Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
30.01.2016, 09:00

30 січня православні рівняни вшановують преподобного Антонія Великого

Сьогодні православна церква згадує пам'ять преп. Антонія Великого.
Святий Антоній Великий (251 – 356) – засновник християнського чернецтва, єгипетський анахорет, засновник пустельництва й монашого життя у християнстві.

Народився 251 року в єгипетському містечку Комі і походив з багатої християнської сім'ї. У 272 році після смерті батьків він роздав майно бідним і замешкав у пустелі поблизу Комі, де жив подвижницьким життям. Перші роки свого життя святий Антоній провадив так, як це робили відомі подвижники, всього навчаючись від них.

Відомо, що подвиг відречення від світу у Церкві Божій існує з самого її заснування – як суттєва необхідність в її будові, від святих Апостолів отримавши перші основоположні закони. Але спочатку аскети, зрікшись світу і житейських турбот, залишались у своїх домах, усамітнюючись де-небудь і там віддавались молитвам, роздумам про Бога, постові, та іншим подвигам. З часом, коли християнство поширилось територіально й численно, багато подвижників почало покидати свої сім'ї та, віддаляючись за поселення, самотньо жило в якій-небудь природній печері, запустілій гробниці або в зробленій невеличкій келії.

До святого Антонія найревніші подвижники жили переважно саме так. Бажанням наслідувати їх забажав і святий Антоній Великий. Початок подвижницького життя – послух. Антоній почав наслідувати послух тогочасних подвижників. Згодом він перейшов на гору на східному березі Нілу, де прожив у самотності 20 років. 305 року він заснував монастир у Фаюмі. Сам Антоній не жив у ньому, а лише інколи сходив з гори, щоб дати монахам духовну науку.

У 342 році він відвідав першого пустельника Павла Тивайського, а коли той помер, то поховав його. Сам Антоній помер 356 року в своїй печері на горі, проживши 105 років. Мощі св. Антонія перенесли до Олександрії, згодом до Царгорода, а вкінці до В'єни у Франції.

Акафіст преп. Антонія Великого


Вибраний чудотворче і предивний угоднику Христовий, преподобний отче Антонію, з любов’ю прославляючи богоугодне твоє житіє, вдячні пісні за тебе приносимо Богу. Ти ж, що маєш велику сміливість перед Господом, від усяких нас бід звільни, щоб з радістю взивали тобі:
Радуйся, преподобний отче Антонію, пустельного житія начальнику.




За інформацією прес-центрів Михайлівського золотоверхого монастиря та Рівненської єпархії УПЦ КП
Коментарі: