25.08.2011, 16:31

Родина патріотів — ГЛАДУНОВИ

Євгенія ГЛАДУНОВА, Михайло БОРЕЙКО, статус: активісти товариства "Просвіта".
Олександр ГЛАДУНОВ, статус: економіст-маркетолог, у минулому — активіст Народного Руху України.

Хто не бачив на різноманітних просвітницьких заходах Рівного подружжя Євгенії Гладунової та Михайла Борейка! Та не всі знають, що перші осередки Товариства української мови, чимало активістів якого згодом стали засновниками Народного Руху, збирались восени 1988-го саме на квартирі Євгенії Гладунової в центрі Рівного.

Починали діяльність — зі збору підписів за державний статус української мови. Тоді його не було не лише фактично, як, на жаль, нині, на двадцятому році незалежності України, а й навіть на папері...

...За часів російського імператора Олександра ІІІ, стабільно-консервативну епоху якого доречно порівняти з Союзом Брежнєва та Україною Януковича, у моді були так звані "малі справи”. Подружжя просвітян Гладунової та Борейка теж починали з "малих справ" — колишній зв'язковий УПА пан Михайло переклав українською усю документацію у проектному інституті, де працював, а пані Євгенія, переселена в дитинстві з польських Карпат на Донбас, — на одне з радянських свят замінила в садочку, де працювала, портрет Леніна на портрет Шевченка.

Вже сивочолою, Євгенія Гладунова разом із іншими патріотами проривалась через міліцейський кордон на "Козацьких могилах" під синьо-жовтими прапорами, а міліціонери дивувались: куди ж ви, мовляв, у поважному віці, маючи роботу і зарплату від радянської влади?.. Але хіба могли чинити інакше ці люди — люди, які відчували Україну серцем з малих літ!..

Син пані Євгенії Олександр Гладунов на зорі боротьби за незалежність очолював міський осередок Народного Руху, організовував несанкціоновані мітинги й навіть був за це оштрафований.

Нині про ті часи пан Олександр згадує з посмішкою, але не іронічною, а ностальгійною: каже, що бачачи брехню і несправедливість, просто не міг не бути в опозиції до тодішньої влади, а супутником тодішньої боротьби був не надрив, а ентузіазм. Згадує тих, з ким пліч-о-пліч боровся за незалежність: Василя Червонія, Миколу Поровського, Івана Дем’янюка, Мойсея Шермана... А штраф, каже, так і не довелось сплатити...

Та головне, що лишилось від тих часів, — усвідомлення власного внеску в творення Незалежності. Внеску, який об'єднує родину Гладунових.