Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
11.03.2013, 11:59

ОСЬ ЩО виявили в рівненських газетах борці за чистоту мови

25 газет Рівненщини перевірили на предмет грамотності викладачі і студенти кафедри журналістики Острозької академії під час щорічного проекту "Мовний моніторинг", підсумки якого оголосили днями у Рівному. Чим вразила місцева преса дослідників культури української мови?
"Тут можуть наростити повіки і взагалі волосся", "смакота невідомої породи", "гостинні гості", "даївці" - ці та інші мовні "перли" виявили організатори моніторингу, вивчивши загалом 75 примірників друкованих видань Рівненщини - як обласних газет, які можна придбати в кіосках, так і районних видань, які передплачують студенти у своїй місцевості.

- Нині мовлення засобів масової інформації демократизується, преса тяжіє до інформаційних жанрів, які є лаконічними та чітко структурованими за формою, - підсумовує результати дослідження координатор "Мовного моніторингу", викладач кафедри журналістики НаУ "Острозька академія" Вікторія Назарук. - Це часом зумовлює порушення стандартів висловлювання. Так само як і те, що в структурі сучасних редакцій нерідко відсутні коректори, а самі журналісти не мають достатньо часу або бажання для системної перевірки готового тексту. Технічні неузгодженості, які виникають як наслідок вищесказаного, можна толерантно "не помічати". Але грубі порушення мовних норм впливають на мовну культуру читачів. А журналіст відповідає за формування читацького смаку. Грамотна українська мова не повинна втрачати позицій у пресі, тим більше в нинішній час, коли доля української мови і так перебуває в епіцентрі політичних спекуляцій.

Знайдені в текстах мовні помилки студенти класифікували за кількома групами: орфографічні, пунктуаційні, стилістичні, лексичні недоладності. технічні обдруківки. Останні - це зазвичай порушення правила переносу слів, зумовлені особливостями газетної верстки. А ось лексичні недоладності - найчисельніша серед груп порушень. "Бажаючи максимально спростити текст, зробити його читабельнішим, журналісти часом формулюють абсурдні речення, надаючи словам невластивих значень", - зауважує координатор "Мовного моніторингу".

У Рівному молодь зібрала 360 слів на межі непристойності

Ось декілька прикладів мовних відхилень, які виявили учасники моніторингу.

Лексичні недоречності: "смакота невідомої породи" (про харчові продукти); "різновидність мешканців експозиції надалі планують розширити" (про нових мешканців зоопарку); "допомогу вам надамо разом з дружиною з сімейного бюджету"; "гостинні гості"; "тут можуть наростити повіки і взагалі волосся"; "вони фактично усунулися від організації роботи з вжиття всіх необхідних заходів для безпечного руху транспорту допогами Рівненщини".

Граматичні помилки: "у двері хтось подзвонили"; "майстерня по ремонту"; "по законам України".

Вживання русизмів: "лічно"; "відсотки по кредиту"; "завидна послідовність", "кошти, які поступали"; "завидний капітал"; "питання повважали вирішеним".

Яких мовних помилок найчастіше припускаються політики та посадові особи Рівненщини?

Пунктуаційні помилки: "беручи кредит прямує" (не виділений дієприслівниковий зворот); "Аліна один із найперспективніших гравців" (відсутнє тире між підметом і присудком); "часник - за рахунок своїх властивостей" (тире навпаки не потрібне).

У одному з видань навіть виявили авторське слово-новотвор - "даївці" (співробітники ДАІ), вочевидь, автор намагався перекласти російський жаргонізм "гайци".

- У районних виданнях подекуди спостерігаються зразки діалектної лексики, яка ускладнює розуміння тексту, - зауважує насамкінець Вікторія Назарук. - Інша характерна особливість текстів, які ми проаналізували - активне вживання іншомовних слів поряд із їхніми українськими відповідниками. Чи не найактивніше автори газетних текстів уживають русизми. Навіть якщо зважати на вплив "вєлікого і могучєго" - кальок однаково забагато.

Професор Іван Хом'як: Доля української мови залежить від кожного з нас

Проаналізувавши найпоширеніші типи помилок, учасники моніторингу вирішили розробити невеличкий порадник для журналістів, який, як вони сподіваються, допоможе унормувати газетний текст.

Нагадаємо, що пд час першого моніторингу, який проводили навесні 2009-го, його організатори досліджувати мовну культуру рівненських чиновників та політиків. Наступного року на грамотність перевіряли студентів. А у 2011-му в рамках проекту склали міні-словник сленгу.

Коментарі: