06.01.2015, 18:55
Різдвяного дідуха не ставлять у вазу
Традиційним атрибутом різдвяних свят для українців є дідух, а прикрашена ялинка прийшла до нас вже зі скандинавських країн. Дідух — це останній снопик або пучечок колосків з поля, зібраних наприкінці жнив, так званий “обжинок”.
Його освячували в церкві на Спаса чи Маковія, зберігали в коморі, на горищі, а перед Різдвом вносили в хату.
Дідух (його ще називають “хліб” чи навіть “коляда”) ставлять зазвичай на покутті, під образами. Його присутність така ж обов’язкова, як куті та дванадцяти страв.
— Зараз дідух часто ставлять у вазу або встромляють у щілини, — розповідає продавець дідухів пані Світлана. — Проте насправді треба тільки розділити основу його на три частини й поставити просто на столі чи поряд.
Пані Світлана виплітає свої дідухи з різноманітних колосків. У творіннях є яра й озима пшениця, ячмінь та овес, а також кілька стебел льону. Всі ці злаки вирощені на Рівненщині й символізують, за словами пані Світлани, щедрість нашої землі та прихильність до неї сил небесних.
— Буває, що у хліб вплітають порожні колоски, — продовжує жінка. — Але це обман, і у першу чергу не людей, а релігійних вірувань.
Вона виплітає дідухи великі, менші, з квітами та сухими травами… За її словами, туди можна додавати все, що росте на землі, але головним атрибутом все-таки лишається хліб.
Дідух з прадавніх часів уособлював дух предків, які приходять на Різдво у гості. А ще — це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.
До святвечірніх символів належать кутя, сіно, зубчики часнику, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей.
Дідух (його ще називають “хліб” чи навіть “коляда”) ставлять зазвичай на покутті, під образами. Його присутність така ж обов’язкова, як куті та дванадцяти страв.
— Зараз дідух часто ставлять у вазу або встромляють у щілини, — розповідає продавець дідухів пані Світлана. — Проте насправді треба тільки розділити основу його на три частини й поставити просто на столі чи поряд.
Пані Світлана виплітає свої дідухи з різноманітних колосків. У творіннях є яра й озима пшениця, ячмінь та овес, а також кілька стебел льону. Всі ці злаки вирощені на Рівненщині й символізують, за словами пані Світлани, щедрість нашої землі та прихильність до неї сил небесних.
— Буває, що у хліб вплітають порожні колоски, — продовжує жінка. — Але це обман, і у першу чергу не людей, а релігійних вірувань.
Вона виплітає дідухи великі, менші, з квітами та сухими травами… За її словами, туди можна додавати все, що росте на землі, але головним атрибутом все-таки лишається хліб.
Дідух з прадавніх часів уособлював дух предків, які приходять на Різдво у гості. А ще — це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.
До святвечірніх символів належать кутя, сіно, зубчики часнику, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей.
Категорія: Новини > Новини Рівного
Автор: Переглядів: 8921Інші статті рубрики:
У Рівному вантажівка перекрила дорогу: що трапилось?
Сьогодні, 28 березня, очевидчі сфотографували момент, як фура перекрила рух дорогою.
переглядів: 35
У Рівному завершується опалювальний сезон
Від завтра на території Рівненської міської територіальної громади завершують опалювальний сезон.
переглядів: 104
Рівне: медики врятували чоловіка, в якого зупинилося серце
Сьогодні, 28 березня, в обласному центрі медики швидкої допомоги допомагали рятувати пацієнта, в якого сталася зупинка серця.
переглядів: 178
У Рівному з'явиться дошка пам'яті загиблому Герою
Дмитро Марцинковський загинув на фронті у боротьбі з окупантами.
переглядів: 111
Католицький Великдень у Рівному: розклад богослужінь
У 2024 році католицький Великдень святкуватимуть в неділю, 31 березня.
переглядів: 151