаючи можливі порушення і вводячи тим самим в оману майбутніх наймачів щодо справжнього “обличчя” того чи іншого працівника. Тому, аналізуючи резюме клієнтів, які приходять в агенцію, ми намагаємося виявити під час співбесіди справжні причини звільнення й допомагаємо тим самим роботодавцям уникнути в майбутньому недисциплінованого працівника.





На правах реклами