Ми у Facebook
06.12.2020, 10:01

Коли католицька Пасха та православний Великдень у 2021 - 2025 роках

У 2021 році різниця між датами Світлого Христового Воскресіння за східним та західним календарями - майже цілий місяць. У католиків - рання Пасха, у православних - пізня.
Як правило, церкви західного обряду святкують Пасху раніше, ніж православні, греко-католицькі. У різні роки по-різному - і на один тиждень, і на 4, і навіть на 5, як буде в 2021-му. Інколи дати святкування збігаються. Востаннє католики та православні святкували Великдень в один день у 2017 році, а наступного разу це буде аж у 2025-му.

Католицька Пасха 2021 - 4 квітня

Православний Великдень 2021 - 2 травня


Чому одне з найважливіших християнських свят щороку припадає на різні дати?

Причина - різниця у сонячних календарях (юліанський та григоріанський), а також церковних календарях повних місяців, з допомогою яких церкви західного та східного обрядів обчислюють дату Воскресіння Христового.

Великдень святкується в першу неділю після першого повного місяця, яке настало після дня весняного рівнодення.

Це правило було закріплене ще на початку IV століття на I Вселенському соборі в Александрійській пасхалії. Тоді у Римі весняне рівнодення наставало 18 березня, в Александрії - 21 березня. І Рим, і Єгипет у той час святкували Великдень за юліанським календарем, за яким досі живе Православна церква України та інші помісні православні церкви.

Юліанський календар був запроваджений Юлієм Цезарем з 1 січня 45 року до нашої ери. Він повинен був вирішити розбіжність між традиційним єгипетським календарем, в якому завжди було 365 днів в році, й періодом проходження Сонця між двома точками рівнодення (моменту, коли центр Сонця перетинає небесний екватор). Він становить 365 днів 5 год. 48 хв. 46 сек.

Юліанський календар запропонував виправити цю розбіжність, додаючи кожні 4 роки один додатковий день. Такий рік став називатися високосним і тривати 366 днів. Але Юліанський календар при всій своїй простоті містив у собі одну похибку. Раз у 128 років розбіжність між реальними точками весняного й зимового рівнодення та календарною датою за юліанським календарем становила 1 день.



Григоріанський календар був запроваджений на заміну юліанського 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII. Окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року — періоду обертання Землі навколо Сонця. Григоріанський календар нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Александрійська пасхалія, якою користуються християнські церкви дотепер, вважає датою весняного рівнодення 21 березня, і це досить умовна дата. За період, що минув з 325 року, Александрійська пасхалія стала відставати від реальної точки весняного рівнодення на 13 днів.

У 2020-2021 роках весняне рівнодення - 20 березня за новим стилем, тобто 7 березня по юліанським календарем, тому православні дивляться на перший повний місяць після 21 березня за юліанським календарем (за старим стилем), а католики - за григоріанським (за новим стилем). І тут прихована причина розбіжності в датах святкування Великодня.

Коли Пасха (Великдень, Світле Христове Воскресіння) у 2021-2025 роках:

2021 рік: католицька Пасха - 4 квітня, православний Великдень - 2 травня.
2022 рік: католицька Пасха - 17 квітня, православний Великдень – 24 квітня.
2023 рік: католицька Пасха - 9 квітня, православний Великдень – 16 квітня.
2024 рік: католицька Пасха - 31 березня, православний Великдень - 5 травня.
У 2025 році дата католицького та православного Великодня збігається - 20 квітня.

До речі, Президент Зеленський влітку 2020 року доручив Кабміну вивчити питання надання статусу найважливіших релігійних свят за мусульманським, юдейським, юліанським та григоріанським календарями. Тож Курбан-Байрам, Ханука й католицька Пасха можуть стати в Україні державними святами.







На правах реклами