Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
18.08.2020, 12:24

Ковід, карантин та ринок праці в містах України

depositphotos / VadimVasenin

Хто з більшою ймовірністю збереже роботу, працюватиме вдома та відчуватиме себе більш фінансово захищеним під час карантину?
Епідемія коронавірусу вплинула на стан зайнятості мільйонів людей в усьому світі. У 2020 році МВФ передбачає істотне зростання рівня безробіття в Україні до 12,6%, порівняно з 8,5% у 2019 році. Ми досліджуємо характерні особливості жителів українських міст, які з більшою ймовірністю зможуть зберегти робоче місце під час карантину, працюватимуть з дому неповний або повний робочий день, а також матимуть заощадження більш ніж на один місяць.

Карантин та ринок праці в Україні
Загальнонаціональний карантин було запроваджено в Україні 12 березня, коли було відомо лише про декілька підтверджених випадків захворювання без жодних летальних випадків. Власне таким раннім впровадженням анти-коронавірусних заходів можна пояснити відносно низький рівень захворюваності та летальних випадків в Україні. У липні 2020 року Україна посіла 87-е місце за загальним числом захворювань на мільйон осіб та 78-е за смертністю на мільйон осіб серед 213 країн світу. Незважаючи на позитивні наслідки карантину для здоров’я населення , він поставив під загрозу перспективи працевлаштування та фінансової безпеки багатьох українських домогосподарств.

У нашому недавньому дослідженні ми ідентифікували тих жителів українських міст, які з більшою ймовірністю збережуть своє робоче місце навіть під час карантину, перейшовши на роботу з дому в рамках профілактики, а також матимуть фінансові заощаджєння більш, ніж на один місяць. Gradus за допомогою додатку опитав 1 176 респондентів з міст України з населенням понад 50 тис. осіб. Опитування проводилося 8-го квітня, лише через чотири тижні після запровадження початкового карантину, тому наші результати показують короткострокові наслідки карантину для ринку праці.

Очікування ринку праці
Серед респондентів, які були працевлаштованими до карантину, 24,8% вже не працювали на момент опитування, оскільки не мали роботи, або взяли оплачувану чи неоплачену відпустку. Крім того, 40,4% респондентів працювали з дому неповний чи повний робочий день. На додаток, вражаючі 54,7% респондентів повідомили 8 квітня, що мали достатньо заощаджень лише на місяць чи менше у разі продовження карантину*. В наших статистичних моделях ми дослідили, які чинники впливають на ймовірність того, що людина не працюватиме («не працює»), працюватиме віддалено («робота з дому») та матиме заощадження на місяць чи менше («заощадження на строк < 1 місяця»). Ми вважаємо, що ці змінні дають хороший опис нинішнього стану зайнятості українців-жителів міст, їхньої адаптації до «пост-ковідного» робочого середовища, а також готовності до економічних труднощів, які, ймовірно, прийдуть за епідемією.

* Disclaimer: Ці великі цифри не варто розглядати як середні показники для населення, оскільки Gradus використовує ваги, а ми повідомляємо незважені середні показники.

Кореляційний аналіз показує, що люди, яким вдається працювати з дому з більшою ймовірністю зможуть зберегти своє робоче місце (кореляція -0,473 з «не працює»), а також, швидше за все, матимуть фінансові ресурси на більш, ніж один місяць (кореляція -0,131 з “заощадження на строк < 1 місяця”). З більшою ймовірністю фінансово незахищеними будуть непрацевлаштовані респонденти або ті, що беруть оплачувану чи неоплачувану відпустку (кореляція 0,215 з «заощадження на строк
Коментарі: