Ми у Facebook
02.08.2013, 11:49

Чи потрібна охорона рівненським чиновникам?

Міський голова Феодосії Олександр Бартенєв, на якого 27 липня було скоєно замах, помер у лікарні. Тижнем раніше двічі за вечір було скоєно напад на мера Львова. На Рівненщині заступника міського голови Дубна побили в новорічну ніч у центрі міста. Чи не час посилити охорону місцевих чиновників?
Історія питання

Мер Феодосії перебував у реанімації після того, як невідомий вистрілив йому в спину з обрізу мисливської рушниці. Вранці в суботу голові міста зробили кілька операцій. Міліція вважає, що на міського голову скоїли розбійний напад. Нападник забрав барсетку з грошима та документами мера. Правоохоронці знайшли сумку, грошей в ній не було. За словами глави кримського управління МВС М.Слєпаньова, основна версія нападу – пограбування. Але слідство розглядає й інші: помста, комерційна та професійна діяльність О.Бартенєва.

За фактом замаху заведено кримінальну справу за статтями "розбій" і "замах на умисне вбивство". Санкції статей передбачають до 15 років ув'язнення, повідомляє УНН.ua.

А 20 липня у Львові затримали чоловіка, який двічі за день напав на міського голову Андрія Садового на площі Ринок, коли мер ішов до міської ради і коли її залишав. Під час другого нападу зловмисника затримали. Ним виявився 32-річний безробітний, повідомляє ZAXID.NET. Затриманий перебуває під домашнім арештом.

А що у нас?

У нас на Рівненщині цьогоріч теж не обійшлося без схожих випадків. У новорічну ніч на центральному майдані Дубна четверо зловмисників побили заступника міського голови Руслана Мосійчука. Сталося це після того, як чиновник зробив молодикам зауваження — вони намагалися влізти на дитячу гойдалку. Заступника мера почали бити на очах у натовпу, який відразу розсіявся — припинити свавілля не наважився ніхто...

Напади на посадовців траплялись на Рівненщині й раніше. Серед найбільш резонансних — побиття біля нічого клубу "Лагуна" у Рівному тодішнього голови обласної ради Олександра Данильчука у травні 2007-го. Двома роками раніше у під'їзді будинку на вулиці Пушкіна вчинили напад на заступника міського голови Рівного Сергія Васильчука. На початку 2005-го поблизу автовокзалу побили тодішнього начальника управління сім’ї і молоді Рівненського міськвиконкому Едуарда Дроздика, нині покійного.

Думки чиновників

Чи не планує в цьому зв’язку місцева влада підсилити охорону перших осіб Рівного і області?

Дізнатись думку з цього приводу міського голови Рівного Володимира Хомка нам не вдалося – із 26 липня він перебуває у відпустці, разом з дружиною відпочиває у Хорватії. Обов’язки міського голови на цей час виконує секретар Рівнеради Андрій Грещук. У розмові з кореспондентом “ОГО” він відразу наголосив, що говоритиме лише сам за себе.

– Я не користуюся охороною і вважаю, що на даний момент це не є потрібним, – лаконічно прокоментував резонансну тему виконуючий обов'язки рівненського мера.

Голова облдержадміністрації Василь Берташ – також у відпустці. Його обов'язки нині виконує перший заступник голови ОДА Анатолій Юхименко. Охороняти себе також бажанням не горить.

– Я не беру участі в якихось кримінальних суперечках, тому охорона мені не потрібна, – каже Анатолій Юхименко. – Якщо людина чесно займається своєю справою, то їй немає чого боятися.

Колишній голова облдержадміністрації та обласної ради Роман Василишин з висоти свого досвіду також випромінює оптимізм.

– Я вважаю, якщо керівник займається роботою, а не комерцією, то йому немає чого боятися. Коли я був представником Президента у Рівненській області, то мене запитували: "Чому ти не береш охорону?" Я ж на це відповідав: якщо я ніколи нічого не крав, то мені немає чого боятися. Думаю, у нашій області керівникам немає потреби мати охорону.

Радіємо, що нашим чиновникам немає за що боятися. Ми теж бажаємо їм і надалі працювати так, аби, ходячи містом, впевнено дивитись в очі своїм співгромадянам. А громадянам, у свою чергу, нагадуємо про законослухняність: не подобається чиновник — проголосуй проти нього та його політичної сили на виборах. Благо, вони в нас ледь не щороку. А “гоп-стоп” нехай залишається у “лихих 90-х” – нам про них і без цього досі багато що нагадує.

Розширений варіант матеріалу - у газеті "ОГО" № 29 (1409) за 31 липня 2013 року.





На правах реклами