Рівненський інформаційний портал OGO.ua

подати
оголошення

08.10.2009, 09:14

Директорські розбірки

Наталія Зюбанова називає дії акціонерів “бандитизмом”, тоді як Юрій Коваленко впевнений: на завод прийшла законна влада.

У директорське крісло – з боєм. Два директори ЗАТ “Рівненський ливарний завод продовжують з’ясовувати стосунки. Доки один, Валерій Канський, — у Харкові, інший, Валерій Марчук — з новою охороною захоплює його кабінет. Що відбувалося на території підприємства 5 жовтня і чи було це рейдерським захопленням ливарного заводу — дізнавалась журналіст “ОГО”.
— Зайшли, підняли нас, відпочиваючу зміну, коли ми спали. Прибуло чоловік двадцять. І з фразою “Рєбята, просинаємось — завод перейшов у інші руки” вказали нам на двері, — так описує початок захоплення Рівненського ливарного заводу 5 жовтня один з охоронців агентства “Тайфун”, який, зрозуміло, не захотів називати своє ім’я. Не так давно Валерій Канський заключив договір з цією охоронною службою.
Що було далі – розповідає фінансовий директор ЗАТ “Рівненський ливарний завод” Наталія ЗЮБАНОВА:
— Об 11 годині чотири чоловіки зайшли до мого кабінету, зачинили двері. Ззовні лишили ще одного охоронця. Користуватися телефоном мені заборонили. Марчук (новий директор підприємства – ред.) почав з того, що заліз у шухляду мого столу: шукав ключі від директорського кабінету та сейфа, де лежить печатка. Я відповіла, що це мої особисті ключі, в тому числі і від службової квартири. Печатку йому давати я не була уповноважена, тому що для цього є директор Валерій Канський. Після чого дали команду схопити мене. Ключі я заховала у задню кишеню брюк. Наш співробітник Музичко, начальник внутрішньої охорони заводу, заломив мені обидві руки. Коли зрозумів, що сам не може втримати, тоді вже мене заломили троє: Музичко, Коваленко і Марчук. Четвертий заліз мені в брюки і витягнув ключі. Я отримала удар в обличчя. Пізніше я знімала побої у судмедексперта. У мене лишились синці на руках, зламані нігті. Нападники відкрили ключем сейф та витягнули звідти печатку і все, що там було. Поставили двох охоронців, щоб я не могла рухатись по території. Не могла навіть в туалет сходити! Розійшлися вони тоді, коли я викликала міліцію, — поділилась жінка.
Колишніх охоронців же, найнятих старим директором Валерієм Канським, виставили з сумками на вулицю.
Одним із нападників, зазначає пані Зюбанова, був… начальник внутрішньої охорони підприємства Олександр МУЗИЧКО.
Він же виправдовується: виконував накази нового директора.
— Мені новий директор Марчук дав наказ знайти охорону сьогодні зранку (понеділок, 5 жовтня, – ред.). Багато хто (з новоспечених у той же день охоронців – ред.) знав, що тут будуть наймати охорону. Я почув наказ сьогодні, а люди вже знали. Я виконав рішення Верховного Суду України… — уривчасто коментував події Олександр Музичко.
З новим директором Валерієм Марчуком поговорити на вдалося. Він якраз спілкувався з правоохоронцями. За нього “віддувався” один з представників акціонерів ливарного.
— Ця інформація не відповідає дійсності. Ви вільно потрапили на територію заводу, доступ до підприємства не закритий (не так вже й вільно – охорона пропустила журналістів лише зі згоди того ж Музичка – авт.). Ніхто його не захопив, працює прохідна, працюють люди в цехах, — заявив довірена особа окремих акціонерів, а також власник декількох акцій ЗАТ “Рівненський ливарний завод” Юрій КОВАЛЕНКО.
За його словами, спір між акціонерами ливарного вже остаточно був вирішений на початку 2009 року Господарським судом Рівненської області і віднині повноправним директором є Валерій Марчук.
Той факт, що приїзд нового директора припав якраз на час відсутності Канського, Юрій Коваленко назвав “співпадінням”. Спростовував він і факт нападу на когось із працівників заводу.
Правоохоронці бажання поспілкуватися з пресою не виявили. Лише неофіційно зазначили: чи справді події 5 жовтня на ливарному були рейдерським захопленням – доведе тільки слідство.
Коментарі:

Загрузка...
Останні новини
Новини партнерів