Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення


Затишок
16.11.2013, 11:22

Україна-Франція 2:0 : країна плакала від щастя! [+Відео]

15 листопада на НСК «Олімпійський» в Києві написана одна з найвеличніших сторінок в новітній футбольній історії України! Ми з восьмої спроби перемогли Францію! Читайте далі про всі подробиці матчу у детальному репортажі спеціального кореспондента OGO.ua із Києва!
Перемогли в надважливому поєдинку за право стартувати влітку наступного року в фінальній частині ЧС-2014 в Бразилії! Перемогли по всім статтям, продемонструвавши таку гру, що головний тренер французької збірної Дід’є Дешам на післяматчевій прес-конференції не втомлювався роздавати компліменти нашій команді в цілому, і багатьом її гравцям окремо! Тепер на черзі Париж, гра-відповідь, один крок до мети, яка минулої осені здавалося абсолютно нездійсненною…

У день гри Київ зустрічав футбольних вболівальників з усіх куточків України прогнозовано похмурою та прохолодною (+3) погодою. Втім, ніяких опадів, як і обіцяли синоптики, не передбачалося, і це не могло не тішити.

Більшість іногородніх фанатів перед грою вирішили влаштувати собі невеличкі екскурсії центральною частиною столиці. На Майдані найбільшою популярністю в них користувався «фундамент» майбутньої чергової новорічної «йолки», яку вже почала встановлювати київська влада. Саме біля цієї конструкції було чи не найбільше людей з футбольною символікою, які, окрім скандування «Україна! Україна!», співали і цілком різдвяні «Jingle Bells». В центральному підземному переході популярністю користувалися кіоски з українськими сувенірами, а точніше з сувенірами на футбольну тематику. Найбільш ходовий товар – шарфи: збірної України - 60 гривень, спеціально зроблений до матчу Україна-Франція – 100 гривень. Що цікаво, чим ближче до стадіону, тим ціни на даний товар ставали дедалі дорожче, але безпосередньо на площі перед НСК «Олімпійський» знову «падали».



Футбол Україна-Франція: історія протистоянь [+Відео]

Наступне велике скупчення фанатів після Майдану Незалежності можна було спостерігати біля Бессарабського ринку. Там утворився спонтанний «пункт дозаправки». Мабуть далася взнаки наявність продуктового супермаркету. Кожен підживлювався згідно власних уподобань: хто водою, хто «вогняною водою». Цікаво, що охоронці громадського порядку, які знаходилися ледь не в епіцентрі подій, воліли дивитися на проїжджу частину, а не на групи вболівальників, які голосно виголошували здравиці за Україну та її перемогу над Францією.

Запускати на стадіон почали десь за дві години до початку зустрічі. Охочих потрапити на стадіон в перших рядах було не так вже багато. Хтось затримався на Бессарабці, хтось в прилеглих до НСК «Олімпійський» пабах та кафе. Не було ніякого ажіотажу і біля футбольних кас, які ледь штурмували буквально декілька днів назад. Такого повороту подій явно не очікували перекупники квитків, які покладали на цей матч великі сподівання в плані власної наживи. Кажуть, що ще 14 листопада найдешевший квиток номіналом 40 гривень продавали за 300, але в день гри ситуація помінялася кардинально: попиту зовсім не було, а тому квитки почали „скидати” … по собівартості! «Сарафанне» радіо одразу рознесло цю новину по столиці, і ті з киян, хто спочатку не збирався йти на зустріч, оскільки не мав квитків, почали екстрено збиратися і вирушати на стадіон. Ось так!



За сталою для Києва традицією стадіон почав активно заповнюватися в останній момент. Десь за 15 хвилин до початку гри він був майже порожнім, але гімн України вже співало повноцінних 65 тисяч вболівальників!



Одними з перших пройшли повз квитковий контроль французькі вболівальники, або, як вони себе називали, «корсари». З анонсованих 2000, які мали заповнити два сектори на стадіоні, на гру прибуло не більше 300-350 осіб (плюс близько 100 представників французьких ЗМІ). Під пильним оком міліції їх провели і посадили у відведені сектори, хоча українські фани абсолютно не проявляли ніякої агресії по відношенню до гостей. Навпаки, робили спроби сфотографуватися, обмінятися шарфами або просто продемонструвати свої знання французької.

