Рівненщина і АТО: Їхав лікарем, а повернувся "Знахарем"…

Наші сучасні герої зовсім не відрізняються від решти звичайних людей, з якими ми ходимо одними вулицями. Проте їх долі складаються так, що за покликом серця вони йдуть боронити нашу країну від ворога, відкладаючи всі свої справи на потім, ціною власного життя відвойовують мир. Саме такою є доля Олександра Верчинського з позивним “Знахар”, лікаря-хірурга 95 окремої аеромобільної бригади ЗСУ...


“ДОЛЯ ЛЮДИНИ ПИШЕТЬСЯ НА НЕБЕСАХ. ПЕРЕКОНАНИЙ”

Молодий, перспективний чоловік, який здобув дві вищі медичні освіти, розпочав свою кар’єру в районній лікарні. Працював хірургом. Окрилений успіхом, адже нарешті зможе лікувати людей, хоча й для багатьох своїх пацієнтів донедавна був просто хлопчиськом. Тепер такий собі герой.

Кар’єра саме розпочиналася, чоловік будував амбітні плани на життя. Та хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої задуми. Як грім серед ясного неба крила обрізала повістка. Тікати, ховатися, "косити"? Лікар же — всі козирі в руках. "Косити" не став.

Подарунок від долі, приурочений Дню народження, вдався. Пішов. 95 аеромобільна бригада. Елітні війська, десант. Та саме 95-та, найбільше воювала й найбільше втрачала. І впевненості це не додавало, лише страх. Та він не злякався. Два тижні армійського вишколу і Схід.

Доля не панькалася й тут. Гарячим хлопцям — гарячі точки. Авдіївка. Один лікар на бригаду. Два помічники з 15-ти, що вимагалося: колишній фельдшер та масажист. Все, що в них було, — це коробка медикаментів, автомобіль, гараж - приймальний пункт та недовірливі погляди бійців. Молодий же, недосвідчений...



Довго чекати не довелося. Два дні на адаптацію доля все-таки подарувала, та за ним слідував й інший "дарунок" — перший екстремальний хірургічний досвід. Випробовувала. Артобстріл, поранені — й робота для лікаря. Впорався. Всі живі. Дякує Богові.

Молодий хірург швидко влився в колектив. Професіоналізм у діях та тепло в очах зробили його улюбленцем бригади, який швидко здобув повагу. Бо заслужив. Рятуючи людські життя, за відсутності необхідних засобів підключав інтуїцію. Розробив свою унікальну методику, як діставати осколки з людських тіл. Рятував не тільки військових, а й цивільних. За врятоване дитяче життя представлений до нагороди Президента України. Президент чекає… І хірург чекає...



Завжди зібраний, завжди напоготові до екстреного виклику. Хірург чекає, бо не має права на помилку, від нього залежить людське життя. Молиться. Бог допомагає. Такі-от різні професії: Президент і хірург.

Рік служби в АТО, численні врятовані життя, сотні вдячних людських сердець. Далі — відпустка. Рідне місто, знайомі обличчя і страх. Страх, що війна. Минулося. Єдине, що ніколи не минеться, — віра у відродження України.

У зоні АТО на розтяжці підірвався відомий у Рівному лікарняний клоун


УКРАЇНСЬКИЙ ЙОРДАН, ЩО ЗМІНЮЄ ЛЮДЕЙ

Додому повернувся вже не лікарем, а “Знахарем”, без жодних амбіцій та чітких планів на життя. Зрозумів, що "коректувальником" життя є Бог. Змінився. Схід — український Йордан, що змінює людей, й вони вже ніколи не будуть такими, як були раніше. Там присутня якась невідома сила, яка зцілює людські душі. Їхав лікувати, а, виявляється, лікувався сам. Їхав героєм, а повернувся людиною — Великою Людиною з чітким усвідомленням, що Схід для України є Голгофою й обов’язково буде воскресіння української нації та української держави.

Сподівається. Український Йордан, в якому сини України сповнюються духу патріотизму, й, подібно до Ісуса, на них сходить білий голуб миру, з яким вони повертаються додому й більше не хочуть війни. Вони не хочуть війни. Вони не допустять війни. Ми не допустимо війни. І Знахар це знає напевне…

Людмила ЧЕПЕЛА, заступник директора школи з навчально-виховної роботи Костопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 - спеціально для ОГО

Свіжий випуск газети "ОГО" шукайте у мережі періодичної преси "ОГОпрес". PDF версію останнього номера газети ОГО читайте ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
В гостях у батьків Героя України Ігоря Гордійчука