Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
13.11.2020, 10:00

Рівне на політичному роздоріжжі

Рівняни вже напевне встигли насолодитися осінньою політичною тишею. Нарешті завершився надзвичайно активний період передвиборної агітації і всього лиш залишилося Рівному обрати нового мера.
Ніхто не чекав, що рівняни опиняться саме на такому політичному роздоріжжі. Адже переважна більшість впевнена, що ці дві дороги вкриті туманами непевності та байдужості. Дослідження свідчили, що багатьом виборцям було важко визначитися із вибором як на старті виборчої кампанії, так і очевидно аж до самого голосування 25 жовтня. Свою лепту також вносить ситуація із карантином, де ніхто не може достовірно прогнозувати кожен наступний тиждень і основний фокус уваги мешканців Рівного зосереджений на організації життя власних сімей, карантинах вихідного дня, роботою шкіл та ринків.

Феномен місцевих партій і в чому небезпека

В загальноукраїнському вимірі на цих місцевих виборах бачимо стійку тенденцію — надзвичайно низька явка виборців і відповідно низький рівень довіри до місцевої політики. При цьому по усій Україні бачимо, що найбільше політичних втрат зазнали «слуги народу». Виборці розчарувалися як в загальнонаціональних, так і місцевих політиках і не зробили для себе висновків про те, як зміниться їхнє життя в залежності від обраної місцевої влади. Інший ефект від цього процесу — вагу набрали регіональні політичні проекти, які не мають свого продовження на всеукраїнському рівні. Це «Довіряй ділам», «Блок Кернеса – Успішний Харків», «Блок Бойченка», «Рідна оселя», «Рівне разом», «Платформа громад», «Громадянський рух «Свідомі», «Рідне Закарпаття», «Команда Андрія Балоги», «Блок Світличної разом!», «Миколаївці», «Партія вінничан» тощо.

Здавалося б що це все наслідки постійної критики в сторону столиці, наслідки адміністративної реформи і децентралізації як її головного принципу. Але насправді відповідь ще простіша — зміцнення локальних проектів відбувається також і через провал кадрової політики центральної влади. Держава втрачає політичний та управлінський контроль над територіями. Політично, для держави це досить ризикована ситуація, бо таким чином політичний простір держави роздирають між собою «місцеві князьки», які занурюють нас в епоху протистояння по типу «центр-регіон» та час «міжусобиць між удільними князівствами». А там недалеко і до так званої «федералізації» і взагалі руйнування держави, тим більше коли невігласи й агенти при владі.
Громади, які будуть під ковпаком місцевих політичних проектів, не матимуть належної відкритої публічної політичної підтримки, що робить політику ще більше закритою, підкилимною та корумпованою. Вороги України намагатимуться збудувати в Україні таку модель, де регіони не спілкуються між собою, де протиріччя і ксенофобія будуть зростати, де немає довіри, де дискредитовані цілі інституції, соціальні та професійні групи — військові, преса, правоохоронці, церковники, політики, волонтери, правоохоронці, медики, освітяни, підприємці. Коли немає довіри — кожен сам за себе і всі проти всіх. Атомізація суспільства буде відбуватися ще швидше в умовах карантину і жорстких обмеженнях контактів — люди й так обмежили спілкування до мінімуму, старі зв'язки слабнуть. Україну намагаються занурити в хаос. І цьому треба щось протиставити — цілісний зв'язок громад з державою, треба шукати спільні цілі, які знаходять вираження в загальнодержавних політичних силах, що стоять твердо на проукраїнських позиціях. Різноманіття має бути, але воно має бути патріотичним, українським, ефективним, державницьким. Чи буде так у Рівному? Дізнаємося вже 22 листопада, коли рівняни зроблять свій вибір міського голови та подальшого шляху розвитку.

В другий тур виборів міського голови Рівного вийшли два кандидати, обох можна вважати новачками в політиці. Олександр Третяк від «Європейської солідарності», керівник духовного навчального закладу, волонтер та активіст буде змагатися за мандат із Віктором Шакирзяном, якого висуває партія «Рівне разом», забудовником та власне керівником згаданої партії і однойменної громадської організації.

До слова, партія «Рівне разом» (ЄДРПОУ 40356468) лише нещодавно (17 липня 2020 року) отримала свою теперішню назву, а раніше назва була більш відверта та правдива — «Партія громади об'єднаних власників багатоквартирних будинків, будівельників та будівельних організацій», а перед тим була зареєстрована в 2016 році як партія «Влада народу». Напевне не треба роз'яснювати що забудовники насправді і є реальними власниками новозбудованих багатоквартирних будинків. Кожна партія сповідує якісь спільні цінності та інтереси. Які можуть бути спільні інтереси у забудовників та будівельних організацій локальної партії одного міста? Звичайно ж забудовувати землю міста, швидко і з великими прибутками. Зареєстровану партію двічі «віддали в добрі руки», при цьому змінивши назву на «якусь гарну», спеціально для рівнян і логічно, що зроблено це все саме під вибори.

Давайте розбиратися, які будуть наслідки якщо вибирати одного чи другого.

Спочатку — про голову партії «Рівне разом». Не справа в тому добрий Віктор Шакирзян, чи поганий. Напевне, він хороший як людина. Люди, які його знають близько, які знаються з ним давно — напевне нічого поганого за нього не скажуть. Простий хлопець з села, пробував себе, були невдачі і успіхи, відмучив диплом бакалавра, має певні знайомства, які пригодилися, нічого особливого. А те, що його штаб від його ж імені або анонімно усю виборчу кампанію займається очорненням опонентів, то це, напевно, проблеми вибору політтехнолога, а не самого кандидата. З останніх агітаційних відео Шакирязна можна назвати і відеозверненні владики ПЦУ. Адже він фактично прямо згадує Віктора Шакирзяна, як нібито достойника стати мером. Цікаво, що якщо голова «Рівне разом» стає мером, то в раду депутатом зайде наступний в списку партії – прес-секретар Рівненської єпархії ПЦУ.



Те що п'ятий президент, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко найбільше посприяв в здобутті Томосу Православної Церкви, то це вже трохи забулося.
Найбільш ймовірний обман виборців в тому, що сам Віктор Шакирзян не хоче, не прагне і не має амбіцій бути мером — його ймовірно попросив посидіти на цьому кріслі Роман Курис, саме його вважають реальним лідером «Рівне разом». До речі, сам Роман Курис навіть вітав усіх із Новим роком, виходив з публікаціями в інформаційному просторі, мабуть планував балотуватися, це надто очевидно. Але щось пішло не так, рада би душа в рай, але старі гріхи не пускають.

Що буде якщо порушиться баланс інтересів і почнеться гра в одні ворота, коли інтереси забудовника стануть на першому місті? По-перше, почнеться безконтрольне свавілля по роздачі міської землі бізнесам не тільки самих власників «Рівне разом», а і партнерам. За зелені зони, парки, сквери, історичне обличчя міста можна буде забути — ймовірно, все це зникне всього лиш за половину каденції. По-друге, почнеться конкретний переділ власності та ринку будівництва. Це, як правило, приводить до того, що хтось не витримує і починаються бандитські розбірки, стрілянина та інші «прекрасності». Ризик приходу Віктора Шакирзяна полягає не в тому, що він якийсь демон, а в тому, що він може бути підставною особою на посаді мера, а без достатнього досвіду – це бомба в дії.



Насправді єдиний нормальний спосіб врятувати долю Віктора Шакирзяна — це не обирати його мером, нехай залишається депутатом. Сам він себе врятувати від п’ятирічного пекла вже не може, то ж це можуть зробити рівняни вже 21 листопада.

Що буде якщо в другому турі виборів на посаду міського голови обрати міським головою Олександра Третяка від «Європейської солідарності»?

По-перше, для такої перемоги потрібна буде політична підтримка проукраїнських патріотичних загальнодержавних партій, це буде добра нагода об'єднатися навколо ще мало знаної, але досить перспективної політичної фігури. Своє слово обов'язково мають сказати виборці. Місто Рівне зможе показати, що це справді українське місто. Приклад можна брати із Черкас — де політичні сили без усяких умов підтримали молоду перспективну людину на посаду міського голови. Занедбаний обов'язок сьогодні може обернутися непоправною бідою завтра. Байдужість — великий гріх. Звичайно, що політична боротьба має якусь свою гостроту дискусії, але не можна вже аж так брутально очорнювати «Європейську солідарність» та її кандидата Олександра Третяка. Поширювати брехню, обман та маніпуляції не є гідним для відповідальних громадян.



Олександр Третяк як людина нової генерації політиків зможе збалансувати інтереси забудовників і направити їх роботу в законне русло. Рівне повинно розбудовуватися, там де є будівництво — там є розвиток. Але мають бути дотримані правила — податки мають платитися, мають бути належні проекти та інші документи, дозволи, допуски, норми та інше, будівельники мають отримувати легальну зарплату, все має бути законно та із врахуванням думки рівнян. Має бути призначений фаховий головний архітектор.

За Олександром Третяком в тіні нікого не має, це дійсно самостійний вибір важкої праці. Навіть можна було б сказати, що його вихід в другий тур виборів хоч і не є випадковим, але точно став для багатьох політичною несподіванкою.

Саме провидіння дає цей шанс і рівнянам, і самому кандидатові. Або ми навчимося мислити масштабно на роки, або збираємося законсервуватися і варитися у своєму соці. Хіба Рівне зараз не відстає від багатьох інших міст у перетвореннях і розвитку? В нас все гаразд? Це наслідок чийого вибору?
Вибір представника «Європейської солідарності» з однієї сторони може дати підтримку інтересам міста у Верховній Раді України та центральних органах влади, а з іншої сторони — мер Олександр Третяк точно буде мером для усіх рівнян, незалежно від того, хто які має політичні уподобання, тому що баланс політичних сил в міській раді вже є таким, що якщо перша особа в місті не є частиною якоїсь однієї фінансово-промислової групи, то мер в Рівному буде рівновіддаленим від бізнесу. Олександр Третяк навіть зі своїми однопартійцями тримає робочу дистанцію і це справедливо. А для розвитку міста найважливіше щоб не було якихось монополій, перекосів, монобільшостей і турборежимів — має бути прозорий постійний предметний полілог з усіма зацікавленими сторонами задля пошуку й реалізації найкращих рішень.



Реальний вибір ще досі залишається за рівнянами. Важливо зробити правильний вибір. Адже на роздоріжжі так важко, але можливо обирати правильний шлях!