Рівненські школярі поділилися новорічними казками своїх родин

Магола Олександра, 2 В клас НВК №2 Школа-Ліцей

Новий рік – це наче казка. Мене завжди охоплює дивне відчуття, передчуття світлого, чарівного. Всі готуються до свята, готують подарунки, купують і прикрашають ялинку. В нашій сім’ї, ще задовго до свята, я разом з мамою, татом і маленькою сестричкою Дашою, збираємось ввечері за столом, де майструємо ялинкові іграшки. А напередодні новорічної ночі на столі, окрім страв, з’являється багато цукерок, мерехтять вогники, пахне мандаринами. Посередині кімнати виблискує ялинка, яку всі разом прикрашали. А на кожному «Кіндері», що висить на ялинці, прикріплені побажання, які кожний повинен обрати.

Ми з сестричкою чекаємо на Діда Мороза, який повинен принести нам подарунки. Відкрию вам свій секрет, що Дід Мороз – мій тато. Проте моя сестричка вірить в нього, як і я колись вірила, а ще – в Зубну Фею. Та я продовжую писати листи і віддаю татові, щоб він надіслав їх Діду Морозу.
Але найбільше я люблю це свято за його святкову тиху ніч. Веселий настрій і хмаринки любові, що літають в нашій сім’ї! Бажаю всім добра і щастя, миру і здоров’я в Новому році!



Андрій Парфенюк

До нас завітала зима, а з нею у будь-який дім прийдуть такі свята, як Андрія (з варениками), Наума (з книгою), Миколая (із солодощами та ялинкою) і, звичайно, Новий рік. Мабуть, кожній дитині вони подобаються, і я не виняток!

Проте не в усіх домівках у ці дні лунають сміх і жарти, тому хочу побажати дітям та дорослим у новому році бути здоровими, щасливими, нехай із новорічною заметіллю в кожний дім прийдуть радість і добробут, а над будь-якою хатинкою в Україні розпросториться мирне УКРАЇНСЬКЕ небо.

Я дуже полюбляю на снігу робити ангелів. Обіцяю, якщо снігу цьогоріч буде вдосталь, то зроблю їх стільки, щоб вистачило кожній родині. Нехай оберігають усіх нас!



Анастасія Власюк

Наближаються новорічні та різдвяні свята, і я хочу побажати усім добра та миру, здійснення усіх мрій та побажань!
Щороку я надсилаю листа Святому Миколаю, де розповідаю про своє життя протягом року, про свої досягнення.

Я дуже активна дівчинка: займаюся спортивно-бальними танцями, тенісом, відвідую Школу моделей «ART Models», взимку катаюсь на лижах, влітку подорожую зі своїми батьками чудовими містами Європи та України.
Але головна подія цього року – я стала ученицею НВК №2 “Школа-Ліцей”. Це стало новим етапом у моєму житті, і я дуже цьому рада. Мені дуже подобається школа, вчителі, з'явилось багато нових друзів. А ще мені дуже подобається здобувати нові знання, адже в майбутньому – це мої нові досягнення.

І кожного разу на свої листи я отримую від Святого Миколая відповідь та подарунки. Але, на жаль, самого заповітного подарунку я поки що не отримала. Знаєте, не дуже легко бути ідеальною в усьому дівчинкою протягом цілого року. Але я сподіваюсь, мрію про свою Чарівну паличку. Якщо життя може бути Казкою, то мрія обов'язково може стати реальністю!



Вєста Шабаліна

Новорічні історії, свята та все, пов'язане з Новим роком, мені дуже близьке – я дуже «новорічна дитина», бо народилася ввечері 31 грудня.
І щороку саме новорічні свята справляють на мене та мій внутрішній світ свої найбільші враження.
Коли я була зовсім маленькою, то щиро вірила, що саме мій День народження відзначає увесь світ, прикрашаючи все довкола.
Я вірила, що Дідусь Мороз вночі прилітає до мене найпершої. І саме моє печиво, яке я старанно розмальовувала цукровими візерунками, йому смакує найбільше.

Я завжди залишала на балконі соковиті морквини для коней чи оленів, які мчать по небу, несучи важкі подарунки.
Я ніколи не розуміла, чому інші діти так лякаються, боячись гуркоту й вогнів новорічних салютів. Бо сама в несамовитому захваті щороку розглядала ці яскраві «фонтани» і «хризантеми» вгорі, що запалюють неймовірною красою все небо.

Пам'ятаю, як колись на Різдво я разом з батьками поїхала у справжнісінький казковий ліс! Напередодні свята випав м'який, лапатий, пухкий сніг. А вночі іній прикрасив дивовижними кристалами всі стовбури й гілки дерев, кущі. Навіть сухі, пониклі рослини стали ошатними і святково вбраними. Я роздивлялася усю цю чаруючу красу і вірила, що неподалік заснула сама королева Зима. Тому роздивлялася все тихенько, з усіх сил стримуючи той неймовірний шквал захвату, який так хотів вирватися назовні, проголошуючи вереском про всі емоції, що вирують усередині.

Одного року під ялинкою я знайшла неймовірний червоний бархатний мішечок, який затягувався шнурівкою зверху. А поряд – 100 золотавих монеток, невеличкий гарний блокнот і лист від самого Діда Мороза!
Він писав, що це – справжній чарівний мішечок. І з завтрашнього дня, щоразу, коли в моєму житті буде ставатися щось дійсно надзвичайне, радісне, веселе, таке, що сповнює мене до країв щастям, – я повинна класти в нього одну золотаву монетку. А в останні години року рахувати їх і неодмінно записувати у блокнот, скільки чудових моментів щастя було у тому році.

І якщо я буду старанно дотримуватись цих умов, неймовірних моментів у моєму житті, буде щороку ставати дедалі більше.
Я старанно перевірила, – і це дійсно так!!!
У нашій сім'ї є безліч новорічних традицій. Але три з них – обов’язкові і не змінюються.

Щороку ми разом із мамою придумуємо і робимо своїми руками нову ялинкову новорічну прикрасу. У тому році це був «мішечок Любові», виготовлений із рожевого шовку і сердечок із тоненького дроту.
Друга обов’язкова традиція – усім своїм рідним та близьким ми власноруч виготовляємо новорічні листівки, в які вкладаємо усі свої найщиріші почуття і вітання.

А третя традиція йде від душі, бо пов'язана з добрими справами.
Своїми щирими подарунками ми допомагаємо нужденним дітям відчувати радість новорічних свят.
І навіть безхатченки відчувають щедрість Нового року. Бо на гачку сміттєвого бака у новорічну ніч на них завжди чекає яскравий пакет з усілякою їжею і смаколиками.
Як виросту, я мрію стати художником. Зараз навчаюся у художній школі. Моїм авторитетом у світі цього мистецтва є Жозефіна Уолл. Захоплююся її картинами, особливо на зимову тематику.

Три роки тому я написала свою першу казку «Як Сніговинка повернула зиму». Сподіваюсь, будуть ще. Бо у майбутньому я хочу дізнатися більше про дитячі страхи. І до кожної фобії написати добру казку, намалювавши власноруч ілюстрації. Щоб дітям у дитинстві було не так лячно.
Я обожнюю мандрувати. Мрію об’їхати щонайменше 33 країни світу. Незабутні зимові враження у моєму серці, залишили католицьке Різдво у Кракові, Різдво у Львові та канікули у засніжених Карпатах.
Напередодні зимових свят я бажаю всім людям чудового настрою і віри у дива! Бо вони трапляються лише з тими, хто на них щиро чекає.