подати
оголошення

29.03.2017, 10:42

Школа універсального журналіста: руйнування стереотипів та визначеність з майбутньою професією

Як часто дорослі недооцінюють усієї складності підліткового життя. Мовляв, ти на батьківському забезпеченні, гроші заробляти не мусиш, відповідальності на твоїх плечах порівняно небагато. От тільки перехідний вік негативно дається взнаки, любий сину, чи ж дорога дочко...
Поводиш часом себе нерозумно, характер в тебе кепський, з навчанням бозна що і взагалі ти від рук, дитино, відбилася. Такі обвинувачення та незадоволення часто старші недалекоглядно закидають молодим людям, які лише несміливо крок за кроком ступають у бурну ріку життя. Навколо такий незрозумілий непізнаний світ, що вирує можливостями, цікавими подіями, корисними знайомствами. Нарівні з усім цим так багато різних небезпек, загроз, такого, що з легкістю може збити з пантелику, завести не туди. Неабияк лякає підлітків ймовірність помилитися із вибором професії, справи, від якої залежить майбутнє.

Мені, п’ятнадцятирічній дівчині, всі ці хвилювання знайомі, тому останнім часом я докладала неабияких зусиль, щоб спробувати себе у різних галузях діяльностей, збагнувши, чого хочу від життя. Хоча ще приблизно у шостому класі я зрозуміла, що бажаю бути журналістом, адже ця професія вимагає від людини постійного самовдосконалення, а це те, що для мене завжди було пріоритетним. Я від природи не наділена особливою комунікабельністю, цілеспрямованістю, наполегливістю, в дитинстві була досить тихою та скромною дитиною. Але все докорінно змінила журналістика. Твердо визначившись з професією, я усвідомила, що повинна працювати над собою, вчитися, виправляти власні парадигми стосовно самої себе, виходити із зони комфорту, адже лише так досягнеш успіху. Сталося диво - я змінилася. Немов за велінням чарівної палички з’явилися і впевненість у собі, і лідерські якості, і стійкість характеру. Зараз понад усе я люблю спілкуватися з новими людьми й писати. Писати будь-що на різні теми. Зрозумівши, що знайшла свій шлях, я заспокоїлася, але з часом страх помилитися з вибором справи життя таки з'явився знов, і я почала вагатися.

Дізнавшись про дводенну Школу універсального журналіста, що мала проводитися на базі Острозької академії, я зрозуміла – це доля посилає мені можливість перевірити, чи над здобуттям навичок своєї професії я працюю. Хоча зізнаюся чесно, до цієї освітньої ініціативи я спочатку поставилася надто скептично, розмірковувала: чи ж можна оволодіти кваліфікацією за два дні? Звісно ж, ні! І приїхавши на курси, я в цьому чудово переконалася, адже там змогла усвідомити: професіоналом можна стати лише внаслідок тривалої самокритичної праці. За один вікенд я не стала спеціалістом, однак здобула той безцінний інструментарій знань та досвіду, який, безсумнівно, послужив для мене поштовхом до подальшого професійного розвитку.

Упродовж двох днів нашим наставником був Віталій Голубєв – головний редактор Видавничого дому «Ого» та викладач кафедри журналістики Острозької академії. Я була вражена тим, наскільки сильно пан Віталій захоплений своєю справою. Слухаючи, з якою щирою, непідробною любов’ю наш куратор розповідав про ремесло медійника, важко було лишитися байдужим. І хоч журналіст має бути красномовним, мені все ж бракує слів, аби описати те мотиваційне підвищення, та ентузіазм, які я отримала від перебування на наших навчальних лекціях. Під час пар учасники, а це 40 дітей із 15 областей України, відкривали для себе важливі основи журналістики. Говорили про методи збору інформації, способи зацікавлення читачів до публіцистичного матеріалу, специфіку інтерв’ю і ще багато чого цікавого. Найбільш корисними для мене стали розповіді Віталія Юрійовича стосовно професійних якостей та особистісних рис, якими має володіти справжній журналіст.



Безперечно, я завжди на підсвідомому рівні розуміла, що для «акули пера» неабияке значення мають володіння словом та активна громадська позиція, однак завдяки ШУЖ я змогла об’єктивно визначити, чи справді журналістика - моя справа. В результаті, усі мої хвилювання й побоювання піти неправильним шляхом розсіялися, як ранковий туман. Я обираю творчу професію того, хто несе в світ правдиву інформацію, хоч звісно, знаю, що мені ще потрібно багато практикуватися, аби стати по-справжньому гідним журналістом.

Зазначу також, що подолання сотень кілометрів з рідної Полтави на Рівненщину, виправдалися ще й тим, що я змогла відкрити для себе Острозьку академію як престижний навчальний заклад, де в кожному студентові бачать особистість, яку допомагають всебічно розвинути. Першого дня проведення ШУЖ, учасники мали змогу дізнатися усі нюанси вступу до Академії, поспілкувавшись із деканом гуманітарного факультету Дмитром Шевчуком та Романом Шуликом викладачем кафедри журналістики. Зустріч відбулася у студентській лабораторії журналістської майстерності в досить неформальній атмосфері. Невимушеність допомогла учасникам та їхнім супроводжуючим швидко відчути себе бажаними гостями в навчальному закладі, тому усі охочі сміливо ставили багато запитань досвідченим фахівцям.

З викладачем кафедри журналістики Романом Шуликом
З викладачем кафедри журналістики Романом Шуликом


Я часто упереджено ставилася до українських вишів, адже так багато говорять про невисоку якість освіти, корумпованість системи, неналежний професіоналізм викладачів, однак Острозька академія зруйнувала цей стереотип. Це той навчальний заклад, яким Україна воістину повинна пишатися. Дана інституція цікава не лише своїм європейським підходом до навчання, а й старовинною історією, яку учасники ШУЖ мали змогу дізнатися під час захопливої та інформативної екскурсії, важливої складової програми журналістських курсів.



На останок хочу додати, що не лише майбутні абітурієнти отримали багато позитивних вражень від дводенної школи, задоволеним своєю роботою лишився і сам Віталій Голубєв, її організатор.

- Мої очікування від ШУЖ справдилися повною мірою. Нам вдалося здійснити усе, що було заплановане на ці два дні! Аудиторія була активною, ставила багато запитань. Мені було надзвичайно до вподоби бачити зацікавлені обличчя учасників. Були певні хвилювання щодо організації школи, адже 40 чоловік – це немало. Нам було важливо, щоб усі були нагодовані, мали комфортні умови проживання і, звісно ж, отримали лише позитивні емоції за час перебування в Острозі. Сподіваюся, усе вдалося!

Школа універсального журналіста дійшла до завершення, учасники отримали свої сертифікати, і повні вражень повернулися до своїх регіонів. Однак попри це, усі ми маємо змогу підтримувати зв’язки з Академією. Заочно кожен може співпрацювати з організаторами, готуючи та публікуючи в ЗМІ власні творчі доробки.

Корисна інформація для всіх, кого цікавить журналістика
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Новини партнерів

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук