Україна починається з Бердичева!

12.09.2014

Знайомтесь,на крутих схилах річки Гнилоп’ять розташувалося славетне, проникнуте величними сторінками історії, місце перетину чотирьох культур, «Єрусалим Волині»,стародавнє місто Бердичів! Як казав Оноре де Бальзак: «Україна починається з Бердичева!»
А й справді, у середині ХVII ст . Кляштор Босих Кармелітів (монастир-фортеця в Бердичеві) був форпостом на кордоні між польською та російською державами. Саме кляштор є архітектурною візиткою мого рідного міста.

Проте не лише велич та краса стародавніх пам’яток архітектури, особливий місцевий колорит, створений завдяки гармонійному поєднанню української, російської, польської та єврейської культур, вабить та захоплює людей, які відвідують мою малу Батьківщину. Бердичів є справжньою «меккою» для хасидів та християн з усього світу! Щорічно близько 3 тисяч представників хасидизму приїздять до усипальні Леві-Іцхака Бен Меєра Бердичівського, аби відвідати могилу одного із засновників цієї релігійної течії. Також кожного року тисячі паломників з усіх куточків України та сусідніх держав йдуть пішою ходою до Бердичева задля того,щоб вклонитися іконі Матері Божої Бердичівської.

Саме з цією іконою я хочу Вас детальніше ознайомити, з іконою Матері Божої Бердичівської, яка є однією з лише 18 коронованих ікон у всьому Світі!

Ще з незапам’ятних часів ікона належала роду Тишкевичів. Згодом Іван(Януш) Тишкевич подарував її ордену Босих Кармелітів на знак подяки за своє спасіння з татарського полону. Саме з цією подією передачі православної святині з роду православних магнатів до католицького ордену пов’язана дуже цікава історія. У 1627 році київський воєвода Іван Тишкевич потрапляє у полон до кримських татар. До нього приходить видіння,в якому він бачить образ Богородиці – родинну реліквію. Перед іконою стояло декілька ченців,яких воєвода до цього ніколи не бачив. Вони голосно просили Діву Марію,щоб та допомогла визволити нащадка Тишка. Одразу після цього видіння так і сталося:без видимих на те причин й попереджень татари звільняють Тишкевича й відпускають його додому. Після повернення до рідних пенат, він стає дуже побожним, й одного разу, під час перебування в Любліні,Іван Тишкевич зустрічає ченців,яких бачив у видінні. На пропозицію воєводи монахи ордену Босих Кармелітів засновують в Бердичеві свій монастир. Згодом Іван Тишкевич приймає католицьку віру,змінивши своє ім’я на Януш, а на знак подяки за своє чудодійне звільнення з полону він дарує ордену свій замок у Бердичеві та чудотворну ікону роду Тишкевичів.

З тих часів ікона стала раз за разом проявляти свої чудотворні властивості. В період з 1643-1648 рр. у спеціальній книзі «Liber de exordio istius cоnventus» було зафіксовано 77 випадків зцілень завдяки Бердичівській Богородиці. Найбільш відомим фактом чудотворної дії ікони було зцілення невиліковно хворого на той час Київського римо-католицького єпископа Станіслава Заремби. Звістки про дію молитов при іконі поширюються усією Європою. Бердичів стає центром християнського паломництва обох гілок християнства – православних та католиків. Протягом майже однієї сотні років, до середини ХVІІІ століття, у вище згаданій книзі було зафіксовано 263 випадки дива!

Римо-Католицька Церква, так само як і Православна, дуже обережно ставилися щодо визнання її діянь. Тому спочатку, у 1752 році, була створена богословська комісія, яка протягом декількох років ретельно перевіряла усі випадки чудодійної сили ікони. Як наслідок, усі факти «чудодійності» були підтверджені,а саме 14 воскресінь з мертвих, 10 зцілень від каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 зцілень уже помираючих, 112 несподіваних виліковувань від тяжких хвороб і т.д. Ознайомившись з результатами досліджень комісії,тодішній Папа Римський Бенедикт XIV доручив коронувати ікону, передавши навіть в подарунок особисто від себе дві золоті корони, прикрашенні дорогоцінним камінням. Свято коронування ікони тривало вісім днів, а число паломників, які приїхали до Бердичева побачити дивовижну Богородицю, вичислювалося десятками тисяч.

У 1820 році золоті корони було викрадено разом з іншими цінностями. Після того як їх знайшли, у 1831 р. вони були знову поцуплені,але тепер вже назавжди. Замість них у 1844 р. були виготовлені нові. Коли ж і вони були викрадені, новий Папа Римський, Блаженний Пій ІХ, надіслав нові корони з пропозицією повторного коронування. Так,6 червня 1854, майже у 100-річний ювілей І-ої коронації, ікона Матері Божої Бердичівської була знову коронована. На це величне свято до міста з’їхалося вже більше сотні тисяч вірян. Корони з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до 1920 року, часу приходу до влади більшовиків. До 1926 року доля ікони залишалася невідомою. Ходили чутки, що вона була знищена більшовиками. Але з відкриттям музею революції та атеїзму, люди змогли побачити у ролі «експоната» ікону Матері Божої Бердичівської, звичайно, без корон,без дорогоцінної срібної рами вагою 75 кг, не було на ній також й інших прикрас та дарів, що були вивезенні до Кремля. Проте, як не дивно, найтрагічніша сторінка історії ікони (остання) ще не була перегорнута…

1941 рік. За кілька днів до початку Великої Вітчизняної війни,в соборі, де зберігалася ікона, була імітована пожежа,внаслідок якої ікона (за офіційними твердженнями) згоріла разом з іншими речами, але й вчену ступінь не потрібно мати для того,щоб зрозуміти малоймовірність такої версії, адже дана ікона була однією з найцінніших у світі!

З проголошенням розвалу Союзу та незалежності України пошуки ікони поновилися, проте результатів так і не дали. Натомість, було прийняте рішення про написання копії ікони,адже вона, за традиційними церковними канонами, зберігає усі благодаті оригіналу. Зробити копію було доручено мисткині та реставратору Вожені Муха-Совінській. В третій раз ікона була коронована Іваном-Павлом ІІ 1997 року в Кракові. З моменту останньої коронації ікони Бердичів все ж повернув собі звання центру паломництва для десятків тисяч християн.

Отож,як бачимо, за час свого існування ікона «Матері Божої Бердичівської» перегорнула далеко не одну драматичну, а іноді навіть трагічну сторінку своєї історії. Вона пережила й пограбування, й вимушені вивезення з Бердичева, й вандальське ставлення більшовиків.
Але назавжди в пам’яті люду закарбувалися багаточисленні факти зцілення людей,за що ікона має статус чудотворної.

Ярослав ОДЕНЕЦЬ

переглядів: 1 061

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *