подати
оголошення



31.07.2015, 12:05

Реорганізація Олександрійської школи-інтернату: на благо дітей чи в інтересах “дорослих”?

Єдину в області школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, збираються реорганізувати. Проте питання залишається відкритим: заради кого відбудуться такі зміни?
Уже кілька років комунальний заклад «Олександрійська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» Рівненької обласної ради не використовується на повну потужність. Торік там навчалися всього 12 вихованців, цього року залишилося — 8. Тим часом більше сотні дітей, що проживають на території інтернату у дитячих будинках сімейного типу (далі ДБСТ, - авт.) та Рівненському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації, змушені щодня долати п’ять кілометрів до переповненої загальноосвітньої школи села Олександрія. Щоб вирішити цю проблему, обласна рада вирішила реорганізувати заклад. Проте, служба у справах дітей та вихователі ДБСТ таку реорганізацію не підтримують. Журналістка газети «ОГО» з’ясовувала, що саме збираються змінити у закладі і кому це буде вигідно.



Начальник управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Григорій ТАРГОНСЬКИЙ розповідає, що питання про реорганізацію закладу у школу-інтернат для соціально-незахищений категорій піднімали ще торік. Адже утримувати заклад, у якому знаходиться всього кілька дітей, економічно не вигідно.

Постійна комісія Рівненської облради готова захистити обласний ліцей-інтернат

—Розгляд питання був тривалим, оскільки в обласну раду надійшли звернення Рівненської районної ради та жителів сіл Волошки та Свяття, щоб передати це приміщення у спільну власність територіальних громад, а потім закріпити на балансі Олександрійської ЗОШ I-III ступенів, — говорить Григорій Таргонський. — Але куди тоді подіти вихованців інтернату, яких не вдасться влаштувати в сім’ї? Окрім того, сьогодні йде війна на Сході і потенційно ми не знаємо скільки сиріт вона може дати. Є указ Президента України, яким заборонено ліквідовувати або скорочувати сирітські заклади. В області проживають переселенці, у яких теж виникають проблеми з житлом, то куди їм дітей подіти? Тому передавати приміщення інтернату було б недоцільно. У червні на сесії обласної ради депутати прийняли рішення реорганізувати заклад. Таким чином ми сподіваємося, цю школу наповнити. Тут є можливість навчати близько 300 дітей, 50 з яких зможуть проживати на стаціонарі. А по завершенню реорганізації ми також зможемо відкрити дошкільну групу – до 20 діток. Якщо будуть заяви від батьків з сусідніх сіл чи з будь-якого району області, то вони теж зможуть у нас навчатися. Адже це заклад обласного підпорядкування. Також на території є вісім будинків сімейного типу і центр соціально-психологічної реабілітації. Їхні вихованці зараз ходять в загальноосвітню школу, яка знаходиться за 5 кілометрів. Але ніхто нікого не буде примушувати якусь школу обирати, це винятково їхнє право.

За словами Григорія Таргонського, станом на кінець навчального року загальноосвітня школа в селі Олександрія переповнена. І реорганізація інтернату дозволить розділити навантаження.



Тим часом в Олександрії поширюються різні чутки. Мовляв, планують зробити елітну школу. Для того, щоб заспокоїти мешканців, у селі провели збори з батьками. Найбільше людей хвилювало, як добиратися до школи, в яких умовах і з ким їхні діти навчатимуться.

— За останні декілька років людей спеціально підбурювали, щоб створити нездорову атмосферу, оскільки цю територію хочуть забрати від управління освіти і створити тут бізнесові структури, — говорить Григорій Таргонській. — На цю територію і приміщення було “накинуте гарне око”. Але завдяки позиції депутатського корпусу нам вдалося переламати цю тенденцію. Ми були свідками, коли одні і ті самі люди приходили з дуже високих кабінетів на різні комісії-засідання і повторювали одне і те саме. Зараз батьків підбурили, що ніби-то ми десь назбираємо «поганих дітей», і ці «погані діти» будуть впливати на їхніх дітей. Ці хвилювання даремні. А директори шкіл борються за дітей. Олександрійська ЗОШ переживає, що буде відтік дітей, що вони щось там втратять, тому намагаються напустити страху. Наперед ми не можемо спрогнозувати, яка це буде школа-інтернат. Поки не йдеться про те, щоб створити якийсь елітний заклад. Ніяких вступних іспитів чи випробувань там не передбачається. Нам важливо зберегти заклад у власності держави. Але ми не претендуємо на дітей з села Олександрія і не будемо проводити ніяких агітацій.



— Я вам скажу, як практик, найскладніші діти — це вихованці з ДБСТ і центру-реабілітації. І вони всі зараз вчаться разом з іншими дітьми в загальноосвітній школі в селі Олександрія, — каже директор Олександрійської школи-інтернату Наталія ТАРАСЕВИЧ. — Складніших за них не знайдеш. Вони всі вчилися тут і ми цих дітей знаємо. Наші вихованці інтернату, звісно, теж непрості. Але скільки складних дітей тут буде, вам не скаже ніхто. Адже дитина може бути складна і в багатодітній сім'ї, і в звичайній, Треба на ці речі дивитися реально: простих дітей не буває, всі вони в певному віці переживають складний період. І треба їм допомагати пристосовуватися до життя.

Григорій Таргонський же наголошує, що повноцінно школа не запрацює з першого вересня. Оскільки бюрократичні процедури триватимуть ще до жовтня-листопада. Проте, заявки на вступ можна подавати уже зараз.

За словами депутата Рівненської обласної ради Світлани ЛЕВИЦЬКОЇ, якщо люди напишуть заяву на вступ до вересня, тоді депутати зможуть орієнтуватися, скільки дітей станом на перше вересня і проблемні питання винесуть на сесію.  

—Ми хочемо, щоб було так, як хочуть люди, і так, як може цей заклад, — каже Світлана Левицька. —Треба підручники, викладачі, автобус… Але це питання, які можна вирішити з вересня до листопада. Якщо їх залишити на жовтень, то буде складніше. Все залежить від людей, хай нададуть пропозиції, чого вони хочуть.

Інтернати своє віджили?


Тим часом, батьки-вихователі ДБСТ, що проживають зі своїми вихованцями на території Олександрійського інтернату, уже не перший рік хочуть, щоб інтернат закрили, а на його місці зробили звичайну школу та дитячий садочок. На їх думку, інтернати уже своє віджили і діти повинні виховуватися в сім'ях.


На Рівненщині дівчинку, що зникла з інтернату, знайшли у кафе


— Я не бачу жодної перспективи в цій реорганізації, — розповідає батько-вихователь дитячого будинку сімейного типу Олександр Куцеля. — На утримання цього інтернату виділили більше чотирьох мільйонів гривень. Зараз тут виховується всього 8 дітей. Фактично інтернат простоює. Приміщення, яке називають музеєм, насправді призначене для дитячого садочка. А садочок зробити не можуть, бо, згідно законодавства, там має бути хоча б одна дитина, позбавлена батьківського піклування. А таких дітей немає, оскільки всі вони йдуть на усиновлення. Там є медпункт, яким наші діти не мають права користуватися, навіть навчаючись в тій школі. В столову теж не можуть ходити, щоб поїсти. І виходить, що по закону керівник закладу правий, що нас туди не пускає. Окрім того, навіщо наповнювати інтернат дітьми, які не мають статусу сиріт? Це сирітство при живих батьках. Які б не були батьки чи умови проживання, дитині все одно краще в сім'ї чи з родичами. Є центр соціальної реабілітації, де діти можуть перебувати до 9 місяців. Центр робить все можливе, щоб повернути дитину в сім'ю, якщо батьки за цей час стали на шлях виправлення. Якщо ж ні — дитині шукають нову родину. Я з досвіду знаю, що в інтернатах діти ведуть паразитичний спосіб життя. Тут у них все готове. Їх неможливо заставити щось робити чи вчитися. Дітям байдуже, які оцінки їм ставлять. В результаті на виході дитина абсолютно не готова до життя. І куди далі? У в'язницю чи “на дорогу”? А житлове питання? В деяких дітей є житло, що залишилося від якихось родичів. Але вони не знають і не розуміють, що з ним робити, як оформити юридично. Часто потрапляють в руки аферистів. Окрім того, такі діти не мають уявлення, що таке сім'я. Через це не можуть створити власну повноцінну родину. А в ДБСТ краще відбувається соціалізація, діти бачать, що таке родина. Зараз нашим чиновникам варто було б порозумітися на вищому рівні. Оскільки, щоб виховати суспільно-адаптовано людину, сама система має бути змінена.

На Рівненщині жодну дитину не відправили в інтернат

— Яка це реорганізація, якщо навіть назва не змінюється, а тільки статут — говорить начальник служби у справах дітей Віктор МАРЧУК. — Просто раніше цей заклад був для дітей сиріт і позбавлених батьківського піклування, а тепер — для соціальнонеспроможних. У нас уже були дві такі школи в області і їх закрили через недоцільність — у Вербі зробили заклад санаторного типу, а в Рафалівці — загальноосвітню школу. А тут зараз все робиться просто для того, щоб заповнити інтернат. По суті відстоюються інтереси керівництва закладу та викладачів, а не дітей. Раніше вихованці ДБСТ і центру реабілітації теж мали можливість навчатися в цьому інтернаті, але не навчалися. Бо це ізоляція. Вони повинні мати змогу вчитися і спілкуватися і з іншими дітьми. Окрім того, якість освіти в загальноосвітній школі вища. Був період, коли частина дітей з центру ходили в цю школу, а частина — в загальноосвітню. То через рік, згідно висновку психолога, набагато більші зміни в кращу сторону відбулися з тими, хто вчився в звичайній школі. Зараз реорганізований інтернат хочуть заповнити учнями зі всієї області. Для чого? Щоб забрати їх від батьків? Адже якщо вони житимуть в інтернаті, то рідних бачитимуть тільки по-вихідних, в кращому разі. Тобто пропонують освіту за рахунок втрати батьківської турботи. А їм ж надаються освітні послуги за місцем проживання. Було клопотання з Рівненського району, щоб передати це приміщення в користування району і відкрити школу. Я вже висловлював свою думку з цього приводу, але її не врахували, коли приймали рішення. Дітей, які зараз в інтернаті міг би забрати собі реабілітаційний центр. Частину з них віддали б у сім'ї, а частина уже стала б повнолітньою. Соціально-психологічні центри мають бути ближчі до споживача, а не навпаки.



Довідково:


Минулого року у центрі соціальної реабілітації було 133 дитини. 90 з них вибуло або назад в сім'ю, або отримали статус cироти і нову сім'ю. Центру виділяють 2 700 000 в середньому на 34 дитини.

Торік у Олександрійській загальноосвітній школі-інтернаті на 1 вихованця припадало 429 квадратних метрів площі приміщень. У інших школах-інтернатах – в середньому 29. Минулого року на утримання закладу видатки склали 6,1 млн грн, що втричі більше від інших. У закладі налічується до 60 працівників. Навчальний корпус розрахований на 300 місць, спальний на 50.

Всього в області: 21 інтернат. З них: 2 – районного підпорядкування, 19 – обласного. З вадами зору, мовлення, опорно-рухового апарату, слуху, 2 санаторних школи, 2 ліцея – військовий і спортивний, 2 загальноосвітні школи – Олександрія і Ролі, 2 навчально-реабілітаційні, 5 для розумово відсталих, 2 з затримками психофізичного розвитку. Всього: навчається 2 700 дітей.

Указ Президента від 29 жовтня 2014 року №835 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення соціальних гарантій окремим категоріям громадян». Пункт 5: ужити невідкладних заходів щодо влаштування в установленому порядку у найкоротші строки дітей, батьки (один із батьків) яких загинули під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих у районах проведення антитерористичної операції, шляхом встановлення опіки та піклування над такими дітьми, їх усиновлення, передачі до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, а також до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечити відповідне фінансування зазначених закладів і передбачених законодавством соціальних виплат.»
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів