подати
оголошення



08.09.2013, 07:00

24 роки тому в Україні з'явився Рух

Так починався Рух у Рівному в 1989 році. Праворуч транспарант тримає Віктор Данилов - голова Рівненської обласної організації Народного Руху України в 2000-2002 роках

8 вересня 1989 року в Києві відкрився установчий з'їзд Народного Руху України за перебудову. Пригадаємо разом сторінки історії партії, яка стояла біля витоків здобуття незалежності України; партії, до творення якої неабияк причетні рівняни!
Історія партії веде свій початок від громадсько-політичного руху, який був заснований на базі численних демократичних угруповань. Основою для цього руху були Програма і Статут, які запропонувала Спілка письменників України. Вони були надруковані в газеті «Літературна Україна» 16 лютого 1989 року. У березні — вересні 1989 року в більшості областей пройшли установчі конференції. А 8-10 вересня у столиці відбувся установчий з'їзд, де і був створений «Народний Рух України за перебудову».

У Народному Русі об'єдналися люди різних політичних переконань — від ліберальних комуністів до тих, хто сповідував ідеї інтегрального націоналізму. Переважали настрої національної демократії, що привели до виходу з Руху частини комуністів і національних радикалів. У перший же рік свого існування Рух організував ряд великих масових заходів, метою яких була боротьба за державну незалежність, відродження української нації, відтворення історії українського народу і державності. Серед найбільших тогочасних заходів Руху - «Живий ланцюг» до дня Злуки ЗУНР та УНР 22 січня 1990 року. Розтягнувшись від Львова до Києва, він пройшов і через Рівненщину.

Уже 1990 року Рух став парламентською партією. У Верховній Раді він сформував впливову фракцію "Народна рада", у низці місцевих рад Західної України здобув більшість. Рухівці Володимир Пилипчук і Василь Червоній були обрані народними депутатами України від Рівного.

Упродовж багатьох років Рух на Рівненщині асоціювався насамперед з ім'ям Василя Червонія. Після розколу НРУ він очолив обласну організацію УНР, згодом - УНП. Вершина політичної кар'єри Василя Червонія, який загинув від удару блискавки у 2009 році, - посада голови Рівненської облдержадміністрації в 2005-2006 рр.
Упродовж багатьох років Рух на Рівненщині асоціювався насамперед з ім'ям Василя Червонія. Після розколу НРУ він очолив обласну організацію УНР, згодом - УНП. Вершина політичної кар'єри Василя Червонія, який загинув від удару блискавки у 2009 році, - посада голови Рівненської облдержадміністрації в 2005-2006 рр.


Володимир Пилипчук у проекті "ОГО" "ТОП-20: творці Незалежності"

Слова "за перебудову" зникли з назви Руху в жовтні 1990 року. На той час припадає спроба об'єднати навколо Руху новостворені партії — УРП та ДемПУ; для цього був запроваджений інститут асоційованого членства у Русі. Однак ці партії відмовилися від асоційованого членства у Русі. Хитка коаліція партій навколо Руху проіснувала до вересня 1991 року і фактично розпалася в період президентської виборчої кампанії, коли УРП і ДемПУ, проігнорувавши рішення Великої ради Руху, висунули своїх кандидатів на Президента України й розгорнули виборчу боротьбу проти кандидата від Руху В'ячеслава Чорновола. В результаті за посаду Президента змагались відразу троє представників національно-демократичного табору - В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко та уродженець Демидівського району Рівненщини Ігор Юхновський.

Відомі люди Демидівщини

На початку 1992 року формально було проголошено про розпад коаліції навколо Руху. УРП і ДемПУ разом з декількома іншими організаціями проголосили себе послідовними прихильниками новообраного Президента України Леоніда Кравчука. Народний Рух заявив про свою опозиційність. Проте наступний період в історії Руху був позначений кризою самовизначення. Деякі його лідери виступали за збереження Руху як об'єднання демократичних організацій та партій, першочерговим завданням якого було б створення політичної бази для розбудови нової Української держави. На їхню думку, Рух повинен був перейти від політики опозиції діям уряду та Президента до співробітництва з ними. Більше того, висувалася пропозиція про обрання головою НРУ Леоніда Кравчука — тодішнього Президента України. Інша ж група членів організації, очолена В'ячеславом Чорноволом, доводила, що оскільки нова держава, як і раніше, повністю контролюється старою комуністичною номенклатурою, справжні реформи будуть неможливі, поки вона не буде усунена від влади. Чорновіл та його прихильники закликали до перетворення Руху на опозиційну політичну партію.

4 липня - роковини загибелі Василя Червонія

До слова, ідея обрати головою Руху діючого або потенційного Президента висувалась в історії партії щонайменше двічі: спершу в 1992-му, згодом - у 2001-му. Тоді, 26 квітня, Верховна Рада відправила у відставку прем'єр-міністра Віктора Ющенка, і тодішній лідер Народного Руху на Рівненщині Віктор Данилов висунув ідею запропонувати перспективному політику очолити Рух. Обласна організація НРУ тоді навіть направляла до Віктора Ющенка відповідне звернення...

Віктор Данилов очолював Народний Рух на Рівненщині у 2000-2002 роках, у найважчий для партії період - після розколу
Віктор Данилов очолював Народний Рух на Рівненщині у 2000-2002 роках, у найважчий для партії період - після розколу


Двадцять років тому, в 1993-му, Рух офіційно став партією. На виборах до Верховної Ради 1994 року, які проводились, як і 1990-го, суто за мажоритарною системою, 20 рухівців стали народними депутатами. Від Рівного до парламенту пройшли Володимир Ковтунець і Роман Омельчук. Та найуспішнішою для Народного Руху України називають виборчу кампанію 1998 року (ту саму, коли по телебаченню демонстрували пам'ятні ролики "Бандитам - тюрми"), першу, яка проводилась за змішаною системою. Тоді Рух, здобувши 9,4% голосів за партійними списками, провів до Верховної Ради 32 "списочники" та 14 мажоритарників - разом 46 депутатів. До розколу Руху залишався рік...

У січні 1999 року частина керівництва Руху на чолі з Юрієм Костенком висловила незгоду з рішеннями І етапу ІХ з'їзду партії й відкрито виступила проти лідера НРУ В'ячеслава Чорновола. У лютому вони оголошують головою Руху Юрія Костенка. На початку березня ІІ етап ІХ з'їзду партії підтверджує повноваження В'ячеслава Чорновола як голови НРУ, схвалює блокування з партією "Реформи і порядок", яку очолював Віктор Пинзеник, але кандидатом у Президенти висуває не Чорновола, а екс-міністра закордонних справ Геннадія Удовенка. Того ж місяця, 25 березня, В'ячеслав Чорновіл гине в автокатастрофі за досі не до кінця з'ясованих обставин. Багато хто вважає загибель Чорновола політичним вбивством, усуненням впливового політика з політичної конкуренції напередодні виборів Президента.

Далі починаються численні судові розгляди, і в підсумку Юрій Костенко стає лідером нової партії - Українського народного руху, а згодом - Української народної партії. Натомість Геннадій Удовенко очолює Народний Рух України. Обоє ідуть на вибори Президента, обоє їх програють. На Рівненщині конкуренція НРУ і УНР виявилась особливо жорсткою. Багаторічний лідер НРУ на Рівненщині Василь Червоній очолив обласну організацію УНР, натомість головою обласної організації НРУ обрали Віктора Данилова, який, як і Василь Червоній, стояв біля витоків створення Руху на Рівненщині у 1989-му. Ближче до парламентських виборів 2002 року градус конкурентної боротьби став нижчим - напередодні Дня Незалежності 2001-го Данилов і Червоній на знак порозуміння здали до обласного краєзнавчого музею старі рухівські печатку, а наприкінці 2001-го стало очевидним, що представники обох конкуруючих партій підуть до Верховної Ради під одним прапором - прапором "Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Окрім НРУ і УНР, туди вступили "Реформи і порядок", Конгрес українських націоналістів та ряд інших партій. На Рівненщині з 5 мажоритарних округів тодішня опозиція "взяла" три: кандидати за "квотою Червонія" Юрій Ширко та Павло Сулковський виграли у Рівному та Гощі відповідно, а представник "Реформ і порядку" Віталій Цехмістренко вдруге поспіль переміг у Дубні. Якщо говорити про тодішні вибори, то мінливість українських політичних реалій засвідчує бодай такий факт: Сулковський згодом перейшов до регіоналів, а Олександр Абдуллін, який виграв "мажоритарку" в Дубровиці в кандидата від опозиції, згодом став одним із лідерів опозиційної "Батьківщини"...

Помер колишній голова Народного руху України Геннадій Удовенко

Десять років тому Рух очолив інший екс-міністр закордонних справ - Борис Тарасюк. Рух на той час поступово розчиняється в опозиційному середовищі - на перше місце виходить персональний бренд Віктора Ющенка як майбутнього кандидата в Президенти від опозиції. Набирає політичної ваги Юлія Тимошенко та її блок. Рухівці працюють на перемогу Ющенка. І, після Майдану, обіймають загалом чимало посад у новій вертикалі влади. На Рівненщині найвища посада, яку здобуває рухівець, - це крісло першого заступника голови обласної ради. Ним у 2006-2010 роках працює тодішній голова обласної організації НРУ Валентин Королюк. Кількома роками раніше тодішній соратник Королюка по Руху Юрій Бідюк стає секретарем Рівнеради. В ряді районів рухівці отримують посади заступників голів райдержадміністрацій.

У 2002-2013 роках Рівненську обласну організацію НРУ очолює Валентин Королюк. Влітку 2013-го він оголошує про перехід до "Батьківщини"
У 2002-2013 роках Рівненську обласну організацію НРУ очолює Валентин Королюк. Влітку 2013-го він оголошує про перехід до "Батьківщини"


Подальша історія Руху - це також передусім історія участі у блоках - і в 2006-му, і в 2007-му Рух стає складовою блоків "Наша Україна" та "Наша Україна - Народна Самооборона" відповідно. У 2009-му, в останній рік президентства Віктора Ющенка, 20-річчя створення Народного Руху України відзначають на державному рівні. Засновники і багаторічні активісти Руху отримують відзнаки від держави, в палаці "Україна" проводять урочисте засідання... Ось тільки вага Руху як самостійної політичної сили і далі втрачається. Автор цих рядків тоді, у 2009-му, написав: "Як на мене, було б логічніше, якби Народний Рух України в день свого ювілею просто урочисто припинив діяльність. Зійшов з політичної арени, проголосивши: наша історична місія – виконана. Україна стала незалежною, подальший розвиток держави більше не визначається вектором “комуністичний-антикомуністичний”. Прийшов час нових партій і нових політиків. Не чути ж в Естонії про Народний фронт, а у Польщі – про “Солідарність”. Щоб співати одну пісню 20 років і це виглядало, ніби нічого не змінилось – треба бути як мінімум Елтоном Джоном. А політика в Україні від мистецтва ще ой як далеко. Хоча, з іншого боку, в будь-які часи і в будь-якій країні вона була залишається мистецтвом одного ґатунку – мистецтвом можливого. А все, що було можливим, Рух вже зробив..."

Подальші три роки загалом, як на мене, підтвердили цю думку. У березні 2012-го Рух підписує з «Батьківщиною» угоду про співпрацю на наступних парламентських виборах. Результат такої співпраці конкретно для Рівненщини - обрання народним депутатом України багаторічного голови обласної організації НРУ Валентина Королюка, який балотувався до парламенту як кандидат від "Об'єднаної опозиції", створеної на базі "Батьківщини", "УДАРу" та "Свободи".

19 травня 2013 року відбуваєтьсяся всеукраїнський об'єднавчий з'їзд Народного Руху України і Української народної партії, під час якого вирішують створити єдину партію — Народний Рух України (Українська народна партія "Рух"). Очолює його колишній мер Львова, народний депутат кількох скликань і екс-міністр житлово-комунального господарства Василь Куйбіда. Одним із п'яти заступників голови НРУ стає представниця Рівненщини Світлана Ніколіна, яка в останні роки очолювала обласну організацію УНП та обласне товариство "Просвіта" ім.Т.Шевченка. А тим часом 13 червня на конференції обласної організації НРУ партійці вирішують не перереєстровуватись у новоствореній партії і вступити до "Батьківщини". Голова обласної організації НРУ Валентин Королюк оголошує про складання з себе повноважень лідера НРУ на Рівненщині і вихід із партії. Нині Валентин Королюк - член "Батьківщини", сходить до складу Політради партії. Королюка називають серед можливих кандидатів на посаду голови Рівненської обласної організації "Батьківщини". (Його мають обрати на обласній конференції вже цього місяця; нині обов'язки голови РОО ВО "Батьківщина" виконує народний депутат України Микола Кучерук; серед претендентів на посаду голови обласної "Батьківщини" також називають народного депутата VII скликання, керівника "Батьківщини" на Рівненщині з 2005 року Юрія Прокопчука, який нині офіційно перебуває у відпустці як партійний лідер).

Тим часом нині на сайті НРУ як лідер рухівців Рівненщини вказана в.о. голови РОО НРУ Тетяна Матюніна. Розділ "Депутатська діяльність" - порожній. Травневий об'єднавчий з'їзд виглядає як запізнення на 10 (щонайменше) років.

НРУ та УНП об'єдналися та створили нову опозиційну партію

Хто б що не говорив, Рух сьогодні - це вже історія. Трамплін у велику політику для багатьох знакових постатей і просто успішних людей, яскраві сторінки українського державотворення, бурхливі епізоди боротьби за влад і проти влади - так. Але не передній край української політики - це однозначно. Там нині - інші фаворити і інші лідери. Для Руху сьогодні існує, як на мене, два сценарії - принаймні до президентських виборів 2015 року. Або стати однією з блокоутворюючих партій навколо майбутнього опозиційного кандидата в Президенти - і отримати відповідні бонуси в разі його перемоги, або ж "зіграти у гру" з висуванням власного кандидата, відтягнувши бодай відсоток голосів у потужнішого конкурента. (Хіба не цим займалась на останніх виборах колись потужна "Наша Україна"?) І отримати "бонуси" трохи з іншого табору...

Немає на цій землі В'ячеслава Чорновола, Геннадія Удовенка і Василя Червонія, не чути у великій українській політиці про Юрія Костенка, відійшов від політики рівненської Віктор Данилов, перейшов у "Батьківщину" його наступник на посаді голови обласного Руху Валентин Королюк... Все тече, все змінюється. І колишнього Руху давно вже немає.
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів