подати
оголошення

29.04.2015, 11:30

Депутат Рівненської облради Віктор Кривун: Не складати руки і боротися [+Відео]

Віктор Кривун був одним із тих, хто з перших днів Революції Гідності перебував у вирі подій Майдану як у Рівному, так і в Києві. У проекті “Думки вголос” один із найактивніших депутатів Рівненської облради відверто поділився з ведучим Віталієм Голубєвим своїм баченням нинішньої ситуації.
ДИВИТИСЬ ВІДЕО

– Пане Вікторе, що відчуваєте нині, коли минув рік від часу перемоги Революції Гідності й повалення режиму Януковича?
– Знаєте, зараз безумовно відчуваю певний відчай. Але є сили боротися надалі, і хочу закликати рівнян та всіх українців не складати руки і боротися, боротися, боротися.

...Від часу подій Революції Гідності минув рік, і зараз уся наша політична “еліта” говорить: ми ж стояли на Майдані, ми були всі разом на Майдані. Але бути на Майдані й боротися — це різні речі. Одні стояли на сцені, а для мене Майдан — це Інститутська, це Грушевського; якщо говорити про наш рівненський Майдан — це події навколо УМВС, прокуратури, бази “Беркута”. А все решта — це товкти воду в ступі. Просто стояти, просто висловлювати мирний протест — це ні до чого не вело.

Зараз, на фоні перманентних бойових дій, в уяві багатьох тодішні події, можливо, дещо нівелювалися, але хіба можемо забути, приміром, про великого нашого українського героя Сашка Музичка?.. У моїй душі — це героїчна людина, яка свідомо віддала своє життя за Україну. Розумію, що сьогодні з таким складом міської та обласної ради піднімати питання про вшанування його пам'яті, про розслідування і покарання винних у тому замовному вбивстві — можливо, не на часі. Тому що в цій країні нереально відкрити кримінальну справу проти прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ, голови РНБО. Але хочу закликати рівнян: давайте самі вшановувати пам'ять Олександра Музичка. Давайте ту вулицю, де він жив, де загинув — маю на увазі відрізок дороги від закінчення вулиці Гагаріна і до Житинського кільця — іменувати на його честь Сашковою вулицею. Думаю, цей район з часом забудується, і так і залишиться для нас, рівнян, – Сашковою вулицею, названою так у пам'ять про великого героя.

Я дуже часто буваю на рівненському кладовищі і бачу, як люди, прямуючи на могили рідних, зупиняються на тому місці, де похований Сашко, де покояться герої Небесної Сотні, рівняни, які віддали життя на українській війні — і промовляють молитву, схиляють голови в жалобі. Так і має бути — нація повинна пам'ятати і шанувати своїх героїв.

– Рік тому, коли все йшло до перемоги Революції Гідності, повалення режиму Януковича — Ви очікували, що буде війна на Сході?
– Безумовно. Пригадую, як до моїх знайомих приїхав бізнесмен з Німеччини, щоб шукати ринки інвестицій приватного капіталу. Десь у квітні ми їздили у Березнівський район, показати гостю красу Надслучанської Швейцарії. Відпочивали на природі, я був за кермом, не пив, і добре пам'ятаю, як, повертаючись до Рівного, відверто зізнаюсь: ледь стримувався, щоб не набити пику тому поважному німцеві. Він ніс таку ахінею... Але буквально через короткий час я зрозумів, що те, про що він говорив — це відголоски якихось домовленостей, відповідно до яких у Німеччині мусувались певні думки.

Він тоді казав: ви маєте змиритись з тим, що Крим буде анексований, що Донбас перейде під юрисдикцію Російської Федерації... Кажу: послухайте, у вас у голові щось є? А він каже: ну, ви маєте зрозуміти, що історично воно колись належало... Кажу: слухайте, історично колись і до Берліна була радянська сфера впливу, то, може, віддайте нам свою територію і живіть собі на західній частині Німеччини? Він казав: вам зараз під час війни дадуть кредити, і розвивайте собі ту українську територію, що лишиться, вам буде набагато простіше, вигідніше. А я у відповідь кажу: я вам ще раз пропоную — віддайте свою територію і розвивайтесь гарно...

Гадаю, що без вищого керівництва держави ті речі, що сталися в Україні, відбуватись не могли. Думаю, що вони брали активну участь у тому, щоб здати Крим без єдиного пострілу, і коли на Донбасі великі міста захоплювали 20 чоловік — це смішно, вибачте. Туди можна було послати якийсь підрозділ, і питання було б вирішене за півгодини. Але того не було зроблено. Значить, це було комусь вигідно, значить, були якісь кулуарні домовленості. Але тоді при владі були ті люди, що й зараз, і Порошенко був не останньою людиною. А вийшло так, що тепер на сході України гине вся російська наволоч, непотріб — засуджені, яких випускають, які беруть зброю і воюють з українцями невідомо за що, за Російську імперію. А в нас гине наша еліта, найрозумніші, найбільші патріоти, студентство — коли я був улітку на Сході, відсоток студентів у добровольчих батальйонах доходив до 35-40%...

