Північна Корея: мікс забутого минулого і сучасного [+Фото]

Стійкий присмак дежавю — все це, хоч і не так яскраво, ми вже спостерігали в історії СРСР — перебивається свіжими рецептурами, якими не гріх би скористатись і нам, українцям.

Нижче — кілька суб'єктивних ілюстрацій з життя чи не найзакритішої держави світу.

Дістатися КНДР можна потягом з Китаю та Росії або новенькими ТУ-204 Корейських авіаліній з Пекіна чи Владивостока. Візи українцям, на відміну від громадян РФ, не потрібні.



В аеропорту Пхеньяна іноземці повинні здати на зберігання свої мобільні телефони. Стільниковий зв'язок в країні є, роумінгу — нема. Інтернету також немає, є інтранет — така собі внутрішня мережа.

Працює кілька державних телевізійних каналів. Головна вежа — копія Останкінської — вночі не освітлюється, певно, для маскування. Корейці налагодили випуск своїх телеприймачів, які не "ловлять" сигнал південного сусіда.

В умовах міжнародної ізоляції корейці, до їх честі, вимушено навчились виплавляти сталь без коксу, налагодили виробництво хімічних добрив, автомобілів, музичних інструментів. Ба більше — запустили космічну ракету, провели ядерні випробування, споруджують атомну електростанцію.

Двомільйонна столиця забудована масштабними адмінбудівлями, висотними (по 20-40 поверхів) житловими будинками. Гордістю Пхеньяна є 105-поверховий готель "Рюген" на 3000 номерів та ресторанами, що обертаються на верхотурі.


Вражає кількість і велич об'єктів соціальної інфраструктури. Палаци молоді, дітей, спорту, університети, парки розваг, цирки, стадіони, філармонії, консерваторії, музеї... Усе це збудовано за ініціативою, під безпосереднім керівництвом і відкрито за участі Великого вождя.

Не ЦК, кабмін чи мерія є головною спорудою на центральному майдані. І навіть не мавзолей (меморіальний комплекс Кім Ір Сена знаходиться на околиці столиці). У кожному корейському місті це бібліотека! Ось вид на центральну читальню країни і трибуну з головної площі. Саме тут відбуваються військові паради, телекартинками з яких лякають глядачів планети.



І навпаки, вид із бібліотеки на площу і 170-метровий обеліск ідеям чучхе.



Країна нагадує суцільний будмайданчик. До 100-річчя Кім Ір Сена (2012р.) Великий полководець Кім Чен Ір наказав збудувати 100 тисяч квартир. Будують в основному військові, вручну, без крана (корейський народ не знає слова "неможливо"). Будують швидко, на наших очах в день з'являлося по поверху!



Зірвати терміни здачі житла ніяк не можна! Минула штурмівщина закінчилась для відповідальних функціонерів кошмаром. Родини трудящих, яким не встигли надати квартири, були підселені до них рішенням вищого керівництва країни.

Працюють корейці як прокляті. Від темна до темна. Усі. Безробіття в країні немає. Трудяться і в державні свята, в єдиний вихідний — неділю – суботник.




Як корейці навчаються, працюють, харчуються, культурно відпочивають — тема масштабнішого матеріалу. Спостереження на вулицях показали: корейці практично не посміхаються, не носять шортів, джинсів, сандалів, сонячних окулярів, головних уборів. Зате майже кожен має значок зі світлим ликом Великого вождя. Нижче кілька типажів та групових портретів.





Але всі враження перебування в КНДР бліднуть від перегляду наймасштабнішого спортивно-гімнастичного шоу в світі "Аріран" на найбільшому стадіоні планети!




І я там був, кімірсенхву і кімченірхву нюхав (це дві квітки, спеціально виведені індонезійськими та японськими селекціонерами) :)