подати
оголошення

19.02.2016, 18:55

Що дасть жителям Рівненщини ухвалення Закону України "Про видобування та реалізацію бурштину" [+Відео]

Автор “бурштинового” закону народний депутат Борислав Розенблат розповів читачам OGO.ua, як жителі Рівненщини зможуть заробляти на бурштині з вигодою для себе і користю для держави.
Найближчим часом Верховна Рада України може нарешті ухвалити закон, що має ввести у правове русло й поставити на ринкові рейки видобуток і реалізацію бурштину — бізнес, у якому прямо чи опосередковано задіяні сотні тисяч людей, жителі поліських районів Рівненщини, Житомирщини, Волині. Напередодні прийняття документа, що може стати доленосним для нашого регіону, – Закону України “Про видобування та реалізацію бурштину”, співрозмовником ведучого програми “Думки вголос” Віталія Голубєва став один із його авторів — народний депутат України, член депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка” Борислав Розенблат.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

— Пане Бориславе, як велась робота над проектом Закону “Про видобування та реалізацію бурштину”?
— Ми почали роботу над цим законом з Рівненщини. Автори, ініціатори законопроекту — це люди, які прийшли з півночі країни, зокрема з Рівненщини, Житомирщини, тобто того поліського краю, де на сьогодні видобуток бурштину набув промислових масштабів. Криваві події на сході особливо загострили проблему: в країні не вистачає коштів, тим часом люди копають бурштин, а держава та місцеві бюджети з цього нічого не отримують. З іншого боку, люди на своїй землі змушені ховатися по лісах замість того, щоб легально працювати — і на користь себе, і на користь держави.

Ми приїхали на Рівненщину, провели тут “круглий стіл”, почули думку і старателів, і керівників області та районів. Був шквал розмов, почули і доброзичливі відгуки, і критику. Ми прийняли звернення до Верховної Ради від керівників обласних рад Рівненщини, Волині та Житомирщини. І невдовзі проект Закону “Про видобування та реалізацію бурштину” було прийнято в першому читанні.

Між першим і другим читаннями до законопроекту надійшло близько 600 поправок. Відверто кажучи, ми й сподівались, що їх буде багато, але не настільки багато. Зрозуміли, що багато людей бажають цей закон знівелювати, тому що чим більше поправок подається — тим менше суті, яку автори закладають в ті чи інші ініціативи. На жаль, мав місце шалений опір з боку декількох державних інституцій, зокрема, Міністерства екології. Щоправда, міністра п.Шевченка, який одним із перших висловився проти, вже звільнили... Були й інші критичні відгуки. Але нарешті, після наради в липні минулого року, коли Президент у Львові чітко поставив питання врегулювання ситуації з видобутком бурштину, почалась зовсім інакша ситуація з законом. Усі зрозуміли, що перспектива є, зворотнього руху не буде — і почалась робота.



Дякуючи голові екологічного комітету Верховної Ради Миколі Томенку, керівнику робочої групи Павлу Дзюблику, нашим колегам, наприкінці листопада минулого року ми прийняли проект закону у другому читанні на комітетських слуханнях. Тобто всі правки, які подавали колеги, або прийняті, або відхилені, і законопроект має вже той зміст, який ми виносимо в сесійну залу. Наприкінці минулого року, в грудні, він з'явився на столах у кожного депутата для ознайомлення і прийняття. І ось позаминулого тижня ми отримали розпорядок 4 сесії Верховної Ради, де він стоїть другим номером. Тобто я чекаю, що він буде прийнятий.

На цей закон чекає дуже багато людей. Пригадую ще один наш приїзд на Рівненщину, в Клесів на Сарненщині, у складі депутатської групи, де ми на власні очі побачили наслідки, я б сказав, недержавницького підходу до ситуації з бурштином. Коли є державне підприємство – “Укрбурштин” – яке повинно наповнювати бюджет, але воно офіційно видобуває лише дві тонни, і коли ми сказали про цю цифру, серед старателів почули такі, знаєте, “смішки”: “За день чи за рік?” Взагалі, спілкування було достатньо гарячим, але я особливо запам'ятав, як один старатель каже: добре, ми згодні, що закон буде прийнятий, але як буде у нас можливість отримати земельні ділянки, як вони будуть розподілятись?

– Тобто чи зможуть вони взагалі підступитись до тієї землі?
– Так, бо сьогодні їх ганяють з одного боку поліція і СБУ, а з іншого — обдирають “чорними” податками “кришувальники”. Люди вголос нам казали, що не хочуть платити бандитам гроші в кишеню, але вимушені, називали імена...

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

– У законопроекті зустрічаємо словосполучення “старательська артіль”. Що це?
– Це об'єднання людей, які мають бажання видобувати бурштин, кожен із низ окремо — старатель, а разом — старательська артіль, такий собі кооператив у чистому вигляді. Старателі об'єднуються, і ці підприємства, назвемо їх так, можуть чи взяти ділянку в оренду, чи викупити пай, чи просто написати заяву на її отримання в селищного голови, міського голови, районного голови — залежно від того, кому підпорядковується та чи інша земельна ділянка. Відразу хотів би зазначити, що законодавство, яке починає працювати у 2016 році, передає вирішення питань на місцевий рівень.

– Тобто їхати в Київ за земельною ділянкою буде не потрібно?
– Воно буде все розподілятись на місцевому рівні, саме сільським головою, селищним головою, саме тим, кому підпорядковується та чи інша земельна ділянка. До того ж, є земельні ділянки розпайовані, це людські паї, які можна так само використати в тих чи інших цілях. Тобто є багато можливостей для того, щоб копати бурштин.

– А що відбувається далі, після того, як старательська артіль отримала земельну ділянку?
– Люди набули можливості офіційно копати. Немає жодної “криші”, жодного “дяді Фьодора”, який прийшов би до них і сказав: мені віддай стільки-то грошей. Людина іде накопує певну кількість бурштину. Куди його продати? Законом передбачено для цього створення бірж. Вона може існувати фізично — тобто якийсь майданчик, кабінет, де сидить чоловік в окулярах і розглядає кожен камінчик...

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

– Тобто як ларьок, пункт обміну валют...
– Так, ларьок, куди він приходить, здає каміння, проводиться оцінка, як в ломбарді, і людині видають гроші. Якщо якесь дуже гарне каміння трапилось — старатель може знайти ювеліра, щоб зробив оцінку — про використання бурштину в ювелірних цілях також чимало йдеться у законі.

– Може, це можна в інтернеті зробити?
– Можна і в інтернеті, для цього потрібний відповідний електронний майданчик. Ось нині, приміром, є електронна система “Прозоро” для державних закупівель, про яку сьогодні багато кажуть, і ми радіємо, що вона працює.

Отже, людина приходить на біржу і каже: в мене є такий лот. Камінь, скажімо, вагою 50 грамів. Я його виставляю на біржі, в межах 10 кілограмів — хто дасть більше? Відбувається продаж. Проходить певним чином операція з отримання каміння. Біржа як податковий агент повинна стягнути з людей податки. Якщо це старательська артіль — нараховується податок на прибуток, екологічний збір, податок з доходів громадян. Тобто податки потрібно сплатити, і до місцевого бюджету, і до державного.

– Скільки?
– Коли ми сьогодні порахували, скільки старателі віддають “кришувальникам”, цим чорним кримінальним структурам — розуміємо, що десь у межах 50% люди втрачають у вартості того, що копають. Ми, передбачаючи це, повинні встановити такі ставки податку, які були б вигідними і людям, і державі, і місцевим бюджетам. Отже, обмежились максимум 40 відсотками від вартості каміння до повного продажу за кордон. Бо ціна буде європейська на ринку вартості, не та, яку перекупники платять, тому що перекупник повинен заплатити митнику, контрабандисту і т.д.

– Тобто чим довше ланцюжок посередників...
– Тим дешевше скупка! А так ціна буде збільшена, бо продаж — офіційний, але з іншого боку старатель заплатить податки. І сума цих податків — це 40% від вартості каменю, але від повної вартості. Не тієї, що він отримує від перекупника — це дуже важливо! Тому що сьогодні, умовно кажучи, коштує каміння 1000 гривень, але заплатять людині 500, бо розповідають, що треба віддати 200 за “кришу”, 100 за те, 50 за те... У підсумку старатель все одно отримує половину. То ми хочемо, щоб він отримав 60%, але ці кошти будуть “білі”. Щоб він міг їх розмістити в банку, тримати де завгодно, міг офіційно купляти щось за них. Але таким чином, щоб людям було вигідно видобувати бурштин. Вони не будуть добувати його помпами, як це сьогодні робиться, вони наймуть екскаватор чи інше добре обладнання, вони будуть промивати це каміння, щоб не 30% каміння видобувати, а мінімум 80-90%. Тобто є специфіка, яка їм дозволить легалізувати бізнес, заробляти чесно і спати спокійно, маючи впевненість у завтрашньому дні.

Взагалі, впевненість у завтрашньому дні — це була головна мета цього закону. Але при цьому і держава отримає гроші в бюджет, і місцева влада знатиме, за які кошти буде робити потім рекультивацію землі, щоб там знову ріс ліс, тому що ми робимо не тільки для себе, а й для своїх нащадків. До слова, я був серед тих депутатів, які при прийнятті бюджету передбачили, що 55% екологічного збору залишається на місцевому рівні.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

– Яке ставлення колег-депутатів до вашого законопроекту?
– Якщо спочатку дехто сміявся — мовляв, нічого в тебе не вийде, вже 10 років усі намагаються прийняти такий закон, але останнім часом ставляться більше з повагою. Бо розуміють, що сьогодні ми звертаємось із простягнутою рукою до МВФ, інших фінансових інституцій — позичте кошти, а в цей же час ходимо по валютній виручці, бо наш бурштин продається в усьому світі. То чого ми маємо ходити з простягнутою рукою, якщо можемо офіційно заробляти кошти і мати впевненість, що наші кошти будуть працювати на Україну, а не на ділків, які набрали коштів і виїхали за кордон?!

– А ті люди, які займаються скупкою, перепродажем бурштину — чи зможуть вони займатися цим надалі, після ухвалення закону?
– Вони укладають агентську угоду з біржею, стають дилерами чи біржовими маклерами і зможуть займатись тим самим, але офіційно. І не будуть говорити, що ми купляємо дешевше, бо треба роздати всім підряд — вони будуть знати, що сьогодні на біржі котується певна модифікація бурштину (ну як сьогодні кажуть - “мінуса”, “двійка”, “п'ятірка” тощо) за такою-то ціною, і буде так, як сьогодні з золотом: коли людина приходить продавати золото, вона знає, скільки коштує один грам.

– У ломбарді ж їй не скажуть, що беруть дешевше, бо треба за “кришу” платити...
– Ломбард і то наживається, бо людині потрібні гроші терміново. Але я вважаю, що люди, які видобувають бурштин, не будуть у такій скруті, що прагнутимуть якнайшвидше продати каміння за будь-яку ціну. Буде скоріше так: скільки ти даєш? Ну, приміром, 100. А ти скільки даєш? Інший дає 120. І людина собі думає: краще піду до того, хто дає 120. Бо вона ж продає свій труд, адський труд! Сьогодні видобуток бурштину — дуже тяжка праця. Скільки загиблих, скільки травмованих!.. Тобто цей сонячний камінь, знаєте, - не дуже то й сонячний.

– А якщо говорити про людей, які працюють, так би мовити, у кримінальному сегменті цього бізнесу — ну там, “кришують” і т.д. – як їм доведеться з ухваленням закону?
– Знаєте, я займаюсь бізнесом більше 20 років, відтоді, як у 1994 році закінчив військову службу в Збройних Силах України. І я пам'ятаю “лихих братків” 90-х на БМВ і в костюмах “Адідас”. Потім час змінився — і сьогодні вони одягнули замість “Адідасів” костюми “Бріоні” і стали відомими на всю Україну бізнесменами. Так буде і в цьому випадку — ті, хто вчора бігали, шукали, з кого що зідрати, – хтось буде біржовим агентом, хтось триматиме старательську артіль.

А на майбутнє хотів би наголосити ще на одному моменті: у законі ми його не можемо передбачити, але люди між собою говорять, що це потрібно. Доцільно буде створити асоціацію, яка керуватиме галуззю. Чому це важливо? Є така світова компанія “Де Бірс”, яка займається алмазами. Так вони сьогодні продають тільки 10% своїх запасів каміння! Тому що якщо вони викинуть все каміння на ринок, то алмази не будуть нічого коштувати. Вони знають світовий попит і відповідно регулюють ситуацію. Так само повинно бути з бурштином. Україна сьогодні видобуває (звісно, за неофіційними, але широко відомими даними) 100-120 тонн бурштину на рік. Якщо ми все це каміння разом викинемо на ринок — можна обвалити ціну. Отже, повинне бути таке галузеве об'єднання, як у м'ясників, молочників, яке регулюватиме цей ринок. І Україна буде світовим лідером, тому що українське каміння — найкраще в світі. Бурштин України повинен працювати на українську державу, на людей, тому що люди — і є Українська держава.

ДИВИТИСЬ ВІДЕО

До теми:

Як на Рівненщині незаконно видобувають бурштин

Правда про нелегальний видобуток бурштину на Рівненщині [БЛОГИ]

ВІДЕО: Як у лісах Рівненщини "миють" бурштин
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Новини партнерів

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук