Дзвони скорботи Бабиного Яру (+ФОТО)

« Ви чули, що сказано древнім? Не убивай!
А, хто уб’є – той підлягає судові…».

Матвія.  
Нагорна проповідь Ісуса Христа - 21.

Історія стародавньої Палестини була досить драматичною, починаючи із вигнання євреїв після їхнього невдалого повстання проти римського панування в 132-135 рр. Після цієї події Земля обітована заселялася переважно арабами, залишаючись епіцентром розсіювання євреїв за межі їхньої батьківщини - Землі Ізраїлевої. З цього часу розпочинаються хвилі кривавих єврейських погромів, ніби збувалося Писання: «… і будуть вони мандрувати поміж народами» «Осії 9:17». А новітня історія їм несе нові випробування. Злочини Бабиного Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Ширина ярів – 300 метрів, глибина – до 50, довжина досягала 3,5 кілометрів. Саме тут нацисти втілювали в життя заповіді «великого фюрера». Адже гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для колонізації «вищої раси». Він відкрито говорив під час своїх одержимих ораторських промов про божественне походження «вищої арійської раси» і про нижчі раси – покликання, яких працювати на них – панів цього світу...

29 вересня вшановують жертв розстрілів у Бабиному Яру

Ще з приходом фашистів до влади (1934) у Німеччині, євреїв проголосили головами ворогами диктатури. Їм було заборонено займатися громадськими справами, викладати в школах, вузах, практикувати лікарями, юристами, в їхніх паспортах ставили спеціальні позначки й усім жінкам дописували ім’я Сара, а чоловікам – Ізраїль. Словом, проходив процес витіснення євреїв з політичного, економічного та культурного життя: дітей виганяли зі шкіл, а студентів із вузів. Це робилося за наказу фюрера, який був переконаний, що німецька армія зазнавала краху в І світовій війні через зрадництво євреїв і комуністів (а психологи кажуть, що він, фюрер, вже тоді страждав від якоїсь стадії шизофренії). В період з 7 по 13 листопада 1938 року було вбито або доведено до самогубства близько 400 людей. Було зруйновано понад 1400 синагог, молитовних кімнат, інших місць для відправлення служби, а також тисячі крамниць, помешкань, єврейських кладовищ. Станом на 10 листопада близько 30 тисяч євреїв були поміщені до концентраційних таборів, з них сотні були вбиті або загинули через нестерпні умови.



Нацистський «новий порядок» у ІІ світову передбачав поголовне винищення євреїв. В планах фашистського керівництва Німеччини, євреї підлягали тотальній ліквідації. Повне їх знищення називалося остаточним рішенням єврейського питання.

"Та собача мова — моя мова!": день пам'яті письменниці Олени Теліги

Для виконання цієї задачі створили спеціальні оперативні групи («эйзацгруппен») СС. На території Волині діяв підрозділ Sonderkommanda-4-а, в якому нараховувалося 160 вояків німецької армії. Додатково, до єйзацгруп для, так званої, очистки території та знищення євреїв, направлялися окремі бригади «Ваффен-СС». Ці підрозділи по суті представляли собою команди професійних вбивць.

Усього в перші місяці окупації жертвами стали 850 тисяч осіб. Упродовж 103 тижнів окупації кожного вівторка і п’ятниці в Бабиному Яру розстріляли 220 тисяч, а за іноземними джерелами – 300 і понад 400 тисяч чоловік. В дитинстві у сільській бібліотеці мені попала в руки книжка – «Київські ночі», в якій розповідається про те, як головна героїня історії вижила, вибралася вночі з-поміж трупів, крові та сирого піску з ями Бабиного Яру та пережила жахіття окупованого Києва. Речі убієнних: одяг, золото – німці вивозили до першої залізничної станції, завантажували у вагони, які прямували до Німеччини. Чомусь до цього часу даний твір не включений у шкільну програму хоча б в позакласне читання. Якби такі реальні історії знали, то не хотілося б нікому на могилах жертв будувати розважальні заклади….

Такі бабині яри були в кожному українському селі та місті.

У Рівному станом на 1 січня 1941 року проживало 40612 чоловік, з них 82% становили євреї, 19% – поляки і 8% – українці. Вцілому по області євреї посідали за українцями ( 859415 чол.) друге місце ( 101443 чол). Першими жертвами масового терору стала Рівненська община євреїв, що налічувала 23000 чоловік. 6 листопада 1941 року майже 19000 з них були розстріляні на східній околиці в урочищі «Сосонки». По Рівному були розвішені об’яви про те, що всі особи єврейської національності повинні з’явитися на площу, при цьому мати документи, свої речі, теплий одяг. Поширювалися наївні чутки, що їх будуть перевозити до Ізраїлю (така схема діяла по усій окупованій території). Із розповіді свідка тих страшних подій: « Підходячи до Сосонок зрозуміли, що прийшла смерть. Нашу колону вели фашисти з вівчарками. Перед моїми очима постала жахлива картина, від якої навіть тепер, коли загроза смерті минула, кров холоне в жилах. Перед нами була свіжовикопана канава довжиною більш як 100 метрів, а неподалік від неї ще кілька ям. П’яні німці примушували всіх роздягатися догола і групами по кілька чоловік проводили до ями та розстрілювали на очах у всіх. Дітей вони підкидали і в повітрі розстрілювали. Через деякий час кат підходив до стола, випивав келих горілки, закушував бутербродами й знову продовжував свою чорну справу. Так тривало три дні й три ночі».

У Висоцькому районі жертвами стали 18000 євреїв, у Дубнівському – 12000, і цей чорний список можна продовжувати до безкінечності. У Сарнах, де загинуло до 18 тисяч осіб, німці створили гетто для знищення євреїв у перші дні окупації. Багато наших краян, ризикуючи своїм життям і життям родини, переховували єврейських жінок і дітей. Так жителька с. Костянтинівка Олександра Войтюк, 1916 р.н., переховувала шестирічну єврейську дівчинку Фрейду, яка осиротіла в перші ж дні війни. Під час облави її захопили до льоху-напівземлянки, бо втікати до лісу разом з нею вже було пізно. Німці не знайшли її, але, мабуть, через переляк вона сама вискочила із схованки та з криком почала тікати. Неважко здогнатися, якою була реакція фашистів: побачивши єврейську дівчинку з густим кучерявим волоссям, з вигуками «Юда!Юда!», прострочили автоматною чергою…




Плани Гітлера провалилися, і з інших країн не вдалося зробити території – аграрно-сировинного простору, як і його «божественне походження» закінчилося самогубством , а його «унікальне божественне» тіло - в обгорілий труп, який нагадував мумію стародавніх єгипетських божків.

Довгі роки тоталітарної системи замовчувалася правда про трагедію євреїв у ІІ світову війну, трагедію Бабиного Яру. Адже Сталін оголосив євреїв космополітами-антипатріотами, або згадували дуже поверхнево. І тільки із здобуттям Україною незалежності велика трагедія стала відома широкому загалу. Щодо комунізму і фашизму вони були звісно антипатріотами, але слід повчитися у євреїв патріотизму кожному, бо не мати довгий час своєї держави, вміти так цінувати і берегти свої культуру, традиції, релігію можна побажати кожному з нас.

Кожного року в кінці вересня по навчальних закладах держави проходять уроки пам’яті, де вивчають трагічну долю народу, з предками якого Мойсеєм і Авраамом, Давидом і Марією Магдалиною, Яковом, Ісусом Христом - християнський Бог спілкувався безпосередньо…