Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
31.08.2014, 07:30

Острозькій академії - 20 років: хто і як відродив перший університет Східної Європи

31 серпня відбудеться посвята у першокурсники студентів Національного університету "Острозька академія". Цьогоріч виповнилось 20 років від часу відродження першого університету Східної Європи. Напередодні початку нового навчального року в Острозькій академії пригадаймо разом сторінки її відродження!
Спадщина Острозької академії, що існувала в 1576-1636 роках, мала значний вплив на історію та культуру українського суспільства майже до кінця ХVIII століття. Проте згодом настав час, коли слава першого вищого навчального закладу в Східній Європі почала поступово згасати. Новий етап на шляху до відновлення Острога як культурного осередку та відродження разом із ним Острозької академії розпочався із встановленням української державності та незалежності. Стало зрозумілим, що формування України як міцної держави неможливе без відродження її славетних духовних, історичних та культурних надбань.

ВІДЕО: рекорд Гіннеса в Острозькій академії

Взагалі, ідея відродження Острозької академії вперше була висловлена в 1930-ті рр. діячами українського національного руху, зокрема Іваном Огієнком. Подальшому її розвитку сприяли наукові пошуки Ярослава Ісаєвича, Миколи Ковальського, Ігоря Мицька, які досліджували як історію Острозької академії, так і її інтелектуальну спадщину. Проте реальні передумови для відродження академії з’явились лише наприкінці 1980-х р., коли на хвилі процесів перебудови в тодішньому СРСР та зумовленого ними піднесення українського національного духу, посилення інтересу до відродження історико-культурної спадщини, активізації демократичних процесів, у Острозі було створене краєзнавче товариство «Спадщина» ім. князів Острозьких.

На Рівненщині - новий голова Ради ректорів області

Товариство виникло у 1989 році. Постало воно на базі клубу любителів історичної книги «Краєзнавець», що був створений двома роками раніше. І клуб, і товариство створив і очолив історик, краєзнавець, освітній і громадський діяч Петро Андрухов (1924-1996). Головним результатом діяльності товариства «Спадщина» стало започаткування у вересні 1990 р. з ініціативи Петра Андрухова постійних щорічних науково-краєзнавчих конференцій під девізом «Острог на порозі 900-річчя». Науково-краєзнавчі конференції, зініційовані товариством «Спадщина», як і його діяльність загалом, виступили засобом згуртування широких кіл прогресивної інтелігенції різних регіонів України з метою історичного, культурного та духовного відродження старовинного міста Острога, Острожчини та Волині. А головне – саме товариство «Спадщина» виступило з ініціативою відродження Острозької академії.

ФОТО: Школа універсального журналіста в Острозькій академії


Ця ідея була публічно озвучена на І з’їзді острожан у вересні 1993 р., який відбувся з ініціативи Миколи Грищука та Петра Андрухова. Саме на цьому з’їзді було утворено відповідний організаційний комітет. Учасниками з’їзду стали більше 50 вихідців із Острога, які представляли різні країни світу. Уже наступного місяця, у жовтні 1993 р., відбулись збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова, що була ухвалена учасниками зборів, стала основою для звернення до Президента України. Відповідне клопотання щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету «Острозька академія» вирішила подати до Президента України Острозька міська рада 18 січня 1994 р. З листом такого змісту Острозька міська рада звернулась до Рівненської обласної ради народних депутатів. Вона, в свою чергу, надіслала лист до Президента України. У цей самий час організаційний комітет з відродження Острозької академії надіслав лист із проханням сприяти у вирішенні даного питання ректору Києво-Могилянської академії В’ячеславу Брюховецькому. Він підтримав цю ідею, про що повідомив у листі до Президента України від 24 березня 1994 р.

Острозька академія перерахувала кошти на підтримку української армії

Відродження Острозької академії стало можливим завдяки підтримці не лише державних структур, а й національно свідомих меценатів. Схвально поставились до даної ініціативи тодішні віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Микола Жулинський, заступник міністра освіти України Віталій Бабак, радник Президента України з питань територій Василь Руденко. Важко переоцінити важливість особистих зусиль, які докладав до позитивного вирішення цього питання в центральних органах влади України тодішній представник Президента України в Рівненській області, голова обласної ради народних депутатів Роман Василишин. Поєднання їхніх зусиль прискорило процес підписання Президентом України відповідного указу.

В Острозькій академії визначили найкращих в Україні вчителів християнської етики

Зрештою, рівно 20 років тому, 12 квітня 1994 р. Президент України Леонід Кравчук підписав указ № 158/94 «Про утворення Острозького колегіуму». «З метою відродження національних освітніх традицій та враховуючи історичну роль, яку відіграла Острозька школа – греко-слов’яно-латинська колегія для розвитку духовного життя суспільства» Президент України постановив «...утворити Острозький колегіум як спеціалізований навчальний заклад». Як бачимо, слово «академія» щодо закладу, який відроджувався, у той час у президентському указі ще не вживалось.

В Острозькій академії буде свій гімн

Ректором Острозького колегіуму у червні того ж 1994 року був призначений декан факультету педагогіки та методики початкової освіти Рівненського державного педагогічного інституту, доктор психологічних наук професор Ігор Пасічник.

Ігор Пасічник: ректор-рекордсмен

Значну роль у відродженні та становленні академії поряд з І.Д.Пасічником відіграли насамперед перший проректор академії з навчально-виховної роботи В. Жуковський, який фактично започаткував новий напрямок в українській педагогіці – виховання молоді на засадах християнської моралі та підготовка вчителів і викладачів предметів духовно-морального спрямування – та перший проректор академії з наукової роботи, один із засновників радянської історіографії, видатний український джерелознавець, засновник дніпропетровської школи джерелознавців і творець нової острозької школи істориків Микола Ковальський. Важко переоцінити внесок у відродження академії, створення та розвиток її матеріально-технічної бази проректорів з адміністративно-господарської частини Ігоря Грицюка та, згодом, Миколи Грищука.

Протоієрей Василь Жуковський: Я не хочу вінчати геїв

Як пригадує В.Жуковський, «у 1994 р. ми з Ігорем Пасічником підготували оголошення про те, що Острозький вищий колегіум набирає слухачів на підготовче відділення... Ігор Демидович підсаджував мене, і ми розклеювали ці оголошення на стовпах на залізничному вокзалі у Рівному». Між юридичним оформленням навчального закладу та фактичним початком його освітньої діяльності минуло трохи більше ніж півроку. 7 грудня 1994 року в Острозькому вищому колегіумі почали навчання 100 перших студентів підготовчого відділення. 1 вересня 1995 р. розпочались заняття на економічному та гуманітарному факультетах.

Духовність молоді - невідкладна допомога суспільству

Однією з найбільш нагальних проблем, які постали перед керівництвом відродженої академії в перші роки її діяльності, стало повернення закладові його історичної назви та виведення на вищий рівень акредитації. Відтак, на підставі документальних джерел, у яких згадується про Острозьку академію як про вищий навчальний заклад, який існував з 1576 до 1636 pp. (зокрема заповіту Ельжбети-Гальшки княжни Острозької), 5 червня 1996 р. був оприлюднений указ президента Л.Д. Кучми № 402/96 «Про перейменування Острозького колегіуму в академію»: «З метою відновлення історичної назви Острозького закладу освіти постановляю: іменувати Острозький колегіум надалі Острозька академія». 22 січня 2000 р. вийшов указ Президента «Про перейменування Острозької академії в університет «Острозька академія».
Коментарі: