подати
оголошення

24.10.2016, 18:35

Школа універсального журналіста – твій крок до здійснення мрії

Багато моїх однокласників іще досі не визначилися зі своєю майбутньою професією. Вони, як хамелеони, щодня змінюють свої рішення. Ще вчора були економістами, сьогодні вже лікарі, а за місяць - узагалі фотохудожники.
Не буду лукавити, пов’язати життя з журналістикою я теж вирішила не одразу. Коли я ходила у дитсадок, то палко мріяла про кар’єру виховательки. А у школі у мене з’явилося бажання стати вчителем.

Десь у класі другому моя вчителька помітила, що я гарно пишу твори. Коли зараз переглядаю свої старі зошити, то не можу повірити, наскільки креативною я була. У той же час мене почали приваблювати «тьоті» і «дяді» з екранів телевізорів, які з’являлися у сюжетах новин, беручи інтерв’ю чи то у відомих політиків, чи то у звичайних людей. Особливо подобалось «Світське життя». Іноді я навіть перевтілювалась у Катерину Осадчу, зробивши яскравий макіяж і надягнувши на голову якийсь оригінальний капелюшок. У ролі зірок найчастіше виступали мої рідні, всіляко підбадьорюючи мене.

Пам’ятаю, одного разу мама сказала: «Софійко, може ти будеш журналістом?» Все гарненько обдумавши, я вирішила, що саме ця професія підходить мені якнайкраще. Адже я зможу об’їздити весь світ, стати відомою, провести справжнісіньке розслідування.

Цікавить журналістика? Тобі сюди!

Минали роки, я стала відвідувати гурток журналістики у місцевому Центрі дитячої та юнацької творчості. Я навчилася писати статті, підбирати заголовки, розрізняти журналістські жанри. Півроку я «набивала руку», щотижня пишучи щось новеньке. Проте, прийшовши на заняття після зимових канікул, я дізналася , що більшість викладачів закладу потрапили під скорочення. Керівник мого гуртка теж не стала винятком.

Знаєте, як це образливо, коли ти на радощах несеш викладачу статтю, яку писав три дні, яку десять разів перевірив на наявність помилок, яку вважаєш одним із своїх найкращих матеріалів, а приходиш і усвідомлюєш, що немає кому її показати, запитати поради.

За наступні півроку я не написала жодного журналістського твору. Часто зустрічала свою викладачку, яка радила мені «не закидати цю справу». Мабуть, саме тоді я вирішила, що своїй мрії зраджувати не буду.

Незабаром я створила власну шкільну газету, почала займатися самоосвітою, надсилати статті у районну газету. Хоча цього було ой як замало.

За що я люблю ХХІ століття? За Інтернет, за соцмережі, які, як би не переконували у їхній шкоді, є надзвичайно корисними. Адже саме завдяки їм я і дізналася про Школу універсального журналіста на базі Національного університету «Острозька академія». Я була відверто вражена, коли дізналася, що цей тренінг триває всього два дні. Мені здавалось, що за такий короткий термін навчитися чомусь – нереально. Але я подумала, якщо це не зашкодить моєму здоров’ю, то чому б не спробувати?

Зареєструватись на Школу універсального журналіста

83 дні я з нетерпінням чекала на ШУЖ. І ось 14 жовтня ми з мамою стояли перед брамою найстарішого університету України. Неможливо передати те неповторне відчуття, коли ти бачиш Острозьку академію, яку раніше міг тільки уявити, про яку так захоплено розповідала вчителька на уроках історії.

Я ніколи не забуду нашу екскурсію цим університетом, тих таємничих підземель, давніх книг, неймовірно цікавих розповідей про Острог, про заснування академії і навіть про життя студентів у ХVІІ столітті.

Захоплююча екскурсія старовинними підземеллями Острозької академії - один із націкавіших моментів під час дводенних курсів
Захоплююча екскурсія старовинними підземеллями Острозької академії - один із націкавіших моментів під час дводенних курсів


Я завжди пам’ятатиму наші надзвичайно корисні заняття, нашого керівника, який показав нам, що насправді являє собою журналістика, майстерно ділився власним досвідом.



Школа універсального журналіста подарувала мені нових друзів. Завдяки курсам я зрозуміла, що на світі є люди, які близькі до тебе духовно, які мають з тобою однакові інтереси і захоплення.

Під час занять Софія працює у парі з Анастасією, яка приїхала на Школу універсального журналіста з міста Краматорськ Донецької області
Під час занять Софія працює у парі з Анастасією, яка приїхала на Школу універсального журналіста з міста Краматорськ Донецької області


Після занять одна дівчинка сказала, що б хотіла залишитися в ШУЖ на цілий місяць. У цьому я її підтримую. Адже всього за два дні ми отримали просто шалену кількість інформації. Це і специфіка інтерв’ю, особливості новин, методи збору інформації і навіть певні психологічні прийоми.

Звісно, не всі з нас пов’яжуть своє життя з журналістикою. Але цей неоціненний досвід, отриманий у ШУЖ, на мою думку, кожному стане в пригоді у майбутньому.

Бути журналістом – нелегко. Стати ним – іще важче. Адже працювати над собою доведеться щодня. Проте чого не зробиш заради мрії?

Я знаю, скільки дітей «марять» журналістикою. В багатьох випадках вони залишаються наодинці зі своїм бажанням. Вони не знають, наприклад, як почати підготовку до вступу в університет, як розвинути свої творчі здібності. Такі курси, як Школа універсального журналіста, для них просто життєво необхідні!

Тому не сиди склавши руки. Якщо у тебе є можливість стати учнем ШУЖ, то використовуй її. Адже Школа універсального журналіста – це вагомий крок до здійснення твоєї журналістської мрії.

Подати заявку на участь у Школі універсального журналіста
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Клініка Хміля

Янчук




Новини партнерів