Ми у Facebook
22.02.2013, 14:08

"Та собача мова — моя мова!": день пам'яті письменниці Олени Теліги

22 лютого - день пам'яті поетеси, літературного критика й культурного діяча Олени Теліги, яка в 1941 році співпрацювала з рівненським часописом "Волинь", редагованим ще одним рівненським письменником-іменинником цих днів - Уласом Самчуком. 71 рік тому фашисти розстріляли Олену Телігу в Бабиному Яру.
Народившись під Москвою, провівши дитячі роки в Петербурзі, а значну частину дорослого життя — у Польщі та Чехії, Олена Теліга (дівоче прізвище Шовгеніва; письменниця походила з напівбілоруської-напівукраїнської родини гідротехніка, згодом урядовця Української Народної Республіки Івана Шовгеніва) увійшла в історію саме як яскрава фігура українського національного руху. Власне, становлення її як поетеси відбулося саме в Чехії, невипадково її зараховують до представників так званої “празької” поетичної школи в українській літературі.

Саме у Чехії трапився знаковий для розуміння постаті Олени Теліги випадок, який пригадують у багатьох біографічних джерелах. На одному з молодіжних зібрань російські офіцери-емігранти, прагнучи вразити молоду гарну дівчину дотепними жартами, почали глузувати з української мови, називаючи її собачою і наводячи на підтвердження вислови типу “Залізяку на пузяку — геп!”, “Самопер попер до мордопису” тощо. У відповідь Олена вибухнула гнівом: “Ви — хами! Та собача мова — моя мова! Мова мого батька і моєї матері! І я вас уже більше не хочу знати!”...

У 1939 році Олена Теліга вступила до Організації українських націоналістів, де активно працює у Культурній референтурі. Восени 1941-го співпрацює із редагованим Уласом Самчуком у Рівному часописом “Волинь”. Згодом у окупованому фашистами Києві організовує Спілку українських письменників, видає літературно-мистецький тижневик “Літаври”...

Літературні ювілеї Рівненщини-2013

Культурно-просвітницька діяльність Олени Теліги в окупованій українській столиці триває аж до арешту. У застінках німецького гестапо вона ще встигла обмовитись кількома фразами з сестрою Лесі Українки, яку там зустріла. На тюремному мурі перед розстрілом намалювала тризуб і написала: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга»...

За переказами, один із фашистських катів під час розстрілу поетеси сказав: «Я не бачив мужчин, щоб так героїчно вмирали, як ця гарна жінка».

Літературні ювілеї Рівненщини-2012

...У незалежній Україні ім'я Олени Теліги повернулось до читача. У Рівному ще на зорі Незалежності, в 1992 році, видали збірку її поезій "Найгостріше слово - Україна". До слова, упорядкував її відомий рівненський письменник Євген Шморгун - перший лауреат літературної премії імені Уласа Самчука, яку встановила цьогоріч міська влада Рівного.

Рівненський письменник отримав премію у 5 тисяч гривень

Також у Рівному ім'ям письменниці-патріотки назвали колишню вулицю Титова.А на фасаді будинку на Соборній, 59 (зупинка "Театральна площа") у лютому 2002 року встановили пам'ятну дошку на честь часопису "Волинь", з яким співпрацювали Олена Теліга та Улас Самчук. А у столиці біля одного з корпусів "політеху" встановлено пам'ятник Олені Телізі.

У четвер опівдні пам'ять української поетеси вшанували на Байковому кладовищі у Києві. Ще одна паралель із Рівним: серед учасників цього вшанування був постійний меценат Бібліотечки літературного музею Уласа Самчука у Рівному Веніамін Довбня, який буквально днями, 20 лютого, брав участь у відзначенні 108-ої річниці від дня народження Самчука у Рівному.

У Рівному вшанували пам'ять Уласа Самчука






На правах реклами