Побачило світ видання «Історія Сарненщини: від найдавніших часів до сьогодення»

На Сарненщині Рівненської області з 2005 року діє районна творча група вчителів- істориків, які працюють над проблемною темою «Використання краєзнавчого аспекту в навчально-виховному процесі». Педагоги зібрали та впорядкували історичний матеріал в історико-краєзнавчий нарис «Сарненщина: від минулого до сьогодення», що нараховує понад 300 сторінок.

У виданні використані архівні матеріали, історичні дані, що вже були опубліковані у місцевих виданнях, та спогади сучасників. Скажімо, у матеріалах про Сарни, Тинне, Степань та інші селища і села використано документи, дані Рівненського обласного архіву, але основу джерельної бази склали, насамперед, спогади старожилів – безпосередніх учасників історичного процесу. Не всі етапи його існування дістали повне висвітлення, бо не все вдалося дослідити чи підтвердити за документами в архівах.

Актуальність такого підходу пояснюється необхідністю ретельнішого вивчення й аналізу численних подій. Відтак висвітлення на місцевому рівні дасть необхідний матеріал для вивчення історії рідного краю, наблизить історичні факти до людей через наявність пізнаваність місцевих подій, знайомих імен та прізвищ, стимулює подальший краєзнавчий пошук.

Автори нарису, прагнучи заповнити прогалину саме архаїчної поліської історії, культури, що мала місце за часів радянського існування, поставили собі за мету оприлюднених документів, спогадів, епістолярної спадщини, відтворити якнайповніше, без особливої політичної заангажованості картину подій, що мали місце в Сарненському повіті та ґмінах, що входили до нього, а пізніше у Сарненському районі.

Велика увага в книзі надається воєнному періоду, адже Сарненщину по праву називають краєм партизанської слави. Як відомо, перший відділ УПА організував на Поліссі Сергій Качинський (Остап) – син православного священика. Сарненщина входила до військового округу «Заграва», командиром якого був Іван Литвинчук. Тут діяли сотні Яреми, Дороша, Пащенка, Коробочки, оскільки тут були штаби і вишколи УПА, «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця.
Вважаємо, що вихід даного видання є символічним, так як нещодавно Президент нашої держави Петро Порошенко видав Указ, за яким 14 жовтня є Днем захисника України. Також відображений драматичний і трагічний післявоєнний період. Адже, вже у жовтні 1944 року радянська влада поставила завдання очистити край від «буржуазних націоналістів». Як відомо, собливий інтерес Сталін виявляв до Волині та Полісся, які мали зухвалість організувати власну армію в роки війни, а також у цих регіонах антирадянські настрої були найбільш непримиренними. Повстанський рух, починаючи із Західної України, яку радянська вдада з 1939 року називала «найвідсталішим» та «найпримітивнішим» регіоном, сіяв зерна спротиву радянській системі, які тоталітарна машина східного «братнього народу» не може викоренити і сьогодні.

Не встигли люди опам’ятатися після війни, як тавро «ворога народу» падало на всіх «підозрілих та сумнівних типів», а головне, що воно передавалося у спадок. НКВС застосовував цілий ряд жорстоких заходів: виселяли людей, депортуючи до Сибіру кожного, хто був пов'язаний, і навіть хто не був із рухом опору, а також тих, хто противився щойно введеній атеїстичній політиці на західноукраїнських землях. За словами Сталіна, «Якби українців не було так багато – я б їх усіх виселив би до Сибіру…»... Між 1944 і 1949 роками у східні регіони Росії без суду і слідства було заслано майже сотні тисяч жителів Західної України, третина з яких – діти. За часів «хрущовської відлиги», у другій половині 50-х років, розпочався процес реабілітації та перегляду справ депортованих. На жаль, багатьох з них реабілітовано посмертно. Виселених найчастіше завозили в глухі неосвоєні райони з тяжкими й незвичними кліматичними умовами. Це спричинило велику смертність серед дітей і літніх людей.



Отож, незабаром по примірнику з’явиться у кожній шкільній бібліотеці. Пропонований історико-краєзнавчий нарис буде корисним впершу чергу для педагогів-істориків, які зможуть використати запропонований матеріал на уроках історії рідного краю, а також при проведенні позакласних заходів, виховних годин тощо. Також посібник адресується працівникам системи позашкільної освіти, методистам – всім, хто вивчає, досліджує свій край та береже його історичну пам'ять…

Автори щиро вдячні депутатам Сарненської районної ради, які проголосували за виділення коштів з районного бюджету на видання.