Життя дев’ятирічного Іванка кожному мешканцю Рівного коштує менше п`яти гривень

Третьокласник Іванко Євчук мешкає у селі Колоденка Рівненського району на Рівненщині. У свої дев’ять років він виглядає як п’яти- чи шестирічна дитина і важить лише 17 кг, бо має тяжку вроджену ваду. Незважаючи на те, що більшу частину свого життя ця дитина проводила по лікарнях і за цей рік тільки двічі побувала у школі, Іванко – дуже рухливий, активний і лідер по натурі: в іграх на вулиці його слухаються навіть старші за віком діти. Мамі хлопчика – Оксані Євчук – дуже хочеться відгородити сина від сумних думок про хворобу. Але, на жаль, це не дуже вдається. Хлопчик надто добре розуміє, що може з ним статися, якщо грошей на пересадку нирки зібрати не вдасться.

- Іванко народився з нормальною вагою і ростом, - розповідає Оксана Євчук. - І до півторамісячного віку особливих проблем зі здоров`ям у нього не було. А потім у сина стався уросепсис. Температура піднялася до 41 градуса. Дитину поклали в реанімацію обласної дитячої лікарні. Коли сина вивели з гострого періоду, перевели у відділення урології. Згодом направили на операцію у Київ у зв`язку з вродженою вадою сечовидільної системи. Мені казали, що з такою вадою довго не живуть. А ось Іванко живе. Але з тих пір у нього – ниркова недостатність. Показник роботи нирок – креатинін в крові - при верхній межі норми 100 досі повільно наростав до 200. А з минулої весни вже сягав від 280 до 400. При 400 потрібно робити гемодіаліз – підключати до апарату «штучна нирка». Для дітей такого апарату в нашій області нема. Тож роблять гемодіаліз на апараті для дорослих (в області його потребує лише троє дітей). І коштів на гемодіаліз, як казала обласний дитячий нефролог, нема. Тож рятую сина поки дієтою і таблетками. Не даю йому ні гострого, ні солоного, ні жирного. М`яса – не більше 30 г на день. Іванко дуже страждає від того, що не може харчуватися, як здорові діти. Навіть якось, коли ми з чоловіком вийшли з хати, поховав між книжками шматочки ковбаси, щоб потім поласувати ними.

У школу Іванко теж ходить рідко. У нього крихкі кістки, бо з них вимивається кальцій через вживання сорбентів для виведення з організму шлаків. Тож є ризик переломів. Уже колись був період в житті хлопчика, коли за два з половиною роки в Іванка чотири рази ламалися кістки і він загалом півтора року ходив з гіпсом. Також для хлопчика проблема – надвірний шкільний туалет. Після його відвідування у холодну пору року у дитини відразу починаються проблеми зі здоров’ям.

Зараз Іванко перебуває вдома в Колоденці. А його батьки вже сім місяців збирають кошти на пересадку нирки сину. У Мінську така операція коштує понад 60 тисяч доларів.

- В Україні не розвинена дитяча трансплантологія, - скаржиться Оксана Євчук. – І я знаю, як мінімум, двох дітей, у яких після операції з пересадки нирки у Києві, відбулося її відторгнення. А в Білорусі, якщо людина за життя не написала відмову від пересадки її органів іншим людям, то їх використовують для порятунку життя хворим. Мінські лікарі пообіцяли поставити в чергу на нирку Іванка відразу після переказу необхідної суми на операцію. Після цього ще десь з півтора року доведеться на неї чекати. Я за освітою – художник-дизайнер, працювала на Рівненському радіозаводі, але відтоді, як Іванко захворів, не працюю, бо доглядаю за ним. А чоловік – різьбяр іконостасів - теж суми, необхідної на операцію, своєю працею не заробить. А державна допомога Іванку через його інвалідність плюс сума мені на догляд за ним становить усього 1307 гривень. Ми вже назбирали з допомогою добрих людей 15 тисяч доларів. Нам допомагали організовувати благодійні концерти, я у соцмережах відкрила сторінки з реквізитами для переказу коштів, зверталася у засоби масової інформації. Але цієї суми недостатньо. Тож усіх небайдужих людей прошу про допомогу.

Кошти можна переказувати на картку ПриватБанку Оксані Євчук № [b]5168 7420 1943 9060 чи передати особисто, зв`язавшись по телефону за номерами 096-484-46-23 чи 066-661-02-86.[/b]

9-річний рівнянин потребує термінової пересадки нирки