Футбол Україна-Франція: історія протистоянь [+Відео]

Десь за 30 хвилин до початку зустрічі на передматчеву розминку вийшла уся збірна Франції, яка одразу розділилися на основу та резерв. Заняття в обох групах відбувалися окремо під керівництвом різних тренерів. А ось українці не поспішали з виходом, тільки трійця наших воротарів неквапливо бігала біля воріт. Нарешті вийшла решта збірної, яку стадіон зустрів доволі дружнім скандуванням «Україна! Україна!» Взагалі, забігаючи наперед і також згадуючи попередні зустрічі на НСК «Олімпійський» в цьому відбірному циклі та, навіть, гру Україна-Швеція в рамках ЄВРО-2012, здалося, що цього вечора підтримка 12-го гравця була найгучнішою та найемоційнішою. Безперечно, свою роль зіграла і блискуча гра нашої збірної, але вболівальники з перших хвилин без усілякої розкачки так «включилися», що їх просто не можна було зупинити до самого фінального свистку. А багатьох і після нього...

Підтримати піднесений настрій, який панував на трибунах, перед початком зустрічі вийшла «Піккардійська Терція», яка мала виконувати гімн України. Але перед гімном, поки команди шикувалися в підтрибунному приміщенні і чекали сигналу турецького рефері Джайнета Чакира на вихід, «піккардійці» під гул трибун заспівали «А ти живеш на тому березі ріки».



І ось він початок великого протистояння: команди вишукані біля кромки поля, звучить спочатку легендарна «Марсельєза», а потім і наша «Ще не вмерла Україна», яку разом з командою і «Терцією» виконує 65-тисячне «синьо-жовте» море.



Якщо поглянути на банери міст, які були розвішані на трибунах, то без усілякого перебільшення можна сказати, що в цей вечір на стадіоні зібралася уся країна: ось банер «Скадовськ», а поруч банер «Львів»; ось великий банер «Євпаторія», і одразу біля нього не менш великий «Дніпропетровськ»; а ось славне місто Гадяч по-сусідські разом з Нововолинськом. Луцьк, Тернопіль, Житомир, Черкаси, Сміла, Ялта, Донецьк, Одеса, Кривий Ріг і т.д. Звісно, що на цій імпровізованій і дещо незвичній мапі України знайшлося почесне місце і для банеру «Рівне», який традиційно підтримує збірну на усіх важливих офіційних поєдинках чи то у Києві, чи то у Львові!

Щойно головний суддя дає свисток про початок зустрічі, як за воротами збірної Франції з’являється мега-банер «На коліна перед Україною!» Взагалі, сектори за воротами були найбільш активними: з одного боку там диригували фанати з Києва та Дніпропетровську, з іншого – львівські хлопці, яких, здається нічим не злякати. З перших хвилин в їх секторі з’явилися червоно-чорні прапори, через які останнім часом у нас на стадіонах дуже багато непотрібного галасу, а кожен гол України вони вітали таким фаєр-шоу, що … Втім, не будемо випереджати події!..

Збірна України провела відкрите тренування перед матчем зі збірною Франції [+Фото]

Отже, перші хвилини гри, перший удар по воротах у виконанні Жиру десь на 4-й хвилині, і одразу відповідь України у виконанні Ярмоленка – Льоріс на місці. На 8-й хвилині суддя «вибачає» захисника «галлів» Патріса Евра, який мав отримувати жовту картку, а з нею і пропуск гри-відповіді в Парижі. Головний тренер французів Дід’є Дешам одразу підвівся на ноги і характерним жестом показав, що його гравцям, а в першу чергу Патрісу, потрібно заспокоїтися. На якийсь час це подіяло. А по трибунам тим часом пішла перша «хвиля». Потрібно відмітити той факт, що нарівні з українцями, її «тримали» і французькі фани. А одразу після «хвилі» почалася традиційна перекличка трибун: «Слава Україні! Героям слава!», а трохи згодом і організовані стрибки на трибунах під гаслом «Хто не скаче, той москаль!»

Тим часом уперше зі свого місця підіймається і керманич нашої збірної Михайло Фоменко, який корегує гру середньої ланки збірної. Відчувається, що команди явно не хочуть розкриватися, очікують на якусь помилку суперника, зайвий раз не ризикують, не йдуть в атаку великими силами, залишають в обороні велику кількість гравців. Кому на руку такий хід подій? Важко відповісти. Багатьом на стадіоні здалося, що Франція була цілком не проти нічиї в цій зустрічі, хоча її тренер після гри ці припущення не підтвердив, сказавши, що налаштовував своїх гравців тільки на перемогу. Щодо українців, то, зрозуміло, що прагматичний Фоменко давно відучив їх від усілякого роду авантюр: дисципліна понад усе.

