подати
оголошення

04.05.2017, 20:36

Як старшокласників з усієї України вчили думати і аналізувати

На жаль, у сучасних українських школах дітей рідко вчать мислити, формувати свої судження і їх відстоювати. Та попри це нинішня молодь значно відрізняється від минулих поколінь своїми нестандартними баченнями, цілеспрямованими прагненнями і ставлення до світу в цілому.
Простір для самореалізації проактивним юним особистостям забезпечує Мала академія наук України. Минулого року вона організовувала унікальну школу «Європейська культура філософського діалогу». Тоді двадцять шість підлітків з усієї України навчалися мислити, формулювати думки, ставити запитання, аргументувати, шукати гіпотези, перевіряти і переглядати їх. Все це вони робили під професійним керівництвом гостя із Південної Кореї, доктора філософії Джінвана Парка.

По закінченні цього проекту в житті дітей сталися якісні зміни. У багатьох змінилося коло друзів, з’явилася мотивація до самопізнання, покращилися стосунки з близькими людьми. Дехто з учасників почав реалізовувати у своїх населених пунктах культурні та соціальні проекти.

Такі позитивні результати, показані підлітками, надихнули організатора філософської школи, методиста МАН Юлію Кравченко на створення повторного проекту Школа з філософії «Європейська культура філософського діалогу».

Другий етап освітньої ініціативи проходив упродовж тижня у Міжнародному центрі дитячої наукової творчості MANLAB.CAMP, що в Пущі-Водиці.

Самі учасники зізнавалися, що повторення проекту вони не сподівалися, вважаючи школу одноразовим подарунком долі. «Тут зовсім інший підхід до викладання, тут інше ставлення до дітей, тут немає шкільної монархії…» - саме ця фраза, висловлена Михайлом Громовим, учасником з Кіровоградщини, дає якнайкраще уявлення про діяльність шкіл неформальної освіти МАН.

Так само, як і попереднього разу заняття в школі відбувалися за методикою рефлексивного навчання «Філософія для дітей» (P4c). Діти читали новелу «Гаррі Стотлмайєр» і висловлюючи запитання, що виникають в них до кожного окремого розділу, дискутували на цікаві та актуальні для них теми.

Варто зазначити, що участь у роботі школи взяв представник Африканської ради в Україні Мохамед Аббашер. У рамках співпраці НЦ «МАНУ» з цією організацією пан Мохамед ознайомлювався з методикою P4c і її реалізацією у процесі навчання.

Оскільки на період проведення школи припадали Шевченківські дні, куратор проекту Юлія Кравченко не могла не включити до програми школи заходи й заняття, пов’язані з особистістю Великого Кобзаря. Приміром на одній із сесій діти розмірковували над запитанням «Ким є для мене Шевченко» та аналізували чи є якісь духовно спільні ниті між ними та українським «апостолом». Одна з творчих сесій проходила у національному музеї ім. Т.Г. Шевченка, там учасники власноруч виготовляли портрет-аплікацію поета. Також діти мали змогу вшанувати пам'ять Тараса Григоровича, поклавши квіти до пам’ятника митцю та продекламувавши деякі з його поезій.



Важливою особливістю школи стала зустріч юних філософів із представником ЮНЕСКО Жан-Полем Жустом Нґоме Абьяґою, який приїздив в Україну задля вивчення інституційної спроможності НЦ «МАНУ» щодо набуття статусу Центру ЮНЕСКО 2-ї категорії. У якості подарунка підлітки презентували гостю імпровізований англомовний перформанс про Тараса Шевченка. Великою приємністю для учасників школи стала охоча участь пана Жан-Поля у їхньому занятті за методикою філософія для дітей, де розмірковували над сутністю миру. Пізніше усі школярі разом з почесним гостем намалювали вагончики миру, які разом утворили барвистий потяг.



Пам'ятною для дітей стала зустріч із заслуженим артистом України Тарасом Компаніченкомі його гуртом «Хорея Козацька». Музиканти виконували українські старовинні пісні та навчали учасників школи нескладним таночкам різних народів та історичних періодів.



Надзвичайно учням школи пощастило в тім, що Тарас Компаніченко разом зі своїм другом паном Миколою, куратором пластунських таборів, погодилися залишитися з дітьми довше, взявши участь в обговоренні подій прожитого дня. «Це надзвичайно велике щастя спілкуватися з вами, людьми у яких в очах горить вогник і які так радо сприймають усе нове. Завдяки вам я навчаюся по-юначому дивитися на світ», - із таким захопленням звернувся пан Тарас до підлітків.



За період проведення школи юні філософи два рази відвідали Київ. Декілька занять та воркшопів відбулися в Університеті Шевченка. Зокрема підлітки побували в музеї навчального закладу, де виконували нестандартне завдання спрямоване на самостійне пізнання інформації. Також збагатили знання на лекції завідувача кафедри історії філософії філософського факультету КНУ Шевченка, професором Тарасом Кононенком, тама якої була «Григорій Сковорода і пошук “Золотого правила взаємин”».



Крім цього, учасники школи відвідали презентацію книги кримськотатарських казок, що відбувалася в Інституті філології. На заході філософи мали змогу розширити свої знання про культуру близького нам народу, насолодившись декламаторськими, вокальними та танцювальними виступами кримськотатарських виконавців.



У президії МАН для учасників школи було організовано навчальний воркшоп з написання філософського есе. На одній з подальших сесій філософам вдалося використати набуті знання, письмово висловлюючи свої думки на тему «Моє золоте правило взаємин».

В завершення школи підлітки, об’єднавшись у міжрегіональні групи створили плани власних проектів, спрямованих на поширення знань та досвіду, набутих за шість продуктивних і насичених днів у школі філософії. Враховуючи те, наскільки сильним виявляється зворотній зв'язок вихованців МАН після участі в навчальних проектах, немає сумніву, що ідеям юних новаторів суджено здійснитися, принісши чималу суспільну користь.
Система Orphus
Коментарі:

Останні новини

Сучасна урологічна допомога

Новини партнерів

Клініка професора Стефана Хміля

Янчук