подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
25.06.2018, 13:03

25 червня – день преподобного Онуфрія Великого

Сьогодні, 25 червня Свята Церква (східного обряду) віддає честь пам’яті преподобного Онуфрія Великого та преподобного Петра Атонського.
Преподобний Онуфрій жив у повній самоті в дикій пустелі 60 років. В молодості він виховувався в Фиваїдському монастирі Ериті. Дізнавшись від старців про складність і високе життя пустельників, яким Господь посилає через Ангелів Свою допомогу, преподобний Онуфрій загорівся духом, щоб наслідувати їхні подвиги. Вночі він таємно вийшов з обителі і побачив перед собою світлий промінь. Святий Онуфрій злякався і вирішив повернутися, але голос Ангела-хранителя подвиг його на подальший шлях. У глибині пустелі преподобний Онуфрій знайшов пустельника і залишився навчатися у нього пустельному життю та боротьбі з диявольськими спокусами. Коли старець переконався, що святий Онуфрій зміцнився в цій страшній боротьбі, він довів його до призначеного для подвигів місця і залишив одного. Щорічно старець приходив до нього і через кілька років, прийшовши до преподобного Онуфрія, помер.

25 червня у Рівному: календар подій, дні народження, ювілейні дати

На прохання преподобного Пафнутія преподобний Онуфрій розповів про свої подвиги і труди та про те, як Господь утішив його: біля печери, де він жив, виросла фінікова пальма і стало бити джерело чистої води. Дванадцять гілок пальми по черзі приносили плоди, і преподобний не знав голоду і спраги. Тінь пальми вкривала його від полуденної спеки. Ангел приносив святому хліб і кожні суботу та неділю причащав його, як і інших пустельників, Святих Тайн.

Церковний календар на 2018 рік: православні свята і пости

Преподобні розмовляли до вечора. Увечері між старцями з’явився білий хліб, і вони скуштували його з водою. Ніч старці провели в молитві. Після ранкових молитов преподобний Пафнутій побачив, що обличчя преподобного Онуфрія змінилося, і злякався за нього. Святий Онуфрій сказав: «Бог, Милосердний до всіх, послав тебе до мене, щоб ти поховав моє тіло. Сьогодні я закінчу моє тимчасове життя і відійду до життя нескінченного, в спокої вічному до Христа мого». Преподобний Онуфрій заповідав святому Пафнутію, щоб він розповів про нього всім братам-подвижникам і всім християнам заради їхнього порятунку.

Церковний календар на червень 2018

Преподобний Пафнутій просив благословення залишитися в пустелі, але святий Онуфрій сказав, що на це немає волі Божої, і звелів повернутися в обитель і розповісти всім про життя Фиваїдських пустельників. Благословивши преподобного Пафнутія та попрощавшись із ним, святий Онуфрій довго зі сльозами молився, потім ліг на землю, виголосив свої останні слова: «В руки Твої, Боже мій, віддаю дух мій», – і помер.

Преподобний Пафнутій із плачем відірвав від свого одягу підкладку і загорнув у неї тіло великого пустельника, яке поклав у заглиблення великого каменю, на зразок труни, і засипав безліччю дрібних каменів. Потім він став молитися, щоб Господь дозволив йому до кінця життя залишитися на місці подвигів преподобного Онуфрія. Раптово печера обвалилася, пальма засохла, а джерело вичерпалося.

Зрозумівши, що йому немає благословення залишитися, преподобний Пафнутій вирушив у зворотний шлях. Через 4 дні преподобний дійшов до печери, де його зустрів пустельник, що перебував тут більше 60 років. Крім двох інших старців, із якими він подвизався разом, цей пустельник нікого не бачив. Весь тиждень подвижники проводили на самоті в пустелі, а в суботу та неділю сходилися разом для псалмоспівів. Харчувалися вони хлібом, який приносив Ангел. Була субота, пустельники зібралися разом. Скуштувавши отриманий від Ангела хліб, вони всю ніч провели в молитві. Йдучи, преподобний Пафнутій запитав імена старців, але вони сказали: «Бог, Який знає все, знає і імена наші. Поминай нас, щоб сподобилися ми бачити один одного в Горніх селищах Божих».

Продовжуючи шлях, преподобний Пафнутій зустрів оазис, який уразив його красою і великою кількістю плодових дерев. Із пустелі до нього вийшли четверо юнаків, які мешкали тут. Вони розповіли преподобному Пафнутію, що в дитинстві вони жили в місті Оксирінхе (Верхня Фиваїда) і разом навчалися грамоті. Вони горіли бажанням присвятити своє життя Богові. Змовившись піти в пустелю, юнаки вийшли з міста і після декількох днів шляху досягли місця призначення. Їх зустрів сяючий світлом чоловік і привів до старця-пустельника. «Ось уже шість років, – сказали хлопці, – ми живемо на цьому місці. Старець наш прожив тут один рік і помер. Ми живемо зараз одні, харчуємося плодами дерев, а вода у нас з джерела». Юнаки назвали свої імена. Це були святі Іоанн, Андрій, Іракламвон (Іраклемон) і Феофіл. Увесь тиждень юні пустельники подвизалися окремо один від одного, а в суботу та неділю сходилися в оазис і підносили загальну молитву. У ці дні являвся Ангел і причащав їх Святих Тайн. Заради преподобного Пафнутія, вони не пішли в пустелю, а весь тиждень молилися всі разом. У наступну суботу та неділю святий Пафнутій разом із юнаками сподобився причаститися з рук Ангела Святих Тайн і почути сказані ним слова: «Хай буде вам їжею нетлінною, радістю нескінченним і вічним життям Тіло і Кров Господа Ісуса Христа, Бога нашого».

Преподобний Пафнутій осмілився випросити у Ангела дозволу до кінця днів залишитися в пустелі. Ангел відповів, що Бог вказав йому інший шлях – повернутися в Єгипет і розповісти всім християнам про життя пустельників.

Попрощавшись із юнаками, преподобний Пафнутій через три дні шляху вийшов до краю пустелі. Тут знаходився невеликий скит. Браття зустріли його з любов’ю. Преподобний Пафнутій розповів усе, що дізнався про святих отців, котрих зустрів у пустелі. Братія детально записали розповідь преподобного Пафнутія і розповсюдили його по інших скитах і монастирях. Преподобний Пафнутій дякував Богові, Який сподобив його побачити високе життя відлюдників Фиваїдської пустелі, і повернувся в свою обитель.

Тропар, глас 1: Бажанням духовним дістався ти на пустиню, богомудрий Онуфріє і якби без тіла на ній через многі літа боровся невсипущо, наслідував пророків Ілію і Хрестителя та з руки ангельської споживав Божі тайни, тепер ураз із ними веселишся в світлі святої Тройці. Моли, щоби спаслися ми, які твою память почитають.

Кондак, глас 3: Блеском пресвятого Духа просвітився ти, богомудрий, лишив марноти життя і дістався на пустиню, праведний отче, і врадував того, що над усіми Бога і Сотворителя. Задля того тебе прославляє, Блаженний, Христос, великий давець дарів.

За матеріалами порталу «Азбука віри», переклад – ігумен Герман (Кулакевич)
Коментарі:
Бесплатка


Останні новини