Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
07.10.2012, 18:03

75 років тому розстріляли письменника з Рівненщини Валер'яна Поліщука

Валер'ян Поліщук із дружиною та сином. 1927 рік

На цьогорічну осінь припадає відразу два ювілеї, пов'язані з постаттю уродженця Рівненщини, письменника доби "Розстріляного Відродження" Валер'яна Поліщука: 27 вересня виповнилось 115 років від дня його народження, а 9 жовтня виповнюється 75 років від дня розстрілу в урочищі Сандармох у Карелії.
Історія, при уважному її вивченні, багата не лише на контрасти, а на півтони, відтінки, парадоксальні поєднання, на перший погляд, малопоєднуваного: Валер'ян Поліщук, приміром, був розстріляний владою СРСР, хоча першим серед радянських письменників, ще у 1922 році, написав поему "Ленін" і вірив у комуністичні ідеали. Та, напевно, вірив не так, як того хотілося тодішнім можновладцям; певно, надто незалежним виглядав, надто любив Україну... Це вже згодом прийде до письменника гірке розчарування, і у своєму щоденнику він напише: «Я був за більшовиками, чи лучше за Совітом українських народних секретарів, бо не знав, що вони не українські, а грабіжницькі, борці проти українського всього... Тепер я зненавидів оту «красну гвардію», що не питає, хто ти, може, по міркуваннях більшовик, а тільки український — зараз розстрілює».

"Батьківський рід – кріпаки з діда-прадіда. Прадід був панським чередником і передавали, що граф виміняв його за собаку та привіз із Полісся на Дубенщину – з того ми й Поліщуки... А французька кров у мені таки є, тільки по материнській лінії. Тут, переказують, були якісь емігранти з часу французької революції, але без документів,... потім сюди домішалися поляки, українці – і от з тієї покорчі вийшла моя мати Софія...", – так писав у своїй автобіографії Валер’ян Поліщук.

Літературні ювілеї Рівненщини-2012

Валер'ян Поліщук із матір'ю. 1928 рік
Валер'ян Поліщук із матір'ю. 1928 рік


Уродженець с.Більче Демидівського району (тоді - Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії), Валер'ян Поліщук про свої дитячі роки згодом пригадував: "Я міг запоєм читати. Я мріяв бути святим, щоб підноситися в повітря без крил, мріяв бути письменником, але жахався тих мрій, бо не вірилося, що це може бути з простої людини"... І він таки став письменником: упродовж сорока років життєвого й півтора десятка літ творчого шляху видав понад 40 книг - поезію, прозу, публіцистику, літературну критику, твори для дітей! Був одним із організаторів низки авангардних письменницьких організацій, співпрацював із Павлом Тичиною та Миколою Хвильовим, прагнув орієнтувати українську літературу на модерні течії, на Європу. За свідченням сучасників, був типовим трудоголіком, легко терплячи побутові незручності. «Ходив я в штанях із мішка, подертих по саме неможливе, відпустив бороду, яка тягнулася на шиї з розхристаної брудної сорочки, - так описував сам Поліщук свій побут у бідному повоєнному 1921-му. - Босий і без шапки, я, мабуть, мав вигляд дуже мальовничий, бо коли мене зрідка зустрічали мої товариші по гімназії, вони мене або не впізнавали, або ж із подивом запитували, чим я займаюся, і я, свідомий своєї гідності, відповідав: «Я український письменник»...

ТОП-7 книг-ювілярів 2012 року

Валер'ян Поліщук із дружиною та сином. 1927 рік
Валер'ян Поліщук із дружиною та сином. 1927 рік


Невпинна творча активність письменника-новатора, "Філософа з головою хлопчика" (один із творчих псевдонімів Валер'яна Поліщука) скінчилась наприкінці 1934-го, коли його заарештували. Військова колегія Верховного суду СРСР наступного року засудила Поліщука до десяти років позбавлення волі як активного члена української націоналістичної організації, керівника терористичної групи, яка ніби готувала замах на секретаря ЦК КП(б)У Постишева. Покарання Поліщук відбував на Соловках. А за два роки, у 1937-му, окрема трійка управління НКВС Ленінградської області засудила Валер'яна Поліщука до розстрілу. Оперативна частина Соловецької тюрми звинуватила Поліщука та інших в'язнів-українців (загалом їх було 134) у тому, що "залишаючись на попередніх контрреволюційних позиціях, продовжуючи контрреволюційну шпигунську терористичну діяльність, вони створили контрреволюційну організацію «Всеукраїнський центральний блок».

Свій останній спочинок він знайшов у сумновідомому лісовому урочищі Сандормох у Карелії. Тут, на площі 10 гектарів, у 1930-х роках розстріляли і поховали загалом понад 9500 осіб 58 національностей. Переважно це були спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів, а також жителі навколишніх сіл. Ростріли проводили таємно, поховання були віднайдені лише у 1997 році - виявили загалом 236 розстрільних ям. Є свідчення, що замість розстрілу українців-патріотів забивали палками... Так це чи не так, а ім'я головного виконавця смертних вироків жертвам Сандармоху історики встановили - це капітан НКВС Михайло Матвеєв, який власноруч знищив 1111 в'язнів, одержав за це орден Червоної Зірки, прожив загалом 79 років і помер аж у 1971-му. Щоправда, сам Матвеєв також був, хоч і ненадовго, але репресований - у 1939-му був засуджений до 10 років таборів, але з початком війни - звільнений...

"Список Сандармоху" - список українців, розстріляних в урочищі Сандармох восени 1937-го

Ім'я Валер'яна Поліщука небайдужі дослідники української літератури почали повертати із забуття ще за радянських часів - стараннями рівненського письменника Євгена Шморгуна, який зацікавився постаттю земляка ще будучи студентом Рівненського педінституту, у 1982-му на батьківщині Поліщука у Демидівському районі вже відзначали 85-річчя від дня його народження. Ще за п'ять років на Рівненщині заснували обласну літературну премію імені Валер'яна Поліщука. Нині на честь письменника названі вулиці у Рівному, Дубні та Млинові. У с.Малево на Демидівщині, с.Мирогоща на Дубенщині та у Млинові встановлені меморіальні дошки на честь Поліщука.

У Рівненському літературному музеї Уласа Самчука запалили "Свічу пам'яті" на честь Валер'яна Поліщука

Цьогоріч лауреатом обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука стала відповідальний секретар Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України поетеса Юлія Бондючна. Традиційно відзнаку вручають на батьківщині письменника.
Коментарі: