Ми у Facebook
07.09.2014, 11:45

На Рівненщині відзначають 500-річчя перемоги над московським військом - битви під Оршею

500 років тому, 8 вересня 1514 року, відбулась битва під Оршею між 30-тисячним військом під командуванням волинського князя Костянтина Івановича Острозького та 80-тисячним московським військом. Дізнайтесь більше про видатні сторінки історії, до яких причетні наші земляки!
На той час Москва мала претензії на українські та білоруські землі, які входили до складу Великого князівства Литовського. Відтак, Московське князівство вело війну проти Литовсько-Руської держави. Перша сутичка з передовими московськими полками відбулась 27 серпня 1514 року за Березіною, де московські війська були змушені відступити. Основна ж битва відбулася під Оршею (нині - місто обласного значення у Вітебській області Білорусі, центр Оршанського району). У ніч на 8 вересня 1514 року 35-тисячне військо Великого князівства Литовського навело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках і переправилося на лівий берег. Литовська армія складалася зі власне литовських, білоруських, українських, сербських, татарських, польських, угорських та німецьких загонів. Цим об'єднаним військом командував 54-річний волинський князь Костянтин Іванович Острозький. Московським військом, що налічувало майже 80 тисяч вояків, командували князі Михаїл Голіца-Булгаков та Іван Челяднін.

Битва закінчилась поразкою і відступом московського війська. Перемога під Оршею зробила Костянтина Острозького відомим усій Європі, про неї розповідали у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Острозького з тріумфом зустрічали у Варшаві та Вільні (нині Вільнюс). На честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.

Загалом князя Костянтина Острозького вважали одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратеґами античності — провів 35 битв, і програв лише дві.



На важливості перемоги, яку здобув князь Костянтин Острозький, наголошує відомий історик, письменник і філософ, проректор Національного університету "Острозька академія" професор Петро Кралюк:

- Щодо українських перемог та героїв – тут справді потрібна серйозна «ревізія». Ми «забули» найкращого українського полководця Середньовіччя Костянтина Івановича Острозького, недостатню увагу звертаємо на блискучого гетьмана-полковоця Петра Конашевича-Сагайдачного. По-іншому варто було б глянути на постать Семерія (Северина) Наливайка – не просто як на козацького ватажка, а як на військового діяча та політика європейського масштабу, який боровся з турками й татарами. Варто «повернути» собі короля Яна Собеського, переможця Віденської битви 1683 року, яка поклала край турецькій експансії в Європу, та «героя двох континентів» Тадея Андрія Костюшка. Адже ці люди мали українське коріння!

Рівненський письменник Петро Кралюк: Нормальна нація повинна мати свого Бандеру

Волинський князь Костянтин Острозький був одним із найвизначніших меценатів та власників землі того часу. У його володіння входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл; іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького». Площа володінь перевищувала сучасну Тернопільську область. Він надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря, Острозького та Дубенського замків. Заклав православний монастир у Дермані та Богоявленський собор в Острозі. А син князя Костянтина Івановича Острозького, князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку академію.





На правах реклами