Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення

26.05.2015, 13:40

Свято Трійці: стародавні звичаї та сучасні святкування

4 червня 2017 року відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й день від Великодня. В народі його називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці.

Звідки назва походить



Назва П’ятидесятниця походить від того, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П’ятидесятниці, встановлене в пам’ять про дарування єврейському народу Закону на горі Синай. День Зіслання Святого Духа, бо саме того дня апостоли наповнилися Духом Святим і почали говорити різними мовами. Тим самим цією подією відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа. Це свято також пов’язують із народженням християнської церкви, адже саме після зішестя Святого Духа, апостоли почали проповідувати та охрестили близько 3 000 людей.
Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст., а вже через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Великодня.



Як предки наші святкували



Іоан Златоуст розповідає про звичай прикрашати домівки зеленню в цей день, а Григорій Богослов описує літургію та велику вечірню службу цього дня. Священнослужителі одягаються в зелений, білий чи золотавий одяг, що означає силу Святого Духу, а ікони прикрашають березовими гілками.

Згодом християнські звичаї Свята Трійці тісно переплелися зі слов’янськими (язичницькими) традиціями відзначення Зелених свят. Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, ідучи до храму нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духу, пробудження природи та оновлення душі людини. З квітами пов’язують ще один звичай: у день Трійці ворожили на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Дівчата ж плели вінки та кидали у воду: якщо вінок тоне – це поганий знак, якщо пливе – усе буде добре, а якщо спиниться на місці – не скоро буде весілля. Традиційними були співи, хороводи і танці, що тривали до самого ранку.

На Поліссі побутував обряд «Водити куста», роль якого виконувала дівчина. Зібравшись таємно в лісі, молодь вибирала за кустянку найкрасивішу дівчинку або жінку, одягали її у зелене вбрання — голову заквітчували віночками та галузками з берези, а решту прикривали лепехою. Після цього кустянку вели у село із піснями, заходили до кожної хати вітати господарів, які за це своїх гостей щедро обдаровували.

Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка – різноманітні млинці, пироги, рулети. Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.



Як ми святкуємо



Сучасні святкування вже не мають таких чітких приписів, кожна сім’я самостійно обирає, як відзначити Трійцю. Тож ми запитали рівнян, які традиції святкування Трійці існують в їх родинах та що взагалі означає і наскільки важливе для них це свято.

Оксана ЮРЧЕНКО, 38 років, радіоведуча:



Моя родина випадково опинилась на Рівненщині, тому я успадкувала звичаї тих країв, звідки родом батьки. Тато козацького роду з центральної України, мама — з Львівщини. Традиційно відвідуємо греко-католицьку церкву, в якій усі хрещені. Добре пам’ятаю, як мій дідо (так називала маминого тата) прикрашав до Свята Трійці хату — це називається «маїти». Прикрашались не тільки кімнати, а й усе подвір’я. Обабіч дверей ставлять два зелених деревця. До хати теж вносять гілля, переважно тополі. Особливо ретельно прикрашають образи. На підлогу кладеться шавар (тут кажуть лепеха). Бабуся напередодні виготовляла різну смакоту, а в неділю всі йшли до церкви на святкову літургію.

Сергій ТЕРЕНТЬЄВ, 28 років, пастор церкви:



Як і щонеділі, у свято Трійці ми йдемо усією родиною до церкви. Цього дня християни згадують історію сходження Духа святого на апостолів. Також саме цей день вважають своєрідним днем народженням церкви. Ісус Христос під час земного служіння сказав своїм учням, майбутнім апостолам: «Йдіть в Єрусалим і очікуйте сходження Духа Святого». Учні послухались свого Вчителя. Саме після цієї події — сходження Духа Святого, апостол Петро сказав першу проповідь, в результаті чого покаялось кілька тисяч людей, що, повіривши в Ісуса Христа, приєднались до апостолів. Так розпочала виконувати свою місію, що дана їй Богом, християнська церква.

Сергій НОВОСАД, 20 років, електрозварювальник:



Чесно кажучи, не маю достатньо інформації про це свято, адже ми його не відзначаємо. Знаю, що Трійця – це добре, проте особливої уваги цим дням не приділяємо. Проте можу розповісти, що це свято пов'язано з тим, що коли Ісус вознісся на небо, то через декілька днів, як було Ним обіцяно, Він послав учням Своїм утішителя на землю у вигляді Духа Святого.

Антон БІЛОЗОР, 21 рік, студент:



Трійця — це свято, що асоціюється в мене здебільшого із прикрашанням будинку зеленню. Особливих звичаїв святкування цього дня у нашій родині немає. Перед Трійцею ведемо активну підготовку: прибирання, приготування святкових страв.

Василь ЖУКОВСЬКИЙ, 60 років, професор, доктор педагогічних наук, настоятель храму:



У Православній Церкві існує благочестивий звичай прикрашати в свято П’ятидесятниці храми Божі і житла зеленим віттям, травами та квітами. Ця традиція, ймовірно, походить ще від старозавітної Церкви, де все прикрашалось також квітами та зеленню. В той період, коли святкувалась старозавітна П’ятидесятниця, в Палестині закінчувались жнива, і тому євреї приносили до своїх храмів перші плоди. І в свято християнської П’ятидесятниці віття та квіти приносяться до храму як початки Богові від весни, які оновлюються силою Духа Творця.

Приємно, що й нині ми пам’ятаємо традиції свого народу, хоч і не завжди їх дотримуємося. Нехай святкування Трійці цього року стане для вашої родини особливим. Підіть до церкви, прикрасьте свою оселю. І нехай в кожному домі буде світло, зелено та затишно, адже в будь-яке християнське свято треба зберігати мир і чистоту серця та помислів. Щасливих зелених свят!


Ольга ДАНИЛЮК,
журнал "ВІТАЄМО", № 1 (11), 2013
Коментарі:

Загрузка...
Останні новини
Новини партнерів

загрузка...