Ми у Facebook
08.07.2015, 20:50

Вірші про сім`ю, родину і кохання

У редакцію надійшов ще один лист від вінницької поетеси Наталії Погребняк з чудовими віршами.
«Щиро вітаю Вашу творчу родину з Днем сім'ї, кохання та вірності. Зайві слова побажань, коли сама назва свята говорить сама за себе. Сім'я, народжена взаємним щирим коханням, яка має головний оберіг - вірність, буде завжди щасливою. Такого щастя зичу кожній людині, кожній родині під мирним небом України».



РОДИННЕ ТЕПЛО
(диптих)
1.
Де сонце засинає вечорами
Під тихі колискові давніх літ,
У спогадах живе разом з піснями
Родинного тепла безмежний світ.

Примножить щастя й радість із роками
Тепло родинне, вишите добром,
Якщо плекають діти із батьками
У люблячих серцях його разом.

Літа гайнуть у вирій за птахами,
Минуле перейде у спогад-дим,
Та вічно залишатиметься з нами
Тепло, яке нам дав батьківський дім.

2.

Заклопотаний день переллється у ніч
Колисковою піснею мами,
І зійдуться зірки в хоровод зусібіч,
Щоб у сни завітати казками.

Знов на припічку в нас сяде сторожем кіт,
Щоб тепло не втікало із хати.
Хай зима замете всі стежки край воріт,
Буде дім наш любов зігрівати.

Тут родинне тепло із дитинством росло
І дало мріям крила зміцнілі.
Нас не зрадить воно. Як би й що не було,
Не страшні нам вітри й заметілі.




ТИ І Я

Ти і я – то два крила,
Як у небо мрія рветься.
Нас обох вона звела
На стежках самотніх серця.

Не згуби щасливий дар -
Вміння знятися за хмари,
Бо між тих високих хмар
Є кохання сильні чари.

Ти і я – рясні дощі
У спекотні ранки літа.
Нам з тобою до душі,
Як в піснях живе трембіта.

Водограй – мої слова,
А твої слова – проміння.
Ти і я – жива вода,
Що проб’ється крізь каміння.


КОХАНОМУ

Твої слова перетікають
Приємно-солодко в мій біль.
Тривоги й сумніви зникають,
Що насідають звідусіль.

Живу в твоїм теплі й любові,
Забувши прикрощі світів.
Бо в щастя мого у основі -
Кохання – краще диво з див.

І в час, як буднів плин-дорога
Тебе від мене понесе,
Я в молитвах своїх до Бога
Просити буду над усе,

Тобі прийти на поміч всюди,
Дать настанову, вберегти.
Щоб були поруч добрі люди,
Надійно складені мости,

Що приведуть тебе до мене
В обійми рук, у храм душі.
Усе, що є між нас таємне,
В молитву серця запишім.

***

Пожнем достиглу тугу за весною,
Складем її в копичку. Від дощів
Сховаємо осінньою сльотою,
Щоб спогад-тугу час не погубив.

Як солодко вдихати аромати
Тих спогадів терпких посеред зим.
Щасливі ми, бо є про що згадати.
Щасливі ми, бо є згадати з ким.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вірші про маму

Вірші про АТО

Молитва за Україну. "Відпусти нам, о Боже, провини, Збережи, захисти Україну"





На правах реклами