Де знайти гроші на шалену ідею?

Нещодавно MediaLab розповідав про авантюрний задум львівського журналіста й письменника Маркіяна Прохаська, який зібрався в Антарктиду. Не все пішло так, як планував Маркіян, але врешті авантюра вдалася — він побував на українській антарктичній станції і тепер пише книжку, а також веде сторінку «Антарктида». Маркіян дає поради, як зібрати пожертви на журналістський проєкт, який, скоріш за все, не оплатить ваша (та й жодна) редакція ЗМІ.

Готуйтеся заздалегідь. Великі експедиції плануються щонайменше за рік. Я готувався поспіхом і оцінив свої витрати досить неточно — врешті вони виявились приблизно вдвічі більшими, ніж я прогнозував. Розумно було б відкласти подорож на наступний рік, але для мене важливо було встигнути написати книжку до двохсотріччя відкриття Антарктиди. 2020 року було б уже пізно.

Складіть якнайдетальніший бюджет. Витрати в ньому треба систематизувати за категоріями. У моєму випадку це було непросто, адже мало хто їздить до Антарктиди взагалі, а з України — взагалі майже ніхто.

Виділіть головну витрату. У моєму випадку найбільше коштував перехід із Аргентин в Антарктиду на яхті — 60-70 відсотків бюджету. Це великий шматочок вашого «пазла», до якого прикладаються менші, аби скласти загальну картину витрат.

Перевіряйте все дуже уважно. Дати, цифри, суми, квитки, бронювання, пункти призначення — все це варто перевірити кілька разів. Якщо хтось упевнено дає вам поради, перевіряйте й те, що вони вам кажуть: навіть експерти можуть помилятися.

Будьте готові до форсмажорів. Я вже мав квитки на літак до аргентинського порту, коли домовленість із капітаном зірвалась, і довелося шукати нову яхту — дорожчу. Потрібно було швидко знайти велику суму грошей. Тут я зрозумів свою велику помилку: коли здається, що гроші вже є, потрібно шукати далі. Я цього не робив — думав, що немає сенсу просити ще, раз у мене вже потрібна сума. Краще назбирати більше й повернути надлишок меценатам, ніж залізти в борги.

Пропонуйте підтримати вас, а не просіть. Просити гроші ніяково, особливо для себе. Я ж справді вірю в те, що книжка про Антарктиду — потрібна для України справа, тому пропонував інвестувати в цю ідею. Ніхто не підтримав мене з самого лише розрахунку — всі, хто давав гроші, перейнялись ідеєю. Наприклад, фінансовий директор «Видавництва Старого Лева» сказав мені, що дешевше було би перекласти книжку про Антарктиду, але треба писати власні, українські.

Словом, шукайте людей, зацікавлених у вашій ідеї. Це можуть бути люди з зовсім різних галузей, і не обов’язково найбагатші. Я звертався до великих компаній, для яких оплата моєї експедиції була б геть непомітною витратою. Всі вони проігнорували мою пропозицію — їм було нецікаво.

Добирайте для кожного жертводавця відповідні аргументи. Кожен спонсор, готовий підтримати некомерційний проєкт, має для цього свої причини. Дехто хоче отримати рекламу. Інший сподівається, що ви долучитесь до їхніх заходів. Для івано-франківського видання «Курс» я написав кілька матеріалів, зокрема про вибори на українській антарктичній станції. Сума, яку вони мені пожертвували, була значно більшою за типовий гонорар.

Використовуйте всі способи залучення коштів. Наприклад, краудфандингові кампанії. Спершу мені здавалося це недоречним — усе ж таки це не лікарня й не церква, а приватна поїздка. Але після того, як я оприлюднив свій номер картки, знайшлися десятки охочих допомогти. Тепер я розумію, що збирати пожертви треба було починати раніше, а також на кількох платформах — і українських, і міжнародних.

Варто спробувати податись на ґранти. А якщо ви не вмієте писати заявки, варто пошукати однодумця, готового присвятити цьому трохи свого часу. Я спробував податися сам, але в мене нічого не вийшло — хтозна, можливо, все склалося б, якби заявка була складена професійно.

Подбайте про зручний електронний «гаманець». По-перше, для збирання пожертв, зокрема з-за кордону — аби людям, готовим дати вам гроші, не потрібно було йти в банк і відправляти електронний переказ. По-друге, щоб переказувати гроші за кордон. В Україні це доволі складна бюрократична процедура, яка може забрати багато часу.

Записуйте тих, хто зголосився допомогти, і суми, які вони вже пожертвували або пообіцяли. Ви можете не оприлюднювати ці суми, але всіх своїх доброчинців потрібно пам’ятати.

І остання порада: не обов’язково намагатися вхопити зірку з неба. Чудові теми для журналістських проєктів лежать під ногами — їх треба лише підняти і спокійно втілити. Як казала моя одногрупниця, «Маркіянчику, не вистрибуй із трусів!»

Втім якщо вам уже хочеться чогось божевільного, а серце болюче стискається від думки, що ви цього не досягнете, тоді вперед. Як казав керівник Антарктичного центру Євген Дикий у нашій першій телефонній розмові, у цьому світі немає практично нічого нездійсненного. Можливо, прийде час, коли я збиратиму гроші, щоб злітати на Місяць і написати про нього репортаж. А може, це зробите ви.

Про це повідомляє MediaLab.