Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення


13.04.2017, 16:00

До уваги рівнян: все, що треба знати про декларування доходів громадян

Рівненська податкова дає відповіді на найпоширеніші запитання про декларування доходів громадян.
Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи громадянину, який отримав доходи від операції продажу майна при умові, що нотаріально договір було посвідчено та сплачено податок на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Рівненська податкова відповідає: чи оподатковується пробачений борг?

Власний легковий автомобіль надається в оренду. Чи підлягає отриманий дохід декларуванню?

У разі надання громадянами у 2016 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем свого проживання та задекларувати отримані доходи.

Отриманий дохід від надання рухомого майна в оренду (суборенду) зазначається фізичною особою – платником податків у рядку 10.3 «Дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» розділу II декларації. Також у цьому рядку – графах 6 і 7 відображаються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Крім цього, у разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 Розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації. У зазначеному розділі декларації громадянин повинен відобразити відомості про все рухоме майно, що перебуває у його власності станом на кінець звітного 2016 року відповідно до категорії об’єкта рухомого майна.

Кожний об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).

Я отримую аліменти на дочку від батька, який мешкає за кордоном. Чи потрібно мені задекларувати ці доходи?


Оподаткування аліментів регламентовано статтею 165 ПКУ. Аліменти, отримані за рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не оподатковуються.

Однак, якщо у 2016 році ви отримували аліменти від нерезидентів (тобто іноземних громадян), то повинні сплатити податок з доходів фізичних осіб. Цей дохід оподатковується як іноземний, з джерел за межами України.
У такому випадку необхідно до 3 травня 2017 року подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та сплатити податок до бюджету за ставкою 18% та 1,5 % військового збору від суми отриманого доходу.

Чи можливо подати податкову декларацію про майновий стан і доходи поштовим зв’язком ?


Так, можна. У разі, якщо платник податків вирішив подати декларацію про майновий стан і доходи поштою, то здійснити це він повинен не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного терміну подання декларації. У цьому році податкова декларація подається до контролюючого органу до 3 травня.
Бланк податкової декларації та порядок її заповнення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України.

Як оподатковується спадщина, отримана громадянином іноземної держави?
При отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, незалежно від їх ступеня споріднення зі спадкодавцем, такий дохід оподатковується за ставкою 18% .

Оскільки згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину, то нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Оренда квартири, податкова знижка та благодійна допомога - рівненська податкова відповідає на питання

Чи має право ФОП на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?


Згідно з п. 166.3 ст. 166 розділу ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Чи обов’язково мати підтверджуючі документи про понесені витрати для отримання податкової знижки?

Фізична особа, яка зобов'язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи, застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку та документи, які підтверджують понесені витрати.

За якою податковою адресою потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податки, якщо зареєстрована фізична особа в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату податку за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Коментарі:

Останні новини
Новини партнерів