Роздуми рівненського адвоката Сергія Мусевича про 10 Заповідей та руйнація через їх ігнорування

Десять Заповідей. Як часто ми чуємо цей термін з уст різних, не завжди наближених до Слова Творця, людей. Що ми називаємо Десятьма Заповідями?

Особисто мені імпонує визначення, яке дав шанований в колах релігієзнавців екс - прес-секретар предстоятеля УПЦ МП, розумна та високоповажна людина, Георгій Коваленко.

«Десять заповідей – це десять основних законів, котрі були дані Самим Богом Мойсею на горі Синай приблизно через п'ятдесят днів після того, як ізраїльтяни залишили Єгипет. Хоча з того моменту минуло стільки часу, ми, продовжуємо жити саме за цими десятьма заповідями.

Чому змінюються епохи, змінюються обставини, а заповіді лишаються тими самими? Чому ми, люди ХХІ століття, люди технологічної епохи, дотримуємось старозавітних Законів? Навіщо всім нам дотримуватись цих 10 заповідей, коли все одно святими всім не бути?

Чи хтось слідкує за виконанням Божих Заповідей, та який зв’язок між законами державними і Законами Небесними?

І справді – який зв'язок? Чи повинен він бути і якими будуть плоди від засіяного змалку Божого Закону в душі підростаючого поклоніння?

На сьгоднішній день, я оосбисто бачу, що те, що відбувається в нашій державі, фактично, тріщить по швам. І проблема, як то кажуть, – в зародку. Україна займає четверте місце по кількості розлучень. А це, на мою думку, не є проблемою, що пов’язана із зовнішніми чинниками, а є внутрішнім питанням держави. Бо, якщо в країні розлучаються люди, то тут причина у відсутності того фундаменту, який повинен закладатись з моменту створення сім’ї.

Тому, я вважаю, що Десять Заповідей, які Бог подарував суспільству, мають бути в основі зародження людського життя. Особистість повинна виховуватись на них в родині, в суспільстві.

Особисто ж я вважаю , не просто вважаю, а я переконаний, що Десять Заповідей мають і можуть стати національною ідеєю Нової України.

Чому я так думаю? Погляньте, як у нас поділене духовно суспільство: велика кількість течій, культів, сект, різні християнські і неохристиянські номінації, відродження язичества, ідолопоклонства. Але ми як християни розуміємо, маємо розуміти, що саме Ісус приніс нам справжню духовність і мир. І не тому, що я так вважаю, а це довів час, конкретні справи і помазані люди. Тому, ми маємо саме це культивувати і це має стати здобутком нашого народу. Отже, Бог подарував людям Десять Заповідей. Як вони звучать, як ми повинні їх впроваджувати у повсякденне життя і які наслідки від ігнорування ними. Давайте порозмірковуємо.

Нехай не буде для тебе інших Богів окрім мене. Що тут варто розуміти? Людина не може уявити Бога, побачити Бога. Тоді багато речей духовних або релігійних просто відпадуть. Якщо ми справді зрозуміємо цю Заповідь.Творець – Дух, котрий створив небо, небесні світила і земну твердь. Він чує наші молитви і реагує на них. Яка «інструкція» того, щоб почув тебе Господь? Чиста совість, світлі помисли, спокій та велика віра.

Друга Заповідь говорить – Не сотвори собі кумира. Погляньте, скільки сьогодні кумирів. Люди слідують за тим, хто їх може переконати. Чому так? Виходить, що у людей немає фундменту, відсутня шкала цінностей і переконань.Відтак, аби уповати на Господа і обирати серед себе найдостойніших, вони створили собі кумирів, думаючи, що саме він їх спасе або виведе з політичної та економічної кризи. Ніколи не забуду 2004-ий, рік Помаранчевої революції. Люди повірили у «лжемесію» в особі Віктора Ющенка. Скільки сил було покладено, аби саме він став Президентом. Пригадуєте, які безсоромні та рекламні ролики намагалась «втерти в нашу свідомість» його команда політтехнологів. В одному з таких Ющенко, за прикладом Ісуса ділиться хлібом з людьми. Це тоді сприйнялось на ура! І недивно. Результат – ще одна поразка. Причина – відсутність духовних підвалин, закладених з дитинства. І ось понад двадцять років наша країна не має справжньої незалежності, а лише відзначення парадів та червоних дат. А між тим ми займаємо останні позиції за рівнем життя в світі. І вкотре розраховуємо та надіємось на різних кумирів, які нас надихають, пеерконують , але всеодно приводять до тієї самої ями.

Не призивай імені Господа Бога Твого надаремно. Сьогодні наше суспльтсво називає себе християнським, імітуючи християнську віру, а всередині отримуємо пустоту. Це треба визнати! В чому я це вбачаю? Ми кличемо ім ’я Боже, сидячи за столом, вживаючи алкоголь, пліткуючи та лихословлячи. Інколи дозволяємо підняти руку на дружину або навіть на дітей. Знаєте, я маю таку можливість приїздити до в’язниці і свідчити ув’язненим. Запитую: «Підніміть руку, хто християн?». Всі кажуть «Я». в чому тут проблема? «Не вимовляй імені Господа надаремно, приписуючи, що ти належиш до Христа, Його святої церкви. Адже, коли людина творить такі речі, ми розуміємо, що вона просто імітує віру, не маючи нічого спільного з вірою Христовою, фактично, призиваючи ім’я Боже надаремно.

Але, коли ця Заповідь стане в основі людини і чоловік буде усвідомлювати і думати - якщо я призиваю і підписую себе під іменем Христовим, я маю усвідомити з дитинств, що я повинен чинити так, як велить мені Господь та Його Заповіді.

Четверта Заповідь. Біблія нам заповідає – шанувати день суботній, або у нас заведено його називати неділею. Подивіться, що сьогодні відбувається в неділю - ринок переповнений, люди на ринку. Ми маємо іти до церкви ,до будь-якого храму, шукати відповідей на запитання – хто наш Бог? Куди ми йдемо? Куди ми рухаємося? Ми порушуємо чотири Заповіді, які стосуються самого Всевишнього. Відтак, у нас фундаменту в суспільстві практично немає. Саме через грубе порушення ось цих чотирьох Заповідей. Тому. у нас розбрат. Тому, у нас такі речі. І ще є шість Заповідей, які стосуються людей.Вони вже порушуються, як наслідок не дотримання перших чотирьох. Ну, приміром – шануй батька та матір свою. Якщо не шануєш Творця, то не шануєш і батька з матірю. Не любиш Бога – не любиш Ближнього. Не вбивай. Наслідки насильства, які ми бачимо сьогодні закладені у нас з самого дитинства. Не останнє місце тут займає саме телебачення і мас-медіа.

Так, у новаторських експериментах соціальних психологів Альберта Бандури і Річарда Уолтерса діти іноді не спостерігали за реальною сценою побиття дорослим надувний ляльки, а дивилися її відеозапис, але ефект був точно таким же (Bandura & Walters, 1963). Леонард Берковіц і Расселл Гін демонстрували одній групі розсерджених студентів коледжу фільм зі сценами насильства, а другий - без таких сцен (Berkowitz & Geen, 1966). Після перегляду фільмів перші поводилися агресивніше, ніж другі. Результатів цих лабораторних досліджень укупі зі зростаючою стурбованістю громадськості виявилося достатньо для того, щоб міністр охорони здоров'я США замовив проведення 50 нових досліджень, які і були виконані на початку 1970-х рр.. Результати переважної більшості з них підтвердили висновок про те, що перегляд телепередач, що пропагують насильство, збільшує агресивність.

«Отже, чи повинні ми спокійно дозволяти своїм дітям слухати все, що кому-небудь заманеться вигадати, і засвоювати при цьому думки, часто діаметрально протилежні тим, які, на нашу думку, їм слід мати, коли вони виростуть? Платон , Республіка, 360 г. до н. е..»

