На Рівненщині знайшли поховання вояків УПА закатане асфальтом

Знайшли 14 останків в трунах або ящиках. Два ящика містять два та три скелети в одному. Ховали їх, скоріш за все, у 5 етапів, адже рештки лежать не на одній глибині. Голови усі побиті, а один череп виявився із кулею в голові. Знайшли також православний хрестик, дві обручки, гребінець та ґудзики. Так про результати розповів керівник експедиції Володимир Харчук.



Це поховання було відоме місцевим завжди, воно стало нагадуванням про події тих часів. Але говорити про нього в радянський період було не прийнято. Мешканці села Іванчі розповідають, що у 80-х роках при спорудженні адмінбудівлі Рафалівського кар’єру будівельники натрапили на могилу, про що повідомили у Рівне. Там наказали все закопати, закатати асфальтом і не згадувати. Будівництво продовжувати. Так і лишились вони лежати мало не усіма забуті.



Проте окремі активісти та патріоти збирали та берегли інформацію про захоронення. Депутат районної ради Олександр Бобрик випитував у місцевих жителів, переконуючи їх, що часи змінились, і говорити не тільки можна, а й потрібно. Він і став ініціатором організованих пошукових робіт, переконавши депутатів районної ради в необхідності гідного перепоховання. Депутати погодились та забезпечили фінансування. Коли археологи знайшли рештки, історій про ті події побільшало.





Тут, за словами старожилів, у 1944 році поховані воїни УПА з місцевих, які загинули у бою з підрозділами НКВД. Радянські солдати напали весною, у перший день святкування Великодня. До такого підступу повстанці готові не були. Розбігаючись по навколишніх лісах там вони й гинули. Пізніше, селяни, знаходячи їхні тіла, привозили їх і ховали за християнським звичаєм. Біля могил поставили хрести, а також один великий, сліди від якого археологи виявили. Ці хрести у той же день поламали та спалили.




Інші розповідають, що убитих повстанців повантажили на підводи, підвезли до викопаного рову, скинули і закопали. Виявлене поховання не підтверджує цієї версії, адже у ньому рештки лежать у правильному ряду з традиційною для християнства орієнтацією на схід. Проте не виключено, що поряд із розкопаною братською могилою знаходиться ще одна, описана у цій версії. Її також спробують віднайти.



Усі знайдені рештки ексгумують та складуть в окремі пакети, щоб залишити можливість ідентифікації навіть після перезахоронення. Місцева влада уже організовує спеціальний оргкомітет, на якому вирішуватимуть де і як влаштовувати перепоховання. Одностайні усі в одному – ця сторінка нашої історії не має бути забутою.



За свідченнями жителів сіл Іванчі та Полиці, а також за матеріалами дослідника Олександра Денищука похованими можуть бути: Бондарчук Григорій Матвійович, Стельмах Василь Карпович, Мельник Петро Каленикович, Бондарчук Федір Лукашевич, Вакуліч Феодосій Прокопович, Зектер Василь Мусійович, Стадник Платон Степанович, Бачинський Олександр Матвійович, Бачинський Михайло Матвійович, Стельмах Іван Федорович, Килюшик Степан Іванович, Дригуля Андрій, Дригуля Петро Власович, Кулай Василь Михайлович, Зектер Петро, Дідок Андрій Каленикович.

Просимо відгукнутись усіх, хто знає чи чув про ті події.

За повідомленням з сайту Володимирецької РДА, volodrda.gov.ua