Чому громада Рівного не впливає на процеси прийняття рішень у місті

Хоча насправді є цілком реальні механізми впливу. Точніше - можуть бути, якщо громадським активістам вдасться переконати владу Рівного внести зміни в Статут міста, і спростити деякі процедури.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає територіальній громаді право участі у процесі прийняття рішень на місцевому рівні та формуванні місцевої політики.

Зокрема, законом передбачені такі механізми громадської участі: місцеві референдуми, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення. У законі не прописаний порядок реалізації відповідних механізмів, але зазначено, що цей порядок визначається Статутом конкретної територіальної громади.

Тому для того, щоб дізнатися чи має громада Рівного можливість впливу на прийняття рішень на місцевому рівні потрібно проаналізувати Статут територіальної громади міста. Зокрема, аналіз має бути проведений на предмет того, чи містить Статут правові механізми та процедури, які дозволяють громаді здійснювати вплив на процес прийняття рішень та дають можливість швидко та ефективно ухвалювати відповідні рішення. У першому випадку відповідь – «так», у другому – «ні».

Хомко чи неХомко: що може чекати Рівне через півроку

Тепер про все детальніше.

Проаналізуємо Статут територіальної громади м. Рівне. Зокрема, у Статуті передбачені такі механізми участі: місцеві ініціативи (стаття 19), загальні збори громадян (стаття 20), громадські слухання (стаття 21), а також місцевий референдум (стаття 23). Що стосується місцевого референдуму, то у зв’язку з прийняттям в листопаді 2012 року ЗУ «Про всеукраїнський референдум», в Україні відсутнє правове регулювання місцевих референдумів і без внесення змін до законодавства проведення місцевих референдумів в Україні неможливе.

Місцева ініціатива – це право членів територіальної громади ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов`язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається Статутом територіальної громади.

Аналіз показав, що у Статуті територіальної громади м. Рівне прописана складна процедура внесення на розгляд сесії міської ради проектів рішень ініційованих у порядку місцевої ініціативи. У Статуті зазначено, що суб’єктом місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів міської територіальної громади чисельністю не менше тисячі осіб.

Для того, щоб проект рішення потрапив на розгляд сесії потрібно зібрати п’ять тисяч підписів. Кількість людей необхідних для створення ініціативної групи та необхідна кількість підписів є надто великою, що практично унеможливлює громаді міста подати на розгляд сесії проект рішення підготовлений в порядку місцевої ініціативи. Таким чином, проекти рішень на сесію Рівненської міської ради фактично можуть подавати лише депутати міської ради та виконавчі органи ради, що суттєво обмежує права територіальної громади.

У період з 2010-2015 років на сесію міської ради не виносився жоден проект рішення ініційованих у порядку місцевої ініціативи.

Для порівняння, наприклад, відповідно до Статуту територіальної громади місто Івано-Франківськ до складу ініціативної групи повинно входити не менше 5 осіб, для того, щоб проект рішення потрапив на розгляд сесії потрібно зібрати не менше 200 підписів.

Громадські слухання – право територіальної громади зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

У Статуті територіальної громади Рівного містять норми, які ускладнюють проведення громадських слухань з ініціативи міської громади. Зокрема, Статуті міста зазначено, що ініціювати проведення громадських слухань можуть міський голова, Рівненська міська рада або її виконавчий комітет та не менш як тисяча громадян (!) – членів міської територіальної громади з правом голосу, які підписують відповідне колективне звернення.

Норма, яка містить збір такої суттєвої кількості підписів мешканців унеможливлює проведення громадських слухань з ініціативи громади. Це підтверджує статистика проведення громадських слухань в місті Рівне за останні 5 років. Так, у період з 2010-2015 років в місті Рівне відбулося всього п’ять громадських слухань. Всі з ініціативи або депутатського корпусу, або міського голови.

Для порівняння, наприклад, у Статуту територіальної громади міста Івано-Франківськзазначено, що ініціаторами громадських слухань може бути не менше 75 мешканців територіальної громади.

Загальні збори громадян є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян визначається законом та статутом територіальної громади.

У Статуті територіальної громади м. Рівне містяться норми, що практично ускладнюють проведення загальних зборів громадян. Для того, щоб ініціювати загальні збори потрібно зібрати занадто велику кількість підписів, що практично уноможливлює їх проведення. Так, у Статуті зазначено, що загальні збори громадян можуть скликатися по будинках, вулицях, кварталах, мікрорайонах міста або інших внутрішньоміських територіальних утвореннях на вимогу більшості мешканців будинку або не менш як ста громадян, членів міської територіальної громади з правом голосу. Загальні збори мешканців міста скликаються на вимогу не менше як тисячі громадян, членів міської територіальної громади з правом голосу, ініціативною групою громадян.

Так, у період з 2010-2015 років в місті жодного разу не відбувалися загальні збори громадян.
Варто зазначити, що головна відмінність цих механізмів участі полягає у тому, що рішення загальних зборів враховується органами місцевого самоврядування.

Зважаючи на вищевикладене, в Статут територіальної громади міста Рівне потрібно внести зміни та спростити механізми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування. Для цього, потрібно зменшити до максимально зручної чисельність ініціативних груп для проведення місцевої ініціативи та організації громадських слухань та кількість підписів, що потрібно зібрати для винесення на розгляд сесії проект рішення ініційований в порядку місцевої ініціативи.

Також потрібно спростити порядок проведення загальних зборів громадян зменшивши необхідну кількість громадян на вимогу, яких можна ініціювати загальні збори громадян.