2 вересня - день народження гривні: цікаві факти про українські гроші

Грошові реформа 1996 року — напевно, найбільш спокійна з реформ часів Незалежності. У перший же її день перерахували з карбованців у гривні за курсом 1 до 100 000 усі ціни, зарплати, пенсії та стипендії, тарифи, вклади, кошти на рахунках підприємств.

Упродовж двох тижнів карбованець і гривня ще паралельно перебували в обігу, але після 16 вересня єдиним платіжним засобом залишилась українська національна валюта - гривня.

Про грошову реформу оголосили наступного дня після Дня Незалежності України — 25 серпня 1996 року. Проте, робота над запровадженням національної валюти розпочалась іще коли Україна була в складі Радянського Союзу. Вже в ті роки постійна комісія Верховної Ради з питань економічної реформи і управління народним господарством, яку очолював наш земляк, тодішній народний депутат від Рівного Володимир Пилипчук, організувала розробку дизайну гривні, розрахунок кількості грошових знаків у обігу та визначення структури номіналів і пошук потужностей із виготовлення власних українських грошей.



Володимир Пилипчук у проекті "ОГО" "ТОП-20: творці Незалежності"

Спершу планували, крім звичних нам нині номіналів монет, випустити й металеві гроші номіналом у 3, 15 та 20 копійок. Такі були в обігу за часів Союзу. Паперові ж гривні повинні були мати номінал 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 та 200 гривень. Пізніше вирішили замінити 3-гривневу купюру 2-гривневою, а 25-гривневу — 20-гривневою. (Знову ж таки, купюри номіналом у 3 та 25 карбованців "ходили" за часів СРСР).



"Двохсотка” виявилась не найбільшою за номіналом серед гривневих банкнот — минуло десять років з часу появи в обігу гривні, й у вересні 2006-го з'явилась купюра номіналом у 500 гривень. А ось у 2002 році автор цих рядків готував для однієї з газет матеріал під промовистою назвою: “Не з нашими зарплатами про двохсотки мріяти”. Для того часу — висновок логічний: за офіційними даними Держкомстату, середня заробітна плата за 2002 рік склала 376,38 гривень — навіть двох “двохсоток” не буде!.. Не те, що нинішні 3429 гривень (середня зарплата в Україні у липні нинішнього року) - тут уже можна й на кілька "п'ятисоток" розраховувати! Якщо, звісно, така або більша зарплата вам справді "світить"...



Середня зарплата на Рівненщині - 2754 гривні

Назва національної валюти "гривня" - природня, традиційна, логічна для України. У різний час слово "гривня" означало спершу мідяну монету номіналом у дві з половиною, згодом — у три копійки, а з часом — срібну, вартістю у десять копійок. А загалом походження слова “гривня” виводять від прикраси з золота чи срібла у вигляді обруча, який наші предки носили на шиї (тобто — на «загривку»). Історія гривні — давня: ще в “Повісті минулих літ” її вже згадують як платіжний засіб. Відтак, запровадження гривні як національної грошової одиниці України в 1996-му мало вагоме історичне підгрунтя. А от нинішню копійку спочатку пропонували назвати і “резана”, і “сотий” - але в підсумку зійшлись на назві, звичній іще з радянських часів. Щоправда, 1- та 2-копійчані монети нині вже мало хто використовує як повноцінний платіжний засіб: за нинішніх цін, погодьмося, це не та копійка, яка карбованець береже...

До слова, в нашій історії був період, коли гроші друкували й у Рівному. Було це під час Другої світової війни, коли Рівне перебувало під німецькою окупацією. Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 карбованців. Окупаційні гроші — карбованці Рейхскомісаріату України були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками. На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не визнавалися.



Наприкінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг. До проголошення незалежності України залишалось 47 років, до запровадження української національної валюти - гривні - понад півстоліття...