В експериментах, проведених в пізніший час, група дослідників під керівництвом Росса Парки (в США) (Parke, 1977) і Жака Лайенс (у Бельгії) (Leyens, 1975) демонструвала американським і бельгійським хлопчикам, малолітнім злочинцям, які перебували у виправних установах, агресивні і неагресивні рекламні ролики. Однозначний висновок, до якого вони прийшли, полягає в наступному: «Перегляд фільмів зі сценами насильства ... веде до зростання агресивності глядача» [8]. У порівнянні з тижнем, що передувала показу фільмів, число проявів агресії в тих котеджах, де жили хлопчики, які дивилися їх, різко зросла. Аналогічний експеримент провели Долф Ціллманн і Джеймс Уівер, які протягом чотирьох днів поспіль демонстрували своїм випробуваним, чоловікам і жінкам, фільми зі сценами насильства і без них (Zillmann & Weawer, 1999). На п'ятий день був проведений другий експеримент, в ході якого випробовувані, які дивилися фільми зі сценами насильства, продемонстрували більш вороже ставлення до асистента експериментаторів.

«Незаперечний висновок полягає в тому, що візуальне сприйняття насильства породжує насильство», - відзначала в 1993 Комісія з проблеми насильства в молодіжному середовищі при Американської психологічної асоціації. Сказане в першу чергу відноситься до осіб з агресивними тенденціями (Bushman, 1995). Вплив візуального сприйняття насильства виявляється найбільш сильним і тоді, коли привабливий індивід здійснює виправдане, реалістично «подане» насильство, яке залишається безкарним і нібито не заподіює нікому ні болю, ні шкоди (Donnerstein, 1998). Сцени насильства, що містяться в багатьох творах мистецтва, мають саме такий антисоціальний ефект. У багатьох, але не у всіх. Невиправдана жорстокість відразливих персонажів фільму «Список Шиндлера» по відношенню до жертв Голокосту навряд чи здатна підштовхнути на вчинення актів насильства.

«Насильство, пропагандируемое мас-медіа, впливає на агресію сильніше, ніж пари свинцю - на розумові здібності дитини, ніж препарати кальцію - на кісткову масу, ніж робота над домашніми завданнями - на академічну успішність або вдихання азбестового пилу - на рак ... Постійний вплив на населення засобів масової інформації, насичених насиллям, - основна причини високого рівня злочинності в сучасному американському суспільстві. З показань свідків соціального психолога Крега А. Андерсона , на засіданні Комітету з торгівлі, науки і транспорту Сенату США, 21 березня 2000» [8].

Здавалось би, науковці провели стільки експериментів, стільки досліджень, а людству подавай хліба і видовищ. Як бачимо, плоди не змушують себе довго чекати.

Не чини перелюбу. Фактично, те саме, що із вбивством. Тема вільного кохання, подружньої зради, громадських шлюбів, а відтак, безвідповідальності, культивується у нас на кожному кроці.

Не кради. Заповідь, яка сьоодні найбільше порушується, бо рівень корупції просто зашкалює в Україні. А ми ,прості громадяни, дивимось на наших обранців і ,здавалось би ,розуміємо. Що вони чинять неправильно, однак на підсвідомому рівні вони для нас авторитети. І ми, несвідомо, чинимо аналогічно як вони.

Не свідкуй неправдиво на ближнього свого. Тут більше можна провести практичну аналогію наслідків від порушення цієї Заповіді на прикладі нашої судової системи. Подивіться, як у нас розглядаються резонансні справи! Причниа - підкупність суддів, які не мають страху Божого, підставляючи людину,не правдиво свідкуючи на неї. Відтак, - інша влада приходить – колишніх злочинців виправдовують, інших садять назад. Прості громадяни за цими спостерігають і наслідують , тільки вже кожен на своєму містечковому рівні.

Не жадай дому ближнього свого, ні дружини, ні поля, що є у ближнього твого. ЦяЗаповідь порушується фактично ледь не щодня. Рейдерські атаки, спекуляції з майновими речами. Все це сьогодні на передніх позиціях періодичної преси та кримінальних хронік. Закон не захищає право власності на майно. І той, хто живе краще та багатше може собі дозволити забрати у бижнього все його майно.

Тому, підбиваючи підсумок своїх роздумів про Десять Заповідей і наслідки їх порушення, я хотів би щоб ці духовні закони стали справжньою ідеєю від Бога. І тоді, на моє глибоке переконання, ми будемо мати порядного Президента, непідкупні суди, відповідальних депутатів на всіх рівнях та просто порядних людей звідусюди.