Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення


Затишок
18.01.2015, 13:17

Вірші про боротьбу українського народу

Все більше творів зявляється про міжних героїв, що обороняють країну на Сході. Наша читачка надіслала вірші про українську боротьбу
«Правда життя»

Так вже багато сказано правдивих слів,
Про те, чого душа бажає.
Та схаменіться, я прошу, не гнівайте богів!
Потроху мене смуток огортає…

Так вже багато зроблено нечесних справ,
Таких, які життя забрали.
Чому ж виходите за рамки всіх оправ?
І вашу совість розікрали?

Ой, люди, озирніться, подивіться навкруги,
Опам’ятайтеся, благаю, ще не пізно!
Адже, добро ще має шанс перемогти,
І відплатити ворогові грізно!

Яра Щербак

Вступ-2015: як за 2 дні ви можете підготуватись до вступу на журналістику [Фото+Відео]

«Реквием»

Как низко опустился мир в моих глазах,
После того, как потрепала жизнь не хило.
И сердце ноет и душа в слезах,
Дай Бог забыть нам тяжесть тех души архивов.

Как выросло презрение к моим вождям,
После того, как кровь умыла летописи дней.
«Жизнь станет лучше!» – зазывали нас твердя.
Но не вернут мне их слова моих друзей.

Я с ужасом могу припомнить крики дней
Когда рыдало небо с пеплом вперемешку,
Нам, ведь, видней, мы не оденем вновь цепей!
Мы не потерпим вслед нам, сотую насмешку!

Я не слуга! Представьте себе, тоже человек!
Я, ведь, хочу лишь малого – жить в мире пред крестом.
Но если вдруг… тайком не совершу побег,
Спугнуть меня удастся вам с трудом.

Я не смогу, просто как трус, поджав хвоста
Бежать от долга, чести гражданина.
И пусть, и даже если, дальше темнота,
Я смело пойду в бой, крича «За Україну!»

Яра Щербак

«Я не здамся без бою!»

Я не здамся без бою, - стрілятиму!
Хто впізнає мене, - утікатиме,
Закарбуй в своїй пам’яті ватяній,
Я не здамся без бою, - стрілятиму!
Не дивись, що я жінка, - стоятиму!
У мішень я не гірше влучатиму,
Ой тікай хлопче краще, - не гратиму.
Більше добрих цих слів не казатиму.
Поки шанс є у тебе, - здавайся,
Який толок померти собакою,
Що у відповідь жалібно гавкає?
Ох же ж хлопче, зі мною не грайся.
Ти хоч знаєш за що ти життя кладеш?
Ти роззуй оті очі засліплені,
Не врятують купюри скривавлені,
Коли в час з п’єдесталу впадеш.
Ой послухайте пане, добродію.
Ой не варто нас тут хоронить,
Вам «пайки» міністерські ділить,
Куштувати на свято амброзію.
Лоскотати лиш можна фантазію,
Та і то в віці страшно у вашому,
Воювати з Вкраїною молодшому,
Не давали лиш плани на Грузію?
Та вже ж край мій рідненький не здасться,
Який би заклик довкруг не лунав,
Вас до цього не раз вже прогнав,
І без сумніву, в соте теж вдасться!

Яра Щербак

«Полеглим захисникам»

Вибач мамо, я більш не вернуся додому,
Ти не плач, чого варта срібляна сльоза?
Таж тепер вороги не перейдуть кордону,
Хоч і тіло моє зберігає труна.

Не сльозися рідненька, зосталась одна…
Я поїхав не вмерти, а дати життя,
Аби наша держава – Україна ясна,
Змогла жити та знов лаштувати буття.

Повертав я і мову свою солов’їну,
Повертав шелест кленів в ранковім гаю,
Повертав ту зажуру, знесилу Вкраїну,
Хай же люди згадають про єдність свою.

Хай піднімуться разом, поможуть хто чим,
Хай зберуться на захист себе і життя,
Нехай ворог поверне додому ні з чим ,
І моя нехай смерть не впаде в забуття.

Та матусю, журитись не треба, не плач,
Повернусь я пташиною знову до тебе,
Я с тобою, тепер наче твій наглядач,
Я вернусь, стану янголом твоїм у небі.

Яра Щербак

Статті по темі:


Вірші про війну на сході та мужніх героїв АТО


Кращі вислови Святослава Вакарчука про Україну
Коментарі:



Останні новини


Новини партнерів