– Знаю, що і Ваш син, який був поранений на Майдані, зараз там...
– Так, воює в добровольчому батальйоні. Там не все так просто. Дивіться, як паралельно відбувається — українська влада почала процес розформування добровольчих батальйонів, переведення їх у систему МВС чи Збройних Сил — і схоже роблять ДНР і ЛНР. Це нікого не наштовхує на думку, що такі речі відбуваються паралельно? Але приємно, що в Маріуполі міська влада стала на захист добровольчих батальйонів і категорично заявила, що ми не хочемо, щоб добровольчі батальйони відходили від захисту території Маріуполя. Я пам'ятаю літо, початок осені, коли була реальна загроза анексії Маріуполя, то добровольчі батальйони “Азов”, “Сотня Ісуса Христа” категорично відмовились відходити, вони заявили привселюдно на мітингу на майдані в центрі Маріуполя: ми нікуди не підемо, або ми ляжемо тут, віддамо свої життя і будемо до кінця захищати місто.

Дивитися відеозапис розмови Віталія Голубєва з Віктором Кривуном


– До слова, про добровольчі батальйони — перед початком зйомки ми з Вами обговорювали заяву голови Луганської ОДА Геннадія Москаля про те, що начебто під “маскою” батальйону “Айдар” відбуваються якісь протизаконні речі...
– Хочу провести історичну паралель: 70 років тому, коли була Друга світова війна і в післявоєнний час ми це вже проходили. Зокрема, і в нас на Рівненщині. Дерманська трагедія, вбивство Галана — старше покоління пам'ятає, тоді писали, що це УПА творить всі ці безчинства, мародерства, вбивства... Але минуло 70 років, і сьогодні ми можемо прочитати, приміром, книжку прекрасного нашого рівненського історика Андрія Жив'юка з розвінчанням тієї самої Дерманської трагедії, коли люди були засуджені, коли повстанець мусив зізнатися, що нібито це він вбивав вчительок, різав горло лікарям... Це були провокації тодішньої радянської системи, і те саме відбувається нині, з тим самим “Айдаром”. Це виглядає дешево, так само як і затримання посадовців на засіданні Кабінету Міністрів. В якій країні таки цирки творяться у вищих ешелонах влади? Це просто для того, щоб люди мали картинку, що хтось з кимось чи з чимось бореться.

– А тим часом гостро стоять соціально-економічні проблеми — ось ми з Вами зустрічаємось у перші дні квітня, коли багато обговорюють нові тарифи на електроенергію, на газ...
– Газ — це взагалі цікава тема. Дивіться: міністр палива та енергетики Демчишин заявив, що нам, мовляв, буде дуже вигідно закупити газ у Росії, якщо вона запропонує ціну в 250 доларів за тисячу кубометрів. І тут же він заявляє, що реверсний газ ми закуповуємо за тією ж ціною. Вибачте, то може краще дати заробити нашим європейським сусідам? Вони ж несуть багатомільйонні збитки у зв'язку з тим, що намагаються допомогти нашій країні в умовах агресії?! Чи нам вигідніше дати заробити країні-агресору?

Стосовно електроенергії: днями пройшла інформація, що для Криму ціна електроенергії буде піднята на 10-15%. Але всі ми бачили шкалу, наскільки ціна на електроенергію буде піднята для українців! Скажіть мені, це УКРАЇНСЬКИЙ Кабінет міністрів так зробив? Вони говорять, що треба буде затягнути пояси, бо за комунальні послуги для однокімнатної квартири треба буде віддати 700 гривень. А як затягнути, якщо пенсія у людини, яка там живе, – 900 гривень? А медикаменти, харчі, одяг за що має купити? У цих людей в голові нічого! З допомогою коноплі такі речі не видаш на-гора, це тільки героїном треба користуватись, щоб таке плести. Треба ж було спочатку соціальні стандарти підняти!

...Кажуть, це вимоги Міжнародного валютного фонду — піднімати комунальні тарифи, щоб повертати кредити. Хочу зауважити — ще й відсотки на ті кредити. А, може, нам варто за європейськими мірками підняти розцінки на транзит нафти і газу територією України? Ми ж його через таку довгу територію, в тисячу кілометрів, проганяємо за копійки! І ніхто не каже — може, вам варто теж підняти ці тарифи для європейців, щоб мати якийсь дохід з того і можливість повертати ті кредити?! У країні, де розкрадаються мільярди, лихо буде з тими кредитами нашим онукам і правнукам.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

– За таких умов, чи мають українці, на Вашу думку, все ж таки надію на те, що буде справді українська влада, яка дбатиме про гідний рівень життя українців?
– Мати надію треба тільки на себе. В самих українцях закладений той фактор, який дасть можливість жити щасливо. Якщо українці змогли скинути стару владу — давайте добре постараємось, щоб обрати владу нову. Моя позиція така: жоден діючий депутат ні в якому разі не повинен бути обраний за списками якихось партій. Якщо ти був хороший депутат — іди обирайся в мажоритарному окрузі, люди тебе підтримають. Бо виходить так: навіщо йому п'ять років старатися, дбати про людей, сорочку на собі рвати — це не популярно! Йому краще ділити з владою гроші, а потім заплатити частку того, що він зумів вкрасти — і ти знову депутат. Тому хочу закликати людей уважно дивитись, хто буде в списках партій на прийдешніх виборах. Ви повинні думати, що робите, як голосуєте. Потім будете звинувачувати прем'єрів, президентів... Ви самі обираєте собі життя.

До теми:

"Думки вголос": гість - Роман Коваль

"Думки вголос": гість - Олександр Зайчук

"Думки вголос": гість - Ігор Мічуда
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Клініка професора Стефана Хміля

Сучасна урологічна допомога

Янчук