Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
13.10.2011, 17:35

На Хмельниччині 11 родин виганяють із будинків

"Приватбанк" забирає 11 будинків у жителів села Велика Березна Полонського району Хмельниччини. Виявилося, що на людей без їхнього відома оформили кредити. Будинки — заставне майно. 11 жовтня прокуратура області порушила кримінальну справу.
Селяни грошей не брали. З'ясували, що їх отримував 61-річний Микола Бурко, голова фермерського господарства "Лан". Більшість ошуканих працювали у "Лані".

— Я на фермі ветфельдшером був, — згадує Олександр Степанков, 43 роки. — Здох бичок. Бурко каже: "Ти винен. Або вижену, або візьми кредит під свою хату". Я пояснив, що не дадуть, бо в мене троє дітей прописані. Не дав ніяких документів.

За рік Степанкови дізналися, що під заставу їхньої хати "Приватбанк" видав 100 тис. грн кредиту. Показали справу, там виявилися усі необхідні документи — заява, довідка з бюро технічної інвентаризації та про склад сім'ї.

— Зі справки виходило, що у Саші немає жінки, немає дітей. Хату оцінили у 100 тисяч? Наша хата ніколи таких грошей не стоїла. Ми про все дізналися, коли банк заказним пісьмом повідомляв про суд, — каже Валентина Степанкова, 40 років. — Присилав пісьма і раніше, але Бурко запретив почтальйонові їх нам носити. Наказав нести йому.

Степанкови живуть із того, що здають молоко. Виховують трьох дітей. Фінустанова змушує їх виплатити всю суму кредиту, відсотки і штрафи. Інакше забере хату.

Стару хату пенсіонера Сергія Гуменюка оцінили у 140 тис. грн.

— Зі мною було так, — розповідає Сергій Гуменюк, 71 рік. — Перестріває Бурко, каже: приходьте до мене робити, будете получати хорошу зарплату. Я прийшов. Він говорить: підписуйся за зарплату. І все. А получилося, що то я віддав хату під кредит. Оцінили її у 140 тисяч. У нашому селі ніколи хати так дорого не стоїли. За мою ніхто і 40 тисяч не дасть.

40-річний Володимир Карплюк чи не єдиний, який був у банку.

— Бурко викликав, — пояснює. — Я думав, що по роботі. Каже: підпиши і йди. Я так і зробив. Виявилося, кредит узяв. У мене зарплата була 500 гривень, і то її давали зерном. А по бумагам оказалось, що получаю 3800 гривень.

Позики оформляли і на пенсіонерів, і на інвалідів. Дехто здогадувався, що голова товариства бере на них кредити. Мова йшла про кілька тисяч, які керівник підприємства обіцяв повернути з нового врожаю. Насправді брав сотні тисяч гривень.

— Бурко каже: мені треба 20 тисяч кредиту на добрива, — розповідає Віктор Огороднік, 50 років. — Я ж інвалід, не думав, що на мене оформлять. А виявилося, бухгалтер Бурка написав, що я получаю 5 тисяч зарплати. І мою хату оцінили у 141 тисячу 300 гривень. Тож стопроцентний преступний зговор. Бо Бурко, його бухгалтер і голова Полонської філії "Приватбанку" разом вчилися.

— Сначала Бурко казав, що все виплатить, — говорить Валентина Савчук, 47 років. — А потом став дурачком прикидатися. То з котами говорить, то у собачу будку лізе і гавкає.

Селяни ідуть до подвір'я Миколи Бурка. Господаря немає.

— Я зараз у психіатричній лікарні, — каже телефоном. — У мене діагноз розлад особистості, пов'язаний із хронічним захворюванням судин головного мозку. У всьому винен мій бухгалтер.

Люди ідуть до головного бухгалтера фермерського господарства "Лан" 47-річного Віктора Присяжнюка.

— Я вас просив брати той кредит? Не робіть з мене крайнього! — з порога кричить той і зачиняє двері.

— Я себе погано почуваю. Нічого не можу пояснити, — каже голова сільради 46-річна Ніна Дончук і виходить із кабінету.

Селяни перекривають їй дорогу.

— Ніна! — кричить одна із жінок. — Ти нашо написала, що мої діти прописані в мами? Нашо посвідчувала згоду, ніби ми не проти кредиту?

— Люди, ви мене знаєте! — у відповідь кричить голова сільради. — Я ні в кого рубля не взяла! То, що Бурко так поступив, то Бог його накаже. А я не винна.

Намагається проштовхнутися крізь натовп, комусь телефонує.

— Невинна вона, бачте, — каже услід Наталія Карплюк, 39 років. — Ми коли взнали, прийшли до неї. Вона просила: "Не звертайтеся в прокуратуру, бо мене посадять". Зібрала зі всіх по 2 тисячі і найняла якогось адвоката, якого ми в очі не бачили. Півроку водила нас за ніс, доки не прийшла відписка, що у розгляді справи відмовили. Сволоч!

Від коментарів відмовилася й голова Полонського відділення "Приватбанку".

— Я не можу давати коментарі, — говорить 44-річна Майя Гордійчук. На шиї у неї масивний золотий ланцюг, на піджаку — золота брошка, на одному пальці — золота обручка, на іншому — перстень із коштовним камінням. — Можу сказати, що всі отримали гроші на руки. А куди потім їх діли, їхня справа. Банк хоче повернути позичене. А раз немає коштів, заберемо хату.

Адвокати селян із березня скаржаться у міліцію та прокуратуру.

— Тут класична злочинна група — фермер, бухгалтер, голова сільради, БТІ, банкір, — розповідає юрист Володимир Ковальчук, 36 років. — Фермер погрозами змусив узяти кредит. Усі папери оформляв його бухгалтер. Люди жодних документів не здавали. Подібні папери були лише у сільраді, тож без голови не обійшлося. БТІ проводило оцінку. Як оцінили сільську хату у такі суми, невідомо. Задіяні тут і працівники банку. Не пересвідчилися у платоспроможності клієнта.

Кредити під заставу хат на селян оформляли протягом 2007-2008 років. Люди мають повернути банку разом із відсотками та штрафами близько 2 млн грн.

Джерело: gazeta.ua
Коментарі: