подати
оголошення

26.02.2017, 12:31

Бюрократичне пекло, або Як відновити втрачений паспорт на Рівненщині

Нещодавно так трапилося, що у мене прямо в під'їзді вирвали сумочку. На щастя, лишилась ціла, однак трохи перелякалась, а з цінних речей втратила паспорт...
Коли втрачаєш документи, то розумієш, що по суті відновити документи можна, звісно, доведеться трохи походити по кабінетах, щоб довести всім державним структурам, що ти - це ти. Проте після того, як перша спроба відновити документ була провалена, розумієш, що наша ненька ой як далеко від прогресивного електронного документообігу, а ви, навіть якщо і жертва пограбування, нікому зі своїми документами не потрібні...

Пекло перше - збір довідок

Почалося все з того, що потрібно було знайти перелік документів, які власне потрібні, щоб довести в паспортному столі, що ти - це ти й отримати свій документ.

Так, на сайті Державної міграційної служби України зазначено, що для видачі паспорта громадянина України замість втраченого потрібно мати такі документи:

- заява про видачу паспорта;
- дві (або три – у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі) фотокартки;
- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита;
- бездомні громадяни оформлюють паспорти замість втрачених за місцем майбутньої реєстрації місця їх проживання або перебування. При цьому до заяви про втрату паспорта долучається копія заяви про реєстрацію майбутнього місця проживання або перебування та копія виданого відповідним центром обліку бездомних осіб посвідчення про взяття на облік бездомної особи.

Так як я фактично проживаю у Рівному, а прописана (тобто зареєстрована) вдома в районі, то вирішала впевнитися, щоб їхати за 1,5 години додому даремно. Телефоную в районний паспортний стіл. Там же мені називають інший перелік документів, а саме:

- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про шлюб (для одружених);
- довідка про прописку;
- довідка з поліції про крадіжку.

Якщо з першими двома пунктами зрозуміло, то далі - важче.

Довідка про прописку. Так як я прописана я в селі, то звертатися за довідкою потрібно в сільську раду, що я і зробила. Там наші держслужбовці мене дуже неприємно здивували. Спочатку говорять, що потрібно знати дату останнього взяття на місце проживання. Якщо десь залишилася ксерокопія втраченого паспорта, то це зробити неважко, проте в мене, на жаль, такої не знайшлося. Потім співробітниця мені каже (в телефонному режимі), ну для такої інформації з'їздь в паспортний стіл в районному центрі (там, де, власне, і подають документи на паспорт) і дізнайся про дату останньої реєстрації, а потім приїдеш до нас і візьмеш цю довідку. Тобто логіка така: візьміть в нас інформацію, щоб виписати довідку, яку ви ж принесете знову до нас. Якось трохи дивно, але ж розумію - такі вимоги. Вирішила з'ясувати все знову ж таки по телефону. Телефоную в паспортний і отримую приблизно таку відповідь: "Інформація про прописку повинна бути у вашій сільській раді, якщо її там немає, значить вони погано працюють і не приїжджали до нас на звірку. Нехай зателефонують і ми надамо їм інформацію". Знову перетелефоновую в сільську раду і пояснюю ситуацію. Те, що я почула у відповідь, просто не влізає в жодні рамки: "У нас нема їх номера. А той, що є - не відповідає"! Диктую їм номер, за яким сама ж двічі телефонувала і який знайшла за першим посиланням в інтернеті. Нарешті. Довідка № 1 є.

За довідкою про крадіжку потрібно звернутися в поліцію, ну в тому разі, якщо ви писали відповідну заяву про крадіжку. За нею теж довелося ходити три рази.

Пекло друге - паспортний стіл

Документи зібрані, і я, щаслива, з впевненістю, що нарешті зможу отримати невдовзі паспорт, відпрошуюсь на півдня з роботи і їду в районний відділ ДМС за місцем проживання.

Приїжджаю в середу (за графіком, вказаним на сайті, повинна в цей день успішно здати документи, так як він прийомний) о 8.30 (роботу служба починає в цей день з 9.00). Під дверима вже стоїть людей 20 і пишуться на списочок - займають чергу. Виявляється, що всі в черзі на подачу документів на закордонний паспорт. На паспорт громадянина України я лише третя в черзі. Доки чекаю під дверима, слухаю розмови про те, як люди стоять тут з 6-ї ранку, а дехто приїжджав навіть опівночі, щоб записатися на список.

Починається робота. Люди, які в черзі чекають вже не перший день, пояснюють, що зараз в кабінет по списку заходять всі, хто на закордонний, там їх ставлять на "офіційний список", перевіряють документи, видають талончики на оплату. А далі за тією ж схемою заходять ті, хто має на меті отримати паспорт громадянина України. Чекаю півтори години. У результаті, після того, як пройшли 22 людини на закордонний, виходить працівниця і каже, що ті, хто хоче український паспорт, приїжджайте завтра, бо ж сьогодні документи лише на закордонний. Чергове потрясіння...

Прошусь на консультацію. Вона - приїжджайте завтра, сьогодні ми не приймаємо на український. На моє питання, де це вказано і чи це законно, відповідає приблизно таке: "Що ви з мене хочете? В нас великий район і ми не можемо прийняти таку велику кількість людей. Ми вивчали ситуацію і побачили, що найбільший наплив бажаючих подати документи на закордонні паспорти в середу та п'ятницю. Тому в ці дні ми приймаємо заявки тільки на цей вид документа. В інші дні - на український". Оголошення ніде й немає, бо і поділ такий по суті незаконний. Продовжує: "Ну я вам не забороняю чекати. Можете сидіти в коридорі, якщо раніше встигнуть прийняти документи в тих, що в списку (22 людей), то може, і у вас приймуть. Але це навряд"...

На тому ж сайті Державної міграційної служби України вказано, що при втраті документа, що посвідчує особу (паспорта), потрібно "Терміново повідомити територіальний підрозділ Державної міграційної служби України за місцем проживання". Кажу це працівниці. Вона відповідає, що нічого страшного, приїжджайте завтра, а ще додає: "за 20 років моєї роботи не було, щоб на втрачений паспорт хтось брав кредити чи ще щось. Не переживайте". Тоді питання: або законодавство в нас якесь неправильне, або це халатність держпрацівників, які навіть не взяли моїх даних, щоб принаймні анулювати втрачений документ.

Про документи. Довідка про крадіжку з поліції (за якою я ходила тричі), їм не потрібна (!!!), хоча по телефону мені говорили інше. Фотокартки зараз теж не треба, адже сьогодні виготовляють лише ID картки, на які фотографують на місці. Зі свідоцтва одразу про народження одразу ж самостійно зніміть копію.

Наостанок: про ціну

"Оформлення першого паспорта громадянина України (для осіб 14-16 років), як і раніше, буде безкоштовним. При заміні чи виготовленні нової ID картки потрібно заплатити адміністративний збір. Порядок обчислення адміністративного збору визначено законом, як сума вартості бланка, вартості персоналізації та вартості адміністративної послуги. У новому законі прописано, що платіж не може бути більше 10% мінзарплати (тобто 320 грн)."
Тобто, з урахуванням всіх зборів виходить майже 400 грн. Це за умови не термінового виготовлення (1 місяць), якщо документ ви хочете отримати за 2 тижні, то заплатити доведеться ще більше.

Я все розумію про те, що потрібно заплатити за матеріали на картку, але, як на мене, то 15% від реальної мінімальної заробітної плати віддати за паспорт - це здирництво з боку держави, яка повинна була б сприяти переходу громадян на ID картки, а не навпаки.

У результаті документів я так і не подала. Відпросилася з роботи, потратила 100 гривень на дорогу і півдня свого життя - даремно. Тепер розумію, що для того, щоб відновити елементарний і необхідний документ, потрібно брати тиждень відпустки і їхати чекати під дверима своєї черги, бо ж до інтернет-черг наші державні структури ще ой як не готові. Як і не готові до того, щоб іти назустріч своїм громадянам, а не посилати їх подалі - за довідками...

Читати також:

ID-картки замість паперових паспортів: що потрібно знати (+ВІДЕО)

Скільки коштує виготовлення паспорта у вигляді ID-картки для рівнян
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Новини партнерів

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук