Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
29.02.2012, 17:16

У Рівному письменник Петро Кралюк розповів про Степана Бандеру, кінець світу і таємницю присяги Президентів

Один із найбільш плідних рівненських письменників, автор історичних детективів, філософ і релігієзнавець Петро Кралюк зустрівся 29 лютого у Музеї освіти Рівного з вчителями міста, аби привідкрити таємниці власної "творчої кухні".
Доктор філософських наук Петро Кралюк, основним заняттям якого є робота на посаді проректора Національного університету "Острозька академія", за останні місяці декілька разів потрапляв під "приціл" доволі пильної уваги не лише місцевих, а й загальноукраїнських та закордонних мас-медіа - попри те, що досліджує він події та постаті минулого, причому переважно - далекого, і праці його аж ніяк не належать до "маскульту". Річ у тім, що Петрові Кралюку неабияк щастить на резонасні теми наукових розвідок та літературних творів.

Приміром, торік Петро Кралюк разом із колегами переклав із середньовічної латині працю польсько-українського астролога, математика та філософа Яна Лятоса, який викладав у Острозькій академії, був особистим лікарем князя Василя-Костянтина Острозького і навіть похований неподалік академії. У "Прогностиконі", датованому 1594-им роком, зустрічається пророцтво Лятоса про кінець світу, який начебто має настати у 3036 році.

В Острозі опублікували повний переклад книги Яна Лятоса про кінець світу

- Наші дослідження отримали чималий резонанс у закордонних інтернет-виданнях, зокрема російських та польських, - розповідає Петро Кралюк. - Але росіяни акцентували переважно на тому, що можна гуляти ще тисячу років, а поляки з гордістю підкреслювали, що Ян Лятос - їхній співвітчизник, своєрідний "польський Нострадамус". Утім, він пов’язаний із нашою державою не лише тим, що викладав в Острозькій академії, а й походженням - швидше за все, Ян Лятос походив із Лемківщини, був русином-українцем.

Чи буде апокаліпсис у 2012-му?

Наступна "топова" тема досліджень Петра Кралюка - історія Пересопницького Євангелія. Торік він видав повість «Блага вість од княгині Жеславської. Історія Пересопницького Євангелія», а згодом презентував збірник документальних матеріалів та художніх творів "Пересопницькому Євангелію - 450 років", упорядником якого виступив.



- Я свого часу досліджував, як сталося, що Президенти України приймають присягу саме на Пересопницькому Євангелії, - розповів Петро Кралюк. - Письменник Роман Лубківський, який був причетним до організації присяги першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука, пригадував, що були різні пропозиції, на якому сакральному тексті мав би присягати новообраний глава незалежної української держави. І вирішальним було слово тодішнього і нинішнього директора Інституту літератури імені Т.Шевченка Національної академії наук Миколи Жулинського. А він, мовляв, - родом з Рівненщини, звідси - й вибір на користь Пересопницького Євангелія. Пізніше говорив про це з Миколою Жулинським - і він пригадав, як одного непривітного дощового осіннього дня тодішній голова Рівненської організації Національної спілки письменників Євген Шморгун завіз його до Пересопниці, до якої тоді й нормальної дороги не було, і довго розповідав, яке це місце святе. А тоді про Пересопницьке Євангеліє, можна сказати, взагалі не знали... Так що, можна сказати, що саме Євгену Шморгуну маємо подякувати за те, що на нашій Першокнизі відтоді присягають президенти.

Восени минулого року Петро Кралюк презентував роман про Степана Бандеру "Сильні та одинокі", який побачив світ у столичному видавництві "Ярославів вал". У романі рівненського письменника Степан Бандера зустрічається із сином Сталіна у німецькому концтаборі, а у польській тюрмі до нього приходить у видіннях князь Ярема Вишневецький.

Рівненський письменник Петро Кралюк: Нормальна нація повинна мати свого Бандеру

- Я хотів, щоб людина, яка прочитає цей твір, не мала уявлення про Бандеру як про героя чи антигероя, а щоб побачила його насамперед людиною - людиною зі своїми слабкостями, проблемами; людиною, яка жила в певну епоху і керувалась певними стереотипами. Чесно кажучи, спочатку я не збирався писати про Степана Бандеру, але згодом задум роману виник як реакція на ситуацію, яка склалась із присвоєнням Бандері звання Героя України.

Творчий вечір Петра Кралюка в Острозі

Учасники зустрічі цікавились у письменника не лише його оцінкою певних подій та постатей української минувшини, а й планами щодо майбутніх творів.

- Якось у інтерв'ю українському радіо на запитання про творчі плани я відповів, що планую написати роман про Енді Уорхола (американський художник, культова фігура поп-арту, русин за походженням - прим. авт.). І навіть уявляю, яким цей роман має бути, - пригадує Петро Кралюк. - Виклав усе це в ефірі - і після того не написав ні рядка. А натомість з'явився роман про Степана Бандеру.

Подейкують, що від задуму написати роман про епатажного короля поп-арту, роботи якого нині продають за мільйони доларів, Петро Кралюк таки не відмовився - у майбутньому творі начебто фігуруватиме чимало найрізноманітніших і найнеочікуваніших постатей - від живописця Рафаеля до... сучасних українських політиків. Так це чи ні, Петро Кралюк рівненським освітянам не зізнався, та все ж одним творчим задумом із присутніми таки поділився.

- Нині мої професійні інтереси лежать в основному в такій площині як історія української філософії. На наших землях було дуже багато цікавого в цій царині, і про це йтиметься у "Історії української філософії" обсягом до тисячі сторінок, яку нині завершую готувати.
Коментарі: