Ще одна неймовірна учасниця конкурсу "Я гарна" - Марина Карповець

Роздуми Марини про красу

Якою є краса? Напевно, якби ми запитали мільйони людей описати красу, відповідей було б надзвичайно багато, і щоразу б ми думали, що ось, напевно, це і є найточніше визначення краси. Краса невловима, до неї можна бути за крок - за два, але завжди залишається невеличка відстань, оскільки краса ‒ лежить на одному з найвищих п'єдесталів, куди потрібно прагнути, тримаючи високо голову, інколи затуляючи очі від спекотного сонця чи від холодного дощу, а інколи розплющивши їх повністю.

Уже понад століття філософи, художники, поети прагнуть пізнати істину краси: ми зачитуємося Шиллером, Гегелем, розгадуємо посмішку Мони Лізи, разом із Шарлем Бодлером співаємо “Гімн красі”. Будучи малими, запитуємо в мами про красу, підлітками ‒ у друзів, пізніше ‒ у чоловіка/жінки, старіючи, запитуємо в себе молодих, чия молодість випромінює з фотографій чи відеозаписів. Запитання залишаються без відповідей, ці відповіді вже шукають наступні покоління, їх прописують, промальовують, продумують інші, проте не ми. Тоді як відповісти на питання: “Що таке краса?”



Читаючи одного з улюблених філософів Ошо, натрапила на прекрасну притчу, яка частково може відповісти на це питання. Йдеться в ній про те, що якось Бог послав на землю Красу і Потворність. Подорож виявилася довгою і складною, тому вони вирішили скупатися в озері, було надто рано, і місто ще не встигло прокинутися. Поступово місто наповнювали люди. Потворність побачила, що Краса запливла далеко і вирішила пожартувати: вдягнула одяг Краси і побігла світ за очі. Оголена Краса, вийшовши з озера і зловивши людські погляди на собі, не знала, що придумати, і швидко вдягнула одяг Потворності. Притча говорить, що Краса ще й досі шукає свій одяг. Звідси усі жахливі речі навіть зараз “вдягнені у красивий одяг”, тому так складно спочатку розпізнати їх суть: ревнощі прикидаються любов'ю, почуття власності створює маску любові. Краса, гуляючи по світу в одязі Потворності, нам може довго залишатися небаченою. Зможемо її тоді розпізнати, коли повернемо їй одяг, що є алегоричним. Йдеться про те, що її можна розпізнати тільки серцем.

Для мене краса ‒ це гармонія зовнішності та внутрішнього світу ‒ душі. Вони як альфа і омега, як народження та смерть є нерозривними. Їхнє возз'єднання є можливим, але для цього все життя потрібно працювати, не покладаючи рук. Хибним є твердження, коли ми обираємо собі обранця (-ицю), що зовнішність неважлива. Вона ‒ це твій щоденний одяг. Зранку ти повинен пам'ятати, вдивляючись у себе (так, саме у себе, а не в дзеркало), що день пройде так, якого кольору одяг ти собі обереш ‒ щиру, добру чи сумну посмішку, вогник чи холод в очах, легкість чи похмурість погляду. Це перше, що побачать у тобі перехожі. Це перше, що ти будеш бачити в людях, які поспішатимуть тобі назустріч. Будеш шукати зовнішню красу в таких, на перший погляд, банальних речах. Треба загартовувати зовнішню красу й фізичними навантаженнями, але пам'ятати: це має бути твоє бажання: добровільне, а не примусове. Поступово можна відшліфувати зовнішню красу. І золоте правило щасливого життя: любити і приймати себе в собі: спочатку зовнішньо, тоді ми зможемо по-справжньому полюбити інших.



Звичайно, це не єдина річ, це тільки обрамлення, яке щоразу треба оновлювати, чистити, дбати, щоб не пошкодити основне ‒ ядро людське ‒ душу. Згадаймо Доріана Грея, героя Оскара Уальда. Його блискуча зовнішніть не врятувала ницої душі, метафорою якої у творі був портрет, який з дня на день ставав все потворнішим і потворнішим. Прочитавши цей твір ще у школі, я подумала, що було б так непогано, аби кожна людина мала такий чудо-портрет. Тільки важливо, як на мене, щоб цей портрет могли бачити інші. На жаль, такі портрети невидимі, інколи й власники не бачать своїх портетів, не прагнуть “шукати цензора в собі”.

То ж якою є краса? Я ще й досі блукаю в лабіринті думок, але впевнена, що віднайду правильний шлях, бо той, хто прагне жити в гармонії, рано чи пізно усвідомить красу (свою, людей, навколишнього світу), адже вона народжується саме зі злагоди.

У конкурсі "Я гарна" нова учасниця

Олена Рубель - нова учасниця конкурсу "Я гарна"

Конкурс "Я гарна": Ірина поєднує у собі чарівність серця та красу душі

Генеральний партнер конкурсу



Від Генерального партнера переможниці конкурсу отримають 3 місячні абонементи на відвідування спортивного залу.


Партнери конкурсу:

Отримай сертифікат на 500 грн від техномережі "F5"