25-та хвилина першого тайму, і найреальніший на цей момент шанс в нашої збірної відкрити рахунок: Ярмоленко навішує в центр штрафного майданчика, Зозуля летить за м’ячем і ... не дотягується. Дешам одразу здіймається зі свого місця, і дуже емоційно жестикулює в сторону своїх оборонців. І одразу відповідь Франції у виконанні Жиру, але Кучер в центрі поля перериває цю дуже перспективну атаку.
Невеличка пауза у грі, яку пасом-цукеркою на Едмара порушує наш капітан Ротань, але м’яч від голови нашого півзахисника летить повз ворота. Трибунами знову котиться «хвиля», а в цей час на футбольному полі з інтервалом в одну хвилину виникають дві небезпеки біля наших воріт. В обох випадках на висоті (в прямому і переносному сенсі) виявилися центральні захисники: спочатку Хачеріді, а потім Кучер. Епізод, в якому вправно зіграв наш оборонець, дав сигнал трибунам для масштабного скандування «Україна! Україна!».



На 36-й хвилині не стримується Шевчук, який заробляє першу жовту в цій гри, до того ж на чужій половині поля. І майже одразу ледь не 200-відстоковий момент в Євгена Коноплянки, який буквально розстрілював воротаря, але попав в захисника Дебюші, який спрацював «громовідводом». Дешам знову вскочив на ноги та щось почав говорити четвертому арбітру.

Футбол. Онлайн-трансляція матчу Україна – Франція на OGO.ua

Найбільш активний, а моментами шалений, «львівський сектор» підриває першу димову шашку. Одразу в сторону хлопців прямує пожежник, який намагається провести з ними виховну роботу. Будемо вважати, що це йому вдалося. Принаймні в першому таймі.

А тим часом на футбольному полі обидва колективи дещо збавляють оберти, відчуваючи перерву. Під завісу першого тайму запам’ятався хіба що перший в грі офсайд, яким відмітився Едмар та жовта картка Жиру.

Перерва запам’яталася передусім блискучим виконанням усім стадіоном однієї з пісень, які можна вважати своєрідним неофіційним гімном України. Мова йде про пісню «Червона рута». Такого я давно не чув, і ще не знаю, коли почую, але це було не менш потужно, аніж офіційний гімн України. Навіть трішки було шкода, що команди так швидко вийшли на другий тайм, і не дали трибунам заспівати пісню до кінця.

Друга половина гри розпочинається з боротьби в центрі поля, яка закінчується болючими зіткненнями Жиру і Хачеріді. Відчувається, що обидві тренери дали своїм підопічним майже однакові вказівки: «захопити» центр поля, звідси і така непоступливість одразу з перших секунд другого тайму.

Франція заробляє право на кутовий! Франція заробляє право на штрафний! Рібері „розстрілює” українську стінку! Невже українці починають «підсідати», а французи, як вони це робили майже в усіх матчах відбірного циклу, навпаки відчутно додають після екватору зустрічі? На 54-й хвилині дуже небезпечний момент у наших воріт: навіс в штрафну, українські захисники синхронно зупиняються і сигналізують про положення «поза грою», а боковий та головний суддя мовчать. На щастя, французький нападник Ремі не зреагував на цю передачу, інакше «вимальовувався» реальний «тет-а-тет» з П’ятовим.
Потрібно щось відповідати і Україні. За справу береться Євген Коноплянка, який перевіряє пильність Уго Льоріса. Воротар «трьохкольорових» на місці і без особливих труднощів забирає м’яч після удару півзахисника «синьо-жовтих». Але це, як виявилося, була лише прелюдія до основного дійства, яке буквально через декілька хвилин організувала чудовий квартет Коноплянка-Степаненко-Зозуля-Едмар. Євген робить скидку на Тараса, той в один дотик віддає пас Зозулі, Роман повертає м’яч Тарасу, той протаскує його до штрафної, знаходить Едмара, а наш натуралізований українець спрямовує «смугастого» знову на Романа, який в штрафній накручує французького оборонця Дебюші та пробиває Льоріса! Фантастична комбінація, в якій важко виділити когось одного, але безумовно, що Роман Зозуля - просто герой!

Футбол. Онлайн-трансляція матчу Україна – Франція на OGO.ua

Україна святкує свій перший гол в цій зустрічі під фаєри, які запалали у „львівському секторі”. Дарма диктор по стадіону наголошує про заборону використання піротехніки, фаєрів стає дедалі більше, при чому вони починають палати вже в різних куточках стадіону.



Дешам вже майже не сидить, він руками жене своїх підопічних на половину поля українців. Видно, що «гали» хочуть якомога швидше відновити «status quo» на футбольному полі.. 65, 69 хвилини – удари в створ наших воріт у виконанні Насрі та Погба, але П’ятов сьогодні діє бездоганно, усі м’ячі ловить «намертво». До того ж дуже чітко і вірно оцінює ситуацію: в одних моментах він не квапиться вводити в м’яч в гру, даючи можливість своїм товаришам перевести подих, в інших, навпаки, дуже швидко розпочинає атаку, «відрізаючи» одразу декількох французів від гри.

Отримує попередження Федецький, який таким чином вже не зможе допомогти збірній в Парижі. Дешам кидає в бій нового форварда Бензема, який змінює Жиру. Останній на полі був просто «з’їдений» Хачеріді. Так само, як головний претендент на отримання «Золотого м’яча» в цьому році Франк Рібері Артемом Федецьким. Взагалі, те що зробив оборонець «Дніпра» з Франком – це тема окремого репортажу. Такої опіки зірковий француз явно не очікував. В якісь момент здалося, що Дешаму потрібно міняти саме свого лідера, оскільки він «розчинився» в другому таймі на футбольному полі, але Дід’є вірив у Рібері до останнього…

Зозуля біжить до воріт французів наче „локомотив” з ремонту, падіння в кардному майданчику „галлів”, але суддівський свисток мовчить...
Франція продовжує бити по воротах П’ятова, а інколи і по ногах українців. На 74-й хвилині і „трьохкольорові” отримують другу жовту картку, яка в пасиві гравця, що вийшов на заміну, Мусси Сіссоко.

А П’ятов знову в грі. Щось забагато ударів у гостей останнім часом. Чи буде якась відповідь від нашої команди? Шевчук підключається до атаки, робить простріл в центр штрафної на Зозулю, але безпомилково грає Льоріс, який знімає м’яч з голови українського нападника. А в наступній атаці французів чи не вперше в цьому матчі допускає помилку український кіпер: після подачі з кутового Андрій на виході не дотягується до м’яча, до якого, на щастя, не дотягується і Кошельні.

Якісь підказки гравцям замість Фоменка дає другий тренер нашої збірної Олександр Заваров. Важко сказати, чи почули гравці настанови керманичів, але Зозуля, отримавши м’яча, стрімко мчить до воріт, відривається від захисника Кошельні, який змушений покласти його на газон акурат в штрафному майданчику. Джанейт Чакир, який біг одразу за гравцями, не вагаючись, показує на одинадцятиметрову позначку. Весь стадіон на ногах разом із Президентом України, який чи не найактивніше вболіває у VIP-ложі, із завмиранням серця дивиться, як до м’яча прямує Ярмоленко. Удар на силу під самісіньку поперечку! Андрій, немов, цвях забив, а не гол! 2:0 і екстаз на трибунах! „Львівський сектор” знову запалює фаєри. Цього разу немає вже ніяких оголошень диктора про заборону таких дій, мабуть в радіорубці також святкують.

Футбол. Онлайн-трансляція матчу Україна – Франція на OGO.ua

Зрозуміло, що тепер французам вже не до перемоги чи, навіть, до нічиї. Тут просто потрібно спробувати забити бодай один м’яч на виїзді. На 83-й хвилині серце завмирає, коли в нашому карному майданчику валиться на траву Евра. Пенальті? Ні! Продовжуємо грати! Дешам вже біля кромки поля, його підопічні оточили рефері, але той красномовним жестом показує, що потрібно продовжувати грати, а точніше подавати кутовий.

Фоменко за п’ять хвилин до кінця основного часу знімає з гри головного героя зустрічі Романа Зозулю, і випускає Селезньова. Уся лава запасних «братається» та обіймається з Романом. А тим часом Євген дуже активно входить в гру, відбирає м’яч в центрі поля, і робить спробу розпочати атаку українців.

Настають найдраматичніші хвилини гри: спочатку П’ятов знову вступає в гру та відбиває на кутовий м’яч від Рібері, який чи не вперше в другому таймі нагадаю про свою присутність на футбольному полі. Після кутового в України виходить просто «вбивча» атака: три нападники на одного оборонця! Роман Безус біжить по центру, варіантів для продовження атаки маса, уся лава запасних здійнялася зі своїх місць, увесь стадіон на ногах! Здається ще мить, і можна вітати один одного з третім голом, але… Роман виконує щось абсолютно незрозумілі, дуже незграбний пас на Ярмоленка, який перериває захисник…

Трибуни ще не встигли «перетравити» цей епізод, як в центрі поля ледь не розпочинається масова сутичка. Чакир вже в епіцентрі подій: червона картка Кошельні, жовта – Кучеру! Французький захисник після цього вилучення ледь не перший кандидат на звання „Антигерой матчу”: не забив П’ятову, заробив пенальті в свої ворота, а закінчив свої перебування на футбольному полі прямою червоною карткою.

Третя заміна в українців: на полі замість Коноплянки з’являється Гусєв. Незрозуміло, скільки суддя додав часу в другому таймі. Всі вимагають вже закінчення поєдинку, але спочатку він закінчується достроково для Кучера, який отримує другу жовту від турецького судді за фол на Рібері, яка автоматично перетворюється на червону. Втім покидає поле Олександр, як справжній герой: весь стадіон сканує стоячи його прізвище. Браво! Видно, що Україна вже не те, що не віддасть своєї перемоги, вона не дасть Франції забити. Останні агонізуючі спроби гостей якось пробити нашу оборону не приносять результату! За мить на футбольному полі вже вся збірна України, включаючи запасних і вилученого Кучера, і майже нікого з французів, які біжать в роздягальною, наче не було виснажливих 90 хвилин гри. Наші хлопці дякують трибунам, Артем Федецький розціловує одну з телевізійних камер, хтось роздає перші емоційні інтерв’ю по «гарячих слідах», хтось робить своєрідне коло пошани. Без сумніву, історична перемога! Без сумніву, феєрична перемога! Без сумніву, блискуча гра у виконанні збірної України!



Футбол. Україна впевнено розбиває Францію

На післяматчевій прес-конференції, як я вже писав, головний тренер гостей Дід’є Дешам не втомлювався говорити, що сьогодні його хлопці програли дуже класній команді «Ми не змогли використати майже жоден з наших «козирів». Ми, ніби, і багато били по воротах України, але голи влітали чомусь в наші. Українська збірна майже виключила з гри наших лідерів, в першу чергу Рібері. І я це визнаю і віддаю належне вашим гравцям оборони. Але в нас ще є гра вдома. Ми абсолютно впевнені, що шанси в нас на вихід до фінальної частини ЧС-2014 залишилися, тільки потрібно дуже уважно проаналізувати цю гру. Ніяких висновків зараз я робити не хочу, давайте зачекаємо 19 листопада».

Михайла Фоменка в „Залі чемпіонів”, де відбуваються спілкування тренерів з представниками ЗМІ зустріли справжньої овацією. Наставник нашої команди підвів стислий підсумок цього феєричного матчу: „Сьогодні психологічний фактор зіграв головну роль. Хлопці це зрозуміли, і перемогли. За це їм від мене велика подяка. Щодо Франції, то ніяких сюрпризів від них для мене не було. Ми вивчали гру наших суперників по записах їх ігор, і сьогодні вони грали приблизно так само, як раніше. Інша справа, що ми були готові до того, як вони будуть грати, і знали, що з ними робити. Те, що нам не допоможуть в Парижі Кучер і Федецький – це гра, в якій картки є неодмінним атрибутом. В нас в заявці 25 футболістів, будемо розмірковувати, хто замінить хлопців. Щодо того, чи поїдемо ми в Бразилію. Нам би дуже хотілося, але давайте трішки зачекаємо”.

Цікавими були коментарі стосовно цього матчу деяких гравців української збірної, які вийшли спілкуватися з пресою:

Артем Федецький: «Ми виграли 2:0 і тепер шанси обох команд перед повторним поєдинком я оцінює, як ... 50 на 50. Хоча в Парижі мені грати не доведеться, але я обов’язково поїду з командою в це чудове місто, де, сподіваюся, ми собі створимо справжнє свято».

Євген Коноплянка: «Я сьогодні побачив на поле претендента на «Золотий м’яч», але звати його не Франк, а Артем. Наш Федецький повністю виключив з гри Рібері. Хто переможе в Парижі? Зараз з хлопцями поїдемо на базу, пограємо в карти, і тоді я вам скажу, хто переможе в Парижі!»

Руслан Ротань: «Зозуля в нас в команді дуже тихий и скромний хлопець. Можете не сумніватися, що після цього матчу він залишиться таким самим, попри те, що він сьогодні і забив сам, і фактично створив другий гол, заробивши пенальті”.

Анатолій Тимощук: „Мені здається, що в нас було більше бажання виграти і потрапити на фінальний турнір ЧС-2014. З таким настроєм потрібно їхати і до Парижа, де доводити справу до логічного завершення”.

Ось таким вийшов перший раунд україно-французького протистояння. Наша збірна подарували усій країні величезне свято. І дуже хочеться, щоб це свято не скінчилося після 19 листопада. На нас очікує Париж, остання перешкода на шляху до Бразилії!
Коментарі:




Останні новини


Новини партнерів