Село Сухівці на Рівненщині: тут загинув Ніл Хасевич

01.02.2016

До 15 лютого триває інтернет-голосування серед робіт учасників конкурсу “Я – журналіст!”. Твір, який набере найбільше позитивних коментарів, отримає перемогу в спеціальній номінації “Народний журналіст!”.
Є в нас Батьківщина велика: країна, держава – Україна. І в кожного є ще батьківщина мала: село, селище, місто чи навіть хутір, де ми народилися, зростали, а може, й живемо все життя. Місце те має своє ім’я, що стає частиною характеристики нас самих. Для мене це – Сухівці.

Бурхливі вітри епох пронеслися над Сухівцями за останніх п’ять століть. За сорок вісім кілометрів від районного центру при автотрасі Клевань – Сухівці розмістилось довгою смугою це найзахідніше село району.

Перша писемна згадка про Сухівці виринає з акта 1446 року. Околиця Сухівців заселена давно, про що свідчать старовинні могильники Кургани, колись фортечна гора Замок, де, гадають, було розміщене староруське городище із захисною водоймою річки.

Територія, на якій розташоване село, з десятого століття входила до складу Київської Русі. З одинадцятого століття – це землі Пересопницького князівства з центром у Пересопниці.

Не кожен населений пункт нашої Рівненщини може похвалитися цікавими місцями. А моїм рідним Сухівцям пощастило, адже поруч знаходиться знаменита Пересопниця. Та не менш цікаві події пов’язані з нашим селом.
Четвертого березня 1952 року на хуторі біля с.Сухівці загинув художник світового масштабу, патріот, підпільник і боєць УПА Ніл Хасевич, 110-ту річницю від дня народження якого ми відзначали в листопаді цього року.
У рік 50-річчя УПА на місці його загибелі був встановлений пам’ятний знак.

Тоталітарний режим робив усе для того, щоб назавжди стерти з пам’яті нащадків людину, чий олівець та різець стали зброєю, оберненою проти нього. Адже для режиму вони виявилися небезпечнішими, ніж автомат чи граната. Тож лише недавно ім’я Ніла Хасевича знову засяяло всіма гранями його природного дару, хоча ще до війни художні виставки у Варшаві, Парижі, Лос- Анджелесі, Нью- Йорку та Чикаго принесли Хасевичу світове визнання…

У бункерах Ніл створив цілу низку художніх творів, розробив ескізи орденів і медалей. Інші нагороди УПА. За мужність 1948 року був нагороджений Срібним Хрестом Заслуги. Та Ніла, як і багатьох інших патріотів України, спіткала трагічна доля.

У травні 1951 року з Москви до західних областей України були надіслані копії альбому «Дереворити» з тим, щоб виявити небезпечного для більшовиків художника. А 4 березня 1952 року почалася операція, до якої були залучені сили органів внутрішніх справ.

Ніл і два його охоронці переховувалися в криївці на хуторі Лаврина Стацюка ( біля с.Сухівці ). Хутір оточили емгебісти. Почався допит господарів. У стайні відкрили люк. На вимогу здатися, підпільники відповіли мовчанкою. А потім з криївки пішов дим. То палили документи. І аж тоді пролунали три постріли. Криївку для певності закидали гранатами.
Відомості про цього патріота в Радянській Україні замовчувалися, але частину питань вдалося розкрити, хоч таємниці ще залишилися. Вже підняті матеріали, які зберігалися в архівах з грифом «Цілком таємно». Вдалося віднайти кримінальну справу родини Стацюків: Лавріна, Пріськи та їхнього молодшого сина, яка зберігалася в Рівненській СБУ. Тут же є свідчення тих, хто брав участь у ліквідації Бей Зота ( псевдонім Ніла Хасевича). Але білі плями у творчій долі патріота ще залишилися. Нема інформації про його діяльність в 1946 – 1948 р.р. Є тільки здогади, що він перебував і в Радухівці, і в Пересопниці. Також немає точного опису майна, вилученого з криївки в с.Сухівці. Тому ще доведеться попрацювати краєзнавцям, щоб більше дізнатися про цього талановитого художника, графіка, людину надзвичайної волі. Для цього хотілося б, щоб в селі Сухівці, на місці його загибелі, відкрили музейний комплекс під землею ( у вигляді криївки). Адже за роки Незалежності України зібралося багато матеріалів про Ніла Хасевича в краєзнавчому музеї Костополя, Луцька, Рівного. Зберігаються навіть оригінали творів художників, вишневі дощечки, на яких робились гравюри, інструменти, якими вони виконувалися.

Саме місце загибелі Ніла Хасевича я і хотіла б показати туристу, який приїхав на Рівненщину з іншого регіону і завітав, наприклад, до музейного комплексу «Пересопниця». Молоде покоління повинно знати про патріотів, які у 50-х роках XX століття поклали голови, виборюючи незалежність України.

Якщо вам сподобалась ця стаття і ви хочете, щоб саме її автор став переможцем у номінації “Народний журналіст” – залиште свій позитивний коментар під матеріалом і поділіться посиланням на цю статтю в соціальних мережах, аби і інші могли проголосувати! Інтернет-голосування триватиме до 15 лютого. Переможе та робота, яка отримає найбільше позитивних коментарів!

Читати роботи учасників і голосувати

До теми:

Ніл Хасевич: життя митця-воїна УПА

Вступ-2016: як за 2 дні ви можете підготуватись до вступу на журналістику

Бідон із пропагандистською літературою і грошовими квитанціями УПА представили на вечорі пам’яті Ніла Хасевича у Рівному

Анастасія ЮЩУК, с.Сухівці Рівненського району

переглядів: 1 914

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *