Михайло Калитюк знає, чим замінити ПДВ

Сім’я — це святе й особисте, щирий та відвертий у спілкуванні. Улюблений відпочинок — з книгами Чингіза Абдулаєва і на риболовлі. Про проблеми податкової системи може говорити без упину з обґрунтуванням кожної зміни чи можливого поліпшення роботи. Але найважливіше те, що начальник Державної податкової інспекції у Рівному Михайло Калитюк — справжній фахівець.

— Пане Михайле, ви вдруге очолюєте податкову інспекцію у Рівному. Це збіг обставин, безпосередньо ваша заслуга чи все-таки визнання вашої професійності?
— Робити якийсь висновок, що це моя заслуга, — м’яко кажучи, некоректно. Але хочу процитувати із закону про державну податкову службу статтю п’ятнадцяту, де зазначено, що посадовою особою державної податкової служби може бути особа, яка має відповідну освіту й належні кваліфікаційні знання. Якби я в питаннях оподаткування, грубо кажучи, був далекий чоловік, то зрозуміло, що мене б на цю посаду не призначили. Але за тринадцятий рік роботи в податковій службі, вважаю, що став усе-таки професійним податківцем.
— Які зміни відбулися сьогодні у порівнянні з попередніми роками вашого керівництва?
— Як і загалом у суспільстві відбуваються зміни, так само пройшли вони і в нас. Але, насамперед, підвищився рівень податкової культури. Люди почали розуміти, що сплата податків — це рівень цивілізації. У загальному, якщо взяти податкові надходження, то дев’яносто відсотків з них — добровільна сплата. Десять відсотків — надходження за рахунок фіскальних заходів, тобто за результатами контрольно-перевірочної роботи і примусових стягнень.
— Нещодавно замість РОДПІ утворилася ДПІ у місті Рівному. Постійна реорганізація сприяє поліпшенню роботи чи навпаки — вносить дискомфорт?
— Сама реорганізація жодним чином не впливає на зменшення надходжень чи на взаємовідносини між податківцями і платниками податків. У самій структурі податкової існує певний дискомфорт, бо необхідно було визначитися, розділити те ж саме майно. Люди, що працювали в районі, відійшли в район. Тому судити, правильно чи неправильно, не можна, бо йде модернізація податкової служби. І я не впевнений, що пройде певний і час і ми скажемо, що, якби працювали в об’єднаній інспекції, було би краще, або навпаки. Моє бачення: у кожному районі, як і в місті, повинна бути податкова інспекція. А як складеться далі — час покаже.
— Не так давно широко обговорювалося недовиконання обласною податковою планових показників до держбюджету. Чи залежать-таки надходження від діяльності податківців і чи траплялися випадки недовиконання у міській податковій?
— Я би не хотів перетягувати ковдру на себе, себто, на податкову. Перш за все, забезпечують надходження наші платники, які добровільно сплачують податки. Принаймні міська податкова упродовж останніх років постійно виконує план з надходження коштів до державного та місцевого бюджетів. Хоча, якщо проаналізувати власну базу доходів міського бюджету в частині податку з доходів фізичних осіб, то останній вид дещо завищений, бо контрольні показники, доведені Мінфіном, у деякій мірі неспівставні з економікою міста. Однак за п’ять місяців цього року податкова інспекція забезпечила виконання надходжень податків та платежів до бюджету міста на 103,2 відсотка, що становить понад 52 мільйони гривень. У Держбюджет — 84,4 мільйона, що становить 104,2 відсотка прогнозного завдання.
— Що ви особисто змінили б на державному рівні у податковій системі? У якій частині вона, можливо, недосконала?
— Передусім, необхідне стабільне законодавство, яке стимулювало б розвиток виробництва й добровільну сплату податків. Моя точка зору щодо доцільності існування сьогодні податку на додану вартість і податку на прибуток. Адже ці податки — знову ж таки моє бачення, підходять для ідеальної економіки, але не для нашої. Я замінив би їх на податок з продажу або податок з обороту: для виробника — два відсотки, для торгівлі — три відсотки. Це поставило би суб’єктів господарювання в єдине правове поле. Бо пільг у податку на додану вартість стільки, що, знаєте, цей закон нас не прикрашає. Все повинно бути прозоро.
У частині податку на прибуток пільг теж стільки, що можна у межах діючого законодавства відшукати шляхи, як уникнути його сплати. Він сьогодні вже віджив у тому форматі, який є. Вихід теж простий: ввести податок на приріст капіталу. І в ньому передбачити як вид податок на нерухомість. Тобто, підкреслюю, це моє бачення. Приміром, ви — власник гуртовні. Маєте бізнес, нормальний заробіток. Щодо податку на прибуток, то валові витрати ви завжди сформуєте у достатній кількості. Втім, під час його підрахування вважаєте за доцільне вкласти гроші в якісь інші ніші: купуєте магазин, або, приміром, берете кредит у банку. Логічно, у вас, з однієї сторони, є приріст капіталу, бо ви придбали крамницю, а з іншої — ви понесли витрати, які й внесли до валових витрат, і прибутку у вас немає, бо вам треба сплачувати відсотки банку. Але заодно ви придбали й капітал. І так можна до безкінечності: маючи обороти, скуповувати майно і не сплачувати нічого державі на законних підставах.
Інший варіант — відсутній приріст капіталу. У такому разі впроваджується механізм: податок на нерухомість. Виробництва немає, але ж є нерухоме майно. Отаке моє бачення на рівні держави.
— А податок із продажу нерухомості мають ввести з наступного року?
— Сьогодні необхідно прийняти Податковий кодекс. Якщо він буде прийнятий, то це вирішить чимало проблем. І це буде економічна Конституція нашої держави. Можливо, нова Верховна Рада передбачить податок із продажу, можливо, податок на приріст капіталу.
— Кількість суб’єктів господарювання відіграє роль у наповненні скарбниць?
— Ви знаєте, мені важливіші якісні показники, а не кількісні. Усе залежить від нашої економіки. Зараз ми маємо більш-менш стабільні надходження. Але мене лякає нині підвищення цін на газ та електроенергію, а це автоматично вплине на те, що отримаємо додаткові збитки. І я не виключаю, що за перше півріччя з ростом цих чинників при існуючих стабільних цінах матимемо зниження позитивних нарахувань, зокрема, у частині сплати податку на прибуток. І, якщо взяти для прикладу “Рівнеазот”, а всім відомо, що основним компонентом у виробництві продукції там є газ, вартість якого зросла на 25 відсотків, то скажіть, що ми матимемо? Витрати зросли, і про яке збільшення податкових відрахувань можна говорити в частині податку на прибуток?
— Чи можуть місцеві податківці достукатися до верхів?
— Я вам скажу, що ми практично щомісяця подаємо пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства. Але не настільки легко тим зверху. Маю на увазі Державну податкову адміністрацію України. Часом закон виходить з-під руки ДПАУ ідеальним. Але, коли вже затверджується у першому читанні у Верховній Раді України, то чудово розумієте, яка там точиться боротьба за кожну кому. От і виходить: партитура — наша, а маємо зовсім інше. Якби податкову уповноважили видавати свої закони, то все давно змінилося б на краще, бо маємо своїх кваліфікованих спеціалістів. Але у будь-якому разі покладаємо надії на Податковий кодекс.
— Як часто надходять скарги від представників підприємницьких кіл на неправомірні дії працівників податкової?
— Ми намагаємося запобігти усім цим моментам. Існують різні шляхи. Насамперед, це і спілкування з тими ж платниками. Щопонеділка проводимо тематичні семінари і збираємо їх із приводу роз’яснень змін у законодавстві. Бо нарікають саме на неузгодженість нормативних документів. Тобто, подаються апеляційні скарги в частині оскарження рішень податкової служби. Для прикладу, за результатами перевірки платнику дорахували певну суму податків, а він вважає, що це неправильно.
Звичайно, одна-дві скарги на незаконні дії бувають. Не без того. Але, чесно кажучи, на бездіяльність чи невідповідність кваліфікаційному рівню податківців скарг не надходило.
— Чи притаманне нині податковим органам хабарництво?
— Що таке хабарництво? Це — злочин. І його повинні викривати працівники правоохоронних органів. За час мого керівництва якихось відкритих незрозумілих дій з боку співробітників податкової не фіксувалося.
— А яка заробітна плата зараз в інспекції?
— Сьогодні вона становить у середньому тисячу гривень.
— Відзнака “Сумлінний платник податків”, передбачена законодавством, — формальність чи необхідність?
— Звичайно, всі відзнаки нині є необхідністю. З одного боку, це своєрідна реклама платника податків і стимулює людей до сплати податків. Щорічно до Дня підприємця ми подаємо в обласну податкову адміністрацію список певних суб’єктів господарювання, яких варто відзначити.
— Скільки СПД в обласному центрі старанно виконують податкові зобов’язання перед державою?
— Сумлінних платників декілька тисяч. Але ми відзначаємо найкращих. Ми не беремо по сумі сплати податків. Адже підприємства мають відповідним чином ставитись до своїх обов’язків перед бюджетом. Наприклад, підприємство-монополіст сплачує при великому обороті незначну суму податків, а приватний підприємець має менші статки, але сумлінно виконує свої зобов’язання перед бюджетом. У грошовому співвідношенні, звичайно, хто буде кращим платником? Хто має більший оборот, але менше сплатив, чи навпаки? Зрозуміло, що буде той, хто буде мати відповідно більший відсоток податкового навантаження.
— Яким повинен бути керівник податкової?
— Знаєте, це питання у принципі стосується мене особисто. Щось видумувати чи висувати свої гіпотези… Утім — професіонал своєї справи. Керівник має знати специфіку регіону, робити аналітичні та економічні прогнози. І не останню роль у цьому відіграє вміння згуртувати колектив однодумців, які б не лише ставили за мету наповнити бюджет, а й своєю роботою сприяти тим, хто його наповнює.
— І яка ваша команда нині?
— Вважаю, що у мене — команда професіоналів!
— А чисельність її?
— Штат податкової сьогодні становить 285 осіб, у тому числі 34 працівники податкової міліції.
— Пригадується, як у приміщенні обласної податкової у свій час з’явилося оголошення про заборону заходити в установу в шортах? Що ви можете сказати з приводу дрес-коду в міській податковій?
— Це було не при мені, але, на мою думку, ми — держструктура, і в такому одязі можна піти на пляж, але в державну установу… Уявіть, молодий здоровий хлопець заходить у коротких шортах, де у нас працює сімдесят відсотків жінок. Як ви вважаєте, це етично? Гадаю, що той, хто робив таке зауваження, був однозначно правий. Ми повинні так чи інакше звикати до цивілізації. Розумію, що демократія, але повинна бути культура і все в міру, тобто обставини можуть змінюватися, а принципи — ніколи.
— Скільки триває робочий день у головного податківця Рівного?
— У мене робочий день ненормований. Починається о восьмій тридцять, бо офіційно ми працюємо з дев’ятої, і триває до сьомої-восьмої години вечора.
— А відпочинок?
— Відпочиваю у період відпустки або у вихідні дні. Люблю рибалити. Захоплююся аналітичними творами Чингіза Абдулаєва.
— Яку найбільшу рибину впіймали?
— Мій рекорд торік — білий амур вагою три кілограми сто грамів, якого виловив у Млинівському районі. А ще раніше мій вилов становив майже п’ять кілограмів!
— Якщо з риболовлею зрозуміло, то, проводячи стільки часу на роботі, коли ж ви книги читаєте?
— От якраз у відпустці.
— Чи обговорюється тема податків удома, в сім’ї?
— Ні. У мене дружина — банківський працівник. То якщо я почну вислуховувати її проблеми, а її завантажувати моїми податковими... (сміється). Намагаємося цього уникнути й залишати службові питання на роботі. Сім’я є сім’я — це святе.
— Хотіли б, щоб ваші діти продовжили професійний шлях батька?
— Не знаю, чесно кажучи. Син навчається за спеціальністю бухгалтерський облік і мріє стати бухгалтером. Але чи податківцем — час покаже.
— Якщо коротко, то що цінуєте в людях і що не терпите?
— Не терплю брехні. Ціную, перш за все, пунктуальність і порядність. Звичайно, що останнє поняття набагато ширше. Бо це і чесність, і відвертість.
— Життєве кредо Михайла Калитюка.
— Моє слово — моє зобов’язання!