подати
оголошення


12.09.2014, 19:24

Війна на сході – очима сина рівнянина Сергія Пандрака, який втратив ногу в бою під Луганськом [ЧАСТИНА 1]

Не забути зміст двох смс, які я отримав на телефон. Перша – в неділю о 4.31 ранку 1 серпня: «Дорогий, сину. Я в батальйоні «Айдар», в другій роті (ротний «Зола»). О 5.00 ранку йдемо в бій. Я Вас усіх дуже сильно люблю. Твій батько». Друга, в четвер о 12.30 14 серпня:«Батько тяжко поранений».
Зараз розумію, що мій батько фактично помер після того, як отримав важке поранення, втратив 4 літри крові, отримав больовий шок 3-го ступеня, і в польовому госпіталі, який знаходиться в катакомбах під Луганським аеропортом, йому ампутували ліву ногу, а потім оперативно на вертольоті транспортували в Харківський військовий госпіталь. Туди його доставили як «груз 200», тому що медичний пристрій не фіксував ознак життя, і тільки за допомогою ручного тискоміру зовсім юна медсестра «нащупала» у батька тиск 60/20. Вона врятувала йому життя.

Перебуваючи поруч із батьком у важкі для нього дні, я записав розповідь про його 14 днів у батальйоні «Айдар».

29 липня батько разом зі своїми 10 побратимами з УНСО, у тому числі фельдшером, на двох автомобілях і реанімобілі швидкої допомоги вирушили в напрямку міста Сватове Луганської області. Їхнім першочерговим завданням була доставка медпрепаратів і медикаментів для польового медичного госпіталю, який знаходився в аеропорту Луганська.

Двадцять військових з Рівненщини зникли у зоні АТО [ВІДЕО]

Переночувавши в польовому таборі для біженців, уранці УНСОвці відбули в Сєвєродонецьк, де виконали спецзавдання. 2 серпня в місті Старобільськ УНСОвці пройшли медкомісію, оформили документи, здали військові квитки – і були зараховані як окремий спецпідрозділ штурмової другої роти (ротний «Зола») другого взводу (взводний «Горець») батальйону територіальної оборони «Айдар». Отримали зброю – автомат Калашникова АКС-74У і по два запасних магазини. Того самого дня вони відбули в місто Щастя на бойову базу батальйону «Айдар».

3 серпня о 5.00 ранку батальйон «Айдар» у повному складі вирушив бойовою колоною в бік Луганська. Попереду йшла важка бронетехніка, позаду – ЗІЛи з воїнами, джипи різних модифікацій із зрізаними дахами, на яких були встановлені кулемети, в авангарді – «Москвич», розфарбований у жовто-блакитні кольори. Підійшовши до населених пунктів Мала Вергунка і Велика Вергунка, а також Красний Яр (Жовтневий район, м.Луганськ), батальйон розгорнувся у бойовий порядок. Відразу почався бій. З багатоповерхівок «працювали» ворожі снайпери, «айдарівців» обстрілювали з реактивних систем залпового вогню БМ-1 «Град» і 120-мм мінометів, противник застосував важку бронетехніку – російські танки Т-90. Батько пригадує, як поряд із ним на відстані трьох метрів проїхав ворожий танк, а за ним слідувала піхота противника, приблизно 20 терористів, піхота була знищена, а ворожий танк – підбитий. Бій тривав дві доби. «Айдарівці» мужньо витримали атаку противника і перейшли у наступ, в результаті чого було підбито два ворожі танки і два БРТи, а також було знищено декілька десятків терористів. З боку «Айдару», на жаль, також були втрати – чотири «двохсотих» (загиблі), дев’ять «трьохсотих» (поранені), один танк з екіпажем, який підірвався на магнітній міні, й один БТР. Таким чином, внаслідок героїчних дій бійців «Айдару» було повністю зачищено від загарбників населені пункти Жовтневого району м.Луганськ, а саме Мала Вергунка, Велика Вергунка і Красний Яр.

Рівненський військовий госпіталь приймає благодійну допомогу

5 серпня сеператисти вирішили відбити Велику Вергунку, але на них чекала засідка, яку їм влаштувала друга рота «Айдару» (в складі якої було і батькове відділення) біля Вергунського роз’їзду. Більше 30 терористів було знищено. Як потім виявилося при огляді тіл вбитих терористів, це були бійці елітного спецназу по боротьбі з тероризмом РФ «Гюрза», про це свідчили особисті документи, шеврони на їхньому одязі і відеозаписи на мобільних телефонах.

7 серпня в штаб «Айдару» прибув міністр оборони України генерал- полковник Валерій Гелетей, і після «чоловічої» розмови з особовим складом батальйону через декілька днів, як розповідає батько, їм підігнали два КамАЗи зі зброєю. Батькове відділення отримало АК-74 1990 р. випуску, гранатомети РПГ-18 «Муха», ручні осколкові гранати Ф-1, ручні гранати дистанційні РГД-5, один 7,62-мм кулемет Калашникова, одну 7,62-мм снайперську гвинтівку Драгунова (СВД).

Далі буде
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів