подати
оголошення


18.08.2019, 17:20

Хто має платити за повірку лічильника

Що довів Касаційний цивільний суд Верховного Суду.
Ілюстративне фото gorod.cn.ua

Надавачі послуг зобов’язані проводити повірку лічильників власним коштом – таке рішення ухвалив
Касаційний цивільний суд Верховного Суду 15 липня 2019 року, розглянувши справу №235/499/17.

Суд роз'яснив: кошти на повірку вже закладені в чинному тарифі, а це означає, що всі споживачі мають право вимагати провести повірку лічильників коштом надавачів послуг.

Натомість підприємства-постачальники комунальних послуг не поспішають витрачати гроші на повірки. А в деяких випадках у договорах на постачання комунальних послуг навіть є пункт про обов’язок споживачів проводити такі повірки за власні кошти споживача. Верховний Суд довів, що це незаконно.

Суть справи:

Між споживачем і підприємством-водопостачальником виник спір, хто ж саме має платити за чергову повірку водолічильника. У позові споживач указав, що він власним коштом в 2010 році обладнав квартиру приладом обліку холодної води та повідомив про це комунальне підприємство. Воно погодилось із встановленням, прийняло лічильник в експлуатацію та опломбувало його, визначивши при цьому дати повірки. Чоловіік щомісячно платив за воду за показниками лічильника.

У 2015 році між сторонами укладено договір "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків", згідно якого всі члени сім'ї позивача зобов'язані проводити оплату за надані відповідачем послуги з централізованого постачання холодної води і за водовідведення, виходячи з показань засобів обліку таких послуг. При цьому в підпунктах 14-16 пункту 4.2 та в пункті 7 пункту 4.4 зазначеного договору відповідачем було зазначено, що позивач зобов'язаний у строки, призначені в "Акті приймання в експлуатацію засобу обліку холодної води" виконати періодичну перевірку, обслуговування та ремонт засобу обліку з залученням відповідних співробітників підприємств; оплачувати послуги опломбування водо лічильника після повірки засобу обліку; а на період повірки водолічильника сплачувати послуги згідно з середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; оплачувати послуги з опломбування окремо на підставі виданої виконавцем робіт квитанції.

Та після дати чергової планової повірки в 2016 році надавач послуг став нараховувати оплату без урахування показників квартирних засобів обліку - лише за нормами споживання. Мовляв, позивач порушив строк проведення державної повірки квартирних приладів обліку. У зв’язку із цим споживач двічі письмово звертався до постачальника із проханням провести чергову повірку, але його заяви проігнорували. Облік об’єму спожитої води далі вели згідно з нормами водопостачання, а не за показниками лічильника й відповідно нараховували більшу суму у платіжках. Такі дії підприємства і стали підставою для звернення споживача до суду. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік споживача. Водопостачальник не погоджувався, тож дійшло до Касаційного цивільного суду Верховного Суду України.

Чи потрібно рівнянам платити за повірку лічильників


Суд дав роз'яснення:

"Згідно зі статтею 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Отже, підприємства, які надають послуги з водопостачання, повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.

При цьому за змістом пункту 10 Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку".


"За таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що приведення змісту положень укладеного договору до вимог чинного законодавства чи зобов'язання укласти договір на певних умовах у випадку, коли сам договір не оспорений та в судовому порядку навіть не заявлялась вимога про визнання договору недійсним або частково недійсним, а тому відсутні підстави для приведення змісту підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору від 01 жовтня 2015 року № 286710 "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків" до вимог чинного законодавства", - йдеться у постанові КЦС ВС.

Повний текст роз'яснення справи №235/499/17 та рішення Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 липня 2019 можна прочитати ЗА ПОСИЛАННЯМ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як не платити зайве за воду і тепло?
Чи перейде рівненський водоканал на погодинну подачу води
Коментарі:




Бесплатка
Останні новини


Новини